Доступність посилання

ТОП новини
19 Липень 2019, Київ 00:50

Дніпро – «бандерівська столиця» Східної України. У Дніпрі провели «Бандерівські читання» і планують марш


«Бандерівський марш» зі смолоскипами у Дніпрі. 1 січня 2018 року

Дніпро – У Дніпрі відбулись «Бандерівські читання», приурочені до 110-ї річниці дня народження Степана Бандери. Історики, краєзнавці, громадські та політичні діячі Придніпров’я зібрались, аби подискутувати про національно-визвольний рух середини ХХ століття, його роль та розмах у Дніпрі, Павлограді, на Криворіжжі, а також про сучасний сенс «бандерівського руху» в Україні.

Дніпровський історик, один із перших дослідників діяльності ОУН на Придніпров’ї Павло Хобот розповідає: ця заборонена за часів СРСР тема зацікавила його разом з колегою на початку 1990-х. У руки дослідників дивом потрапила єдина на той момент книга, присвячена діяльності націоналістичного підпілля в Східній Україні й видана в діаспорі. Підігрівало цікавість і те, що в той час «з переляку» відкрились архіви обласного СБУ, куди дослідники отримали доступ. Пізніше доступ до архівів на кілька років був обмежений.

Створювалась українська держава, і колишні працівники КГБ не знали як себе поводити. Нам поталанило потрапити до архівів і працювати зі справами людей, засуджених за причетність до ОУН
Павло Хобот

«Чому «з переляку»? Створювалась українська держава, і колишні працівники КГБ не знали як себе поводити. Нам з товаришем Дмитром Куделею поталанило потрапити до архівів і пару років працювати з документами. Це були архівно-кримінальні справи людей, засуджених за причетність до ОУН. Копіювання відбувалось у смішний наразі спосіб: ми переписували цікаві для нас документи вручну, а потім вже вдома Дмитро передруковував їх на друкарській машинці. Фотографувати не дозволяли, а інших технічних засобів не було», – розповідає історик.

«У матеріалах справ містились допити тих людей, зрозуміло, що за ними об’єктивно оцінити ситуацію важко. Одні люди «фантазували», аби нікого не видати, інші, після тортур, обмовляли себе та інших», – додає Хобот.

Дніпро – «бандерівська столиця» Східної України

Як згадує Павло Хобот, на той час були ще живі й безпосередні учасники підпілля, як рядові члени, так і керівники – Василь Кук та Петро Дужий. Молодим ученим вдалось записати їхні спогади.

Перші «похідні групи» ОУН із Західної України з’явились у Дніпрі 1939 року, до руху долучилась місцева інтелігенція. Найактивнішою діяльність ОУН в краї була 1941-1943 роки, в період німецької окупації. Дніпро у певний період був «бандерівською столицею» Східної України, зауважує історик.

Павло Хобот, історична розвідка про Василя Кука, Дніпро, 2013 рік
Павло Хобот, історична розвідка про Василя Кука, Дніпро, 2013 рік
Підпілля діяло в кожному місті й райцентрі, але й у багатьох селах були представники підпілля, в органах влади – якщо не учасники, то симпатики ОУН
Павло Хобот

«Дніпро – це столиця не лише підпілля в краї, на південно-східних землях, а й із зими 1942-1943 років, після загибелі провідника середньо-східних земель, і цієї території. Тобто ціла Велика Україна – і Центральна, і, умовно кажучи, Східна – була під проводом Василя Кука. Кук вивів підпілля на зовсім інший рівень. Що підпілля діяло в кожному місті й райцентрі, це зрозуміло, але й у багатьох селах були представники підпілля, в органах влади – якщо не учасники, то симпатики ОУН. Якщо оцінювати кількісно, то підпільні звіти називають п’ять тисяч учасників, це і члени, і симпатики, які співпрацювати в тій чи іншій мірі. В обласному архіві СБУ – близько 300 справ. Але насправді їх було значно більше», – розповідає Павло Хобот.

ОУН на Криворіжжі: 300 членів ОУН та симпатиків

Наразі до системного вивчення масиву матеріалів про діяльність ОУН на Придніпров’ї долучаються наковці й в інших містах краю. Історик Роман Шляхтич досліджує діяльність ОУН на Криворіжжі, зокрема, радянські репресії проти націоналістичного підпілля.

Одне з джерел інформації, яке ще мало досліджене, каже він, – кримінальні справи учасників ОУН, які не були реабілітовані. У період німецької окупації в Кривому Розі та найближчих селах налічувалось близько 300 членів ОУН та симпатиків, організоване націоналістичне підпілля припинило свою діяльність у післявоєнний період, частина учасників була репресована радянською владою, каже історик.

Один з епізодів, які він вивчає, – діяльність групи львів’янина-оунівця Романа Рибачека, який проводив агітаційно-пропагандистську роботу в середовищі криворізьких робітників.

«Націоналістичне підпілля, очевидно надало їм певні вказівки. Вони приїхали на Криворіжжжя. Як потім пояснював у своїй кримінальній справі Роман Рибачек, вони приїхали нібито на заробітки. Розробку цієї групи проводив агент органів радянської держбезпеки «Леонтьєв». Я не знаю, хто це такий поки. Їх було викрито. Двоє було заарештовано і страчено, частина зуміла виїхати на територію Західної України», – зазначає Роман Шляхтич.

Чи бути Бандері в Дніпрі?

На «Бандерівських читаннях» у Дніпрі громадські активісти говорили про популяризацію ідей націоналістичного руху в Україні. Одним із напрямків роботи вони вважають також належне вшанування пам’яті учасників українських національно-визвольних змагань XX століття, зокрема, Степана Бандери.

Бандера замість Леніна на в’їзді в Дніпро. 2015 року націоналісти встановили портрет Бандери на стелі при в’їзді в обласний центр зі східного боку. Дніпро, 30 грудня 2015 року
Бандера замість Леніна на в’їзді в Дніпро. 2015 року націоналісти встановили портрет Бандери на стелі при в’їзді в обласний центр зі східного боку. Дніпро, 30 грудня 2015 року

Наразі в Дніпрі спалахнула «війна» петицій щодо перейменування однієї з центральних вулиць на честь Бандери.

Спершу націоналістична спільнота зареєструвала петицію з ідеєю переназвати на честь «символа українськості» вулицю Шмідта, яка не підпала під декокомунізацію.

Прихильники ініціативи нагадують, що Отто Шмідт був активним членом Наркомпроду, який займався вилученням продуктів у селянства. Цей процес, серед іншого, призвів до голоду 1920-21 років.

Водночас житель міста В’ячеслав Єрмолаєв зареєстрував петицію зі збором підписів проти цієї ініціативи, наголошуючи на «суперечливих і неоднозначних моментах особистості Степана Бандери».

Кирило Дороленко, громадський діяч, Дніпро, 2018 рік
Кирило Дороленко, громадський діяч, Дніпро, 2018 рік

Робота над появою у Дніпрі об’єкта імені Степана Бандери ведеться з 2015 року, коли націоналісти запропонували перейменувати вулицю Леніна. Тоді пролунала альтернативна ідея – назвати на честь провідника ОУН центральний міст через річку Дніпро. Мовляв, так простіше буде з документами. У мерії навіть анонсували створення робочої групи, але далі справа не пішла, зазначає громадський активіст Кирило Дороленко.

Бандера нам допоміг. Усі «ватники» і «сепаратисти» накинулись на Бандеру, але вони пропустили такі назви вулиць як Шухевича, Коновальця, Донцова
Кирило Дороленко

«Однак Бандера нам допоміг. Усі «ватники» і «сепаратисти» накинулись на Бандеру, але вони пропустили такі назви вулиць як Романа Шухевича, Євгена Коновальця, навіть Дмитра Донцова. Для нас це важливо. Тоді ми домовились, що, умовно, рік-два почекаємо, а потім повернемось до цього питання», – сказав Кирило Дороленко.

Наразі петиція на підтримку вулиці Степана Бандери в Дніпрі зібрала понад півтисячі підписів із тисячі, необхідної для розгляду в міськраді, петиція ж проти – трохи більше 200 голосів.

Першого січня у Дніпрі проведуть традиційний «бандерівський марш» зі смолоскипами.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG