Доступність посилання

ТОП новини

Росія атакуватиме по-іншому: треба відійти від стереотипу «танки-бомби-наступ»


Зенітно-ракетні комплекси «Оса» на військовому параді в Києві до Дня Незалежності України
Зенітно-ракетні комплекси «Оса» на військовому параді в Києві до Дня Незалежності України

Що важливого вдалося зробити Україні у 2018 році для зміцнення своєї обороноздатності і безпеки і у технічному, і у організаційному, і у стратегічному плані? Які головні виклики 2019 року і як Україна має готуватися до відповіді до них? На ці запитання Радіо Свобода відповів Олексій Мельник, cпівдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова.

Олексій Мельник
Олексій Мельник

– Якщо оцінювати прогрес у сфері забезпечення оборони і безпеки за більш тривалий період (2014-2018 років), то результати є дійсно вражаючими.

Водночас, мій оптимізм стосовно підсумків саме 2018 року є більш стриманим, оскільки, паралельно з позитивними тенденціями дедалі яскравіше проявляються системні проблеми, які вже уповільнили процеси реформування, а, в окремих випадках, навіть нівелюють досягнення попередніх років.

В контексті позитиву слід, насамперед, відзначити важливість зміни формату воєнних дій у відсічі російської агресії.

Є системні проблеми, які вже уповільнили процеси реформування, а, в окремих випадках, навіть нівелюють досягнення попередніх років

Це воєнно-політичне рішення відкрило можливість вирішення низки складних політичних, тактичних, юридичних, термінологічних проблем, пов’язаних з невідповідністю попереднього формату «АТО» та накопичених за час її проведення.

Очевидний позитив спостерігається в частині технічного оснащення армії, поліції, інших силових структур. Свідченням цьому є офіційна хроніка роботи перших осіб держави, часті повідомлення ЗМІ про поставки новітніх і модернізованих озброєнь від вітчизняних і закордонних виробників, або ж в якості допомоги від західних партнерів.

Безумовним позитивом є також збільшення частки підприємств приватної форми власності на ринку озброєнь, що сприяє здоровій конкуренції, підвищенню якості та зниженню ціни продукції.

Загалом, на мій погляд, досить обнадійливою є динаміка процесів у сфері технічного оснащення, і не лише озброєннями, але й іншими засобами зв’язку, розвідки, медичного забезпечення тощо, від яких залежить боєздатність.

– А які ключові проблеми в оборонній сфері?

– Усі ці позитиви можуть бути зведені нанівець, якщо не буде приділяти належної уваги головному потенціалу – людському потенціалу.

Самі військові вживають термін«дебілізм» та ще кілька значно жорсткіших нелітературних термінів, що характеризують атмосферу в армії та ставлення начальників до підлеглих

Саме тут я бачу найголовнішу проблему реформ і найбільшу загрозу національній безпеці та обороні в перспективі.

За даними Міністерства оборони, протягом першої половини року звільнилися 11 тисяч офіцерів і контрактників з бойовим досвідом, а до кінця 2018 року очікується звільнення ще 18 тисяч.

Міноборони вважає, що головною причиною є брак коштів на зарплати та житло. Біда в тому, що самі військові, хоч і дійсно не задоволені рівнем соціального забезпечення, але значно частіше зазначають «дебілізм» та ще кілька значно жорсткіших нелітературних термінів, що характеризують атмосферу в армії та ставлення начальників до підлеглих.

Саме тут – у контексті ставлення до людей – я бачу найголовнішу проблему реформи і найбільш актуальний напрям роботи на перспективу.

Нам досить часто розповідають про стандарти НАТО. Перший і найважливіший стандарт НАТО, який має впроваджуватися в Україні, це культура, або ж філософія людських відносин: лідерство – як здатність вести за собою та брати відповідальність, делегування повноважень – як довіра, а не перекладання відповідальності на підлеглих, повага до особистості, цінність людського життя, право на помилку та багато іншого, чому не вчили в радянських академіях.

Читайте ще тут: Ротний Андрій Верхогляд про те, чим українська армія краща за натівську

Окрім цього ще є і інші сумні та показові історії. Наприклад історія з «новітнім» мінометом «Молот». Низка інцидентів вже призвела до загибелі 13 і поранення 30 військових. Окрім того, за «Молотом» тягнеться цілий шлейф підозрілих обставин, пов’язаних з його виробництвом, відомчим і парламентським розслідуванням інцидентів.

– А які головні виклики для безпеки країни ви бачити у 2019 році?

– Вибори. Будь-які вибори в Україні є серйозним випробовування на зрілість суспільства і спроможність держави.

Росія буде намагатися використати всі «гібридні» інструменти, щоб вплинути на наш вибір

Дві виборчі кампанії у 2019 році будуть, безумовно, надзвичайно складним викликом для України, серед іншого і насамперед, тестом на здатність протистояти загрозам внутрішньої дестабілізації та можливій ескалації агресії з боку Росії.

Питання війни і миру є надто чутливими для українського виборця і Росія буде намагатися використати всі «гібридні» інструменти, щоб вплинути на наш вибір, дестабілізувати виборчий процес або підірвати легітимність виборів і новообраних органів влади в очах суспільства та міжнародної спільноти.

Виходячи з досвіду останніх років, є необхідність бути готовими до найгіршого сценарію

Що стосується прогнозів перебігу конфлікту, а також імовірності найгіршого сценарію. Непередбачуваність сьогоднішнього керівництва Росії, здатність до авантюристичних і нелогічних рішень, які приносять тактичні перемоги режиму і шкодять Росії стратегічно, є тим фактором, що спонукає до обережності в прогнозах і, виходячи з досвіду останніх років, підтверджує необхідність бути готовими до найгіршого сценарію.

Відповідаючи на питання стосовно імовірності масштабної агресії, варто, насамперед, спробувати відійти від стереотипу «танки-бомби-наступ».

«Русская весна» – це теж масштабна агресія. Наступного разу це може бути інший гібрид – очевидно з потужною кіберскладовою одночасно з випробуваними методами керованих протестів, організованих релігійних провокацій, замаскованих під масштабні техногенні аварії актів саботажу.

Як «русская весна» у 2014-му захоплювала міста України
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:03:38 0:00

Військове вторгнення теж не слід виключати, але більш імовірним є не відкритий наступ, а щось на зразок введення «миротворчих сил СНД», або ж повітряні удари з метою «примушення агресора до миру».

Чим краще ми зуміємо зрозуміти «креативність» противника, тим ефективнішою буде наша оборона, де Збройним силам, поліції, Нацгвардії та СБУ належить важлива, але не монопольна роль.

  • Зображення 16x9

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG