Доступність посилання

ТОП новини
21 Жовтень 2019, Київ 06:46

Енергія-2019: що чекає на українську енергетику в новому році


Міський голова Києва Віталій Кличко під час візиту на Дарницьку ТЕЦ у Києві, 13 листопада 2018 Фото Скакодуб Андрій / POOL / УНІАН

У 2019 році українці відчують подорожчання енергоресурсів, проте отримають більше інструментів для їхньої економії, а найбільш активні – почнуть самі виробляти та продавати електроенергію за «зеленим» тарифом. Україна нарощуватиме власний видобуток газу, при цьому і надалі обходитиметься без купівлі російського, однак заробітки від транзиту можуть зменшитися через побудову обхідних газогонів, прогнозують експерти та низка посадовців. При цьому накопичуватимуться проблеми в українській ядерній енергетиці, але найважче буде з опалювальним сезоном.

Радіо Свобода зібрало думки експертів щодо цих та інших змін, які, ймовірно, чекають українську енергетику у 2019 році.

Теплі кредити й … холодні батареї

400 мільйонів гривень – таку суму заклали у бюджеті-2019 на «теплі кредити». Про це, зокрема, повідомив у соцмережах голова Держенергоефективності Сергій Савчук. Це така ж сума, яку держава витратила на «тепле» кредитування у минулому, 2018 році.

Однак Сергій Савчук ініціював звернення до Кабміну задля збільшення цієї суми. З іншого боку, ОСББ та окремі українці вже набули досвіду використання «теплих кредитів» на утеплення осель та альтернативні джерела опалення. Тож, припускають експерти, у 2019 році ефективність використання цих коштів виросте.

За час дії програми державного пільгового кредитування на енергоефективність нею скористалися півмільйона українців, а загальна сума, яку витратили за програмою «теплі кредити» (а це і державні, і власні кошти, і гроші інвесторів) перевищила 7 мільярдів гривень, свідчить державна статистика.

Між тим, поки вікна, дахи та стіни багатокварнирних будинків досить швидко утеплюються, батареї – холоднішають: в Україні дедалі більше лихоманить міські системи централізованого опалення.

Це визнають і перші особи держави, і недержавні експерти.

Андрій Герус
Андрій Герус

Так, колишній член Нацкомісії з регулювання енергетики та комунальних послуг, а нині експерт з питань енергетики Андрій Герус прогнозує, що наступний опалювальний сезон буде навіть складнішим за нинішній, який почався з холодних батарей у багатьох українських містах.

Наступний опалювальний сезон буде ще важчим за нинішній
Андрій Герус

«Наступний опалювальний сезон буде ще важчим за нинішній. Теплокомуненерго наразі є збитковими, і це найслабша ланка в системі. Станом на 12 листопада 22 міста України сиділи без тепла і гарячої води. Це один мільйон українців без тепла у домівках. Це системна проблема», – заявив Герус у коментарі Радіо Свобода.

Вадим Улида
Вадим Улида

Між тим, екс-заступник міністра палива та енергетики України Вадим Улида наголошує, що українські тепломережі, які потребують значної та коштовної реконструкції, мають втрати до 30% від виробленого тепла, і якщо нічого не зміниться, цей показник – зростатиме.

«Ситуація з реформуванням системи централізованого опалення є дуже складною. Таке опалення є економічно вигідним, але якщо воно нормально працює. Потрібна модернізація. І треба почати з аудиту системи та створити національний документ про реформування цього сектору – його досі немає. Загалом система не змінювалася з радянських часів, і до цього додалося накопичення проблем із розрахунками за газ».

Якщо нічого не робити – то тарифи ростимуть, а ефективність опалення – все одно падатиме, прогнозує Улида.

Електроенергія: правила гри стануть ринковими, ціни – теж

З липня 2019 року в Україні запрацює ринок електроенергії, йдеться у відповідному законі, ухваленому Верховною Радою.

Від цього моменту приватні та комерційні споживачі зможуть укладати угоди з виробниками електроенергії, операторами, які її розподіляють тапостачальниками пов’язаних з цим послуг.

Утім, новий роздрібний ринок електроенергії вже зараз готовий до впровадження, повідомила у Facebook голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Оксана Кривенко.

«Укрінтеренерго», як постачальник останньої надії оприлюднив перелік споживачів! Жоден споживач електроенергії не залишиться без постачальника!» – запевнила посадовець.зазначила вона.

За словами Кривенко, укладені 179 угод із постачальниками електроенергії споживачу; 25 – з постачальниками універсальних послуг та одним постачальником «останньої надії» (якщо споживач не уклав жодних угод з постачальником або в інших нестандартних випадках – ред.), а також є угоди з 31 оператором системи розподілу електроенергії.

В НКРЕКП додають, що в цих документах врахували майже всі деталі, навіть втрату електроенергії в мережах.

Запровадження ринку електроенергії відклали на літо, щоб зменшити ризики під час опалювального сезону. Утім, експерти очікують, що запровадження ринкових правил в енергетиці викличе і організаційні труднощі, й певне подорожчання для споживачів.

Про це Радіо Свобода заявив Вадим Улида:

«Найбільший виклик – це запровадження ринку електроенергії з липня 2019 року, а для оптових споживачів – з січня. Це зміна умов на ринку, прямі угоди з виробниками електроенергії, лібералізація цієї галузі, за принципами, які діють у ЄС».

Співзасновник об’єднання Greencubator Андрій Зінченко, зі свого боку, наголошує, що цю реформу готували поспіхом, і що подорожчання – не уникнути.

Законодавство про енергоринок хотіли ухвалити якнайшвидше. Як наслідок, багато проблем тепер вилазять в законі та в регуляторних актах
Андрій Зінченко

«Законодавство про енергоринок хотіли ухвалити якнайшвидше. Як наслідок, багато проблем тепер вилазять в самому законі і в супутніх регуляторних актах. Так, міські комунальні підприємства, імовірно, не матимуть змоги купувати електроенергію, зокрема і через проблеми з коштами, – не виключає експерт. – В експертному середовищі говорять, що навряд чиринок повноцінно запрацюєв липні 2019 року. Адже це рік президентських і парламентських виборів, а запуск ринку означитиме здорожчання для кінцевого, «домашнього» споживача», – визнає Зінченко.

Інший експерт з питань енергетики, Сергій Дяченко, не виключає, що попервах для пересічного споживача вартість платіжки за електрику може навіть подвоїтися, через нинішню, монопольну структуру енергоринку. Однак він сподівається, що первинне зростання ціни поступово скоригується.

2019-й буде більш «сонячним»?

В Україні рік від року зростає виробництво електроенергії з відновлювальних джерел – зокрема з сонця, вітру, води та біомаси. 2019 рік не стане винятком, прогнозують експерти.

Так, на кінець 2018 року енергія, вироблена лише за рахунок сонця та вітру, становить 2% в енергобалансі України. У Новому році цей показник може зрости ще на 50%, припускає Андрій Герус. За його словами, це вплине не лише на екологічність української енергетики, а й на ціну кіловат-години для споживачів.

«Зелені» виробники енергії покажуть зростання, адже наразі мають найвищий тариф у Європі
Андрій Герус

«Зелені» виробники енергії покажуть зростання, адже наразі мають найвищий тариф у Європі, для порівняння – втричі вищий, ніж у Німеччині. «Сонце» і «вітер» в наступному році виростуть на 50% за обсягомвиробітку енергії, а може й ще більше. Таке зростання однозначно вплине на ціни для кінцевих споживачів. Нині сонце і вітер займають 2% від генерації на ринку електроенергії, Але за обсягом зароблених коштів – це 9% ринку», – пояснює Герус.

Наразі виробники енергії з сонця заробляють 4,5 гривні за кіловат.

Однак нові великі власники сонячних електростанцій отримають зелений тариф лише за умови участі в аукціонах: працюватиме за вигідним тарифом той, хто погодиться його зменшити, і обійде у цьому конкурентів, пояснює Андрій Зінченко.

«Маємо механізм здешевити «зелений тариф» через аукціони. Так, нові великі виробники з відновних джерел ідуть на аукціон (а точніше – «редукціон»), і змагаються, в кого тариф може бути нижчим. Західний досвід свідчить, що це інструмент для великих компаній. Малі виробники, потужністю до 30 кіловат, і далі залишаються на зеленому тарифі, який, проте, планово зменшиться на 10 %. Щодо великих компаній ми фактично побачимо змагання за дешевше фінансування у відновлюваній енергетиці. Іноземне фінансування – є традиційно дешевшим, отже це стане стимулом для західних генеруючих компаній», – прогнозує експерт.

Ініціатором таких змін стало Держенергоефективності.

У відомстві стверджують, що до аукціонів допустять проекти із встановлення сонячних станцій потужністю від 20 мегават та вітроелектростанцій потужністю від 30 мегават.

Між тим тариф для малих електростанцій, зокрема – для сонячних панелей на дахах приватних будинків, зелений тариф залишиться вигідним і без аукціонів, а умови підключення – досить простими.

Так, Держенергоефективності пропонує покрокову інструкцію для родин, які хочуть мати «сонячний бізнес» на власному даху.

Робітники монтують сонячну електростанцію на Чорнобильській АЕС, грудень 2017
Робітники монтують сонячну електростанцію на Чорнобильській АЕС, грудень 2017

Починається все з монтажу сонячної електростанції, відкриття рахунку у банку та з подачі заяви до електропостачальника. Який упродовж трьох днів має перевірити інформацію, і має ще три дні, щоб виставити власникові сонячної електростанції рахунку на спорудження вузла обліку: це обладнання, яке рахуватиме, скільки електроенергії виробила і дала в мережу сонячна електростанція. Після цього виробник і покупець енергії (наприклад обленерго), укладають угоду, і родина починає заробляти гроші «з сонця».

Наразі в Україні діє понад 6 тисяч подібних малих електростанцій, свідчить державна статистика.

Між тим, вартість сонячних панелей продовжує зменшуватися, на тлі поступового подорожчання електроенергії, констатує Андрій Зінченко. Відтак, за його словами, зростає «самогенерація», коли власники сонячних панелей самі споживають енергію, а не продають її до мережі. Якщо тарифи на електроенергію перевищать три гривні за кіловат, малі сонячні електростанції стануть вигідними для українців і без зеленого тарифуі цей сектор зазнає чергового буму прогнозує експерт.

Російське коріння газових проблем

Україна понад три роки обходиться без закупівель газу в Росії: обходиться власним видобутком та паливом, яке реверсом постачає з ЄС. У 2018 році уряд почав надавати газові родовища в оренду через аукціони. Це, а також зростання внутрішніх цін на газ стимулює власний видобуток, і найбільші оптимісти в уряді сподіваються, що за декілька років Україна може перетворитися з імпортера на експортера.

Утім, певна газова залежність від Росії залишається у вигляді транзиту: Україна заробляє на транзиті російського газу до ЄС до 3 мільярдів доларів на рік, повідомляють у НАК «Нафтогаз-Україна».

Між тим, у російському «Газпромі» не приховують своїх намірів зменшити транзитний потік через Україну за допомогою обхідних газогонів.

Найбільший з них, який будується, Nordstream-2, є основною загрозою, стверджують експерти.

Так, Сергій Дяченко наголошує, що 2019 рік може стати переломним за двома напрямками: він покаже і те, чи вдасться Україні спільно з частиною країн Заходу зупинити Nordstream-2, і те, чи здатна держава швидко нарощувати власний видобуток газу.

Не дуже мирний «атом»

Ядерна енергетика стала найбільшим виробником електроенергії в Україні, і від початку російської збройної агресії на Донбасі (та після втрати частини вугільних родовищ і ТЕС) частка «мирного атому» сягнула приблизно 60% в національному енергобалансі.

В цих умовах Україна переводить свої ядерні енергоблоки з російського палива (ТВЕЛ) на західне (Westinghouse).

Однак в умовах високих навантажень та переходу на інше паливо НАЕК «Енергоатом» потерпає від недостатнього державного фінансування та від зниженого тарифу на продаж виробленої енергії, визнає експерт з ядерної енергетики Ольга Кошарна.

«Енергоатом» буде зобов’язаний викуповувати всю генерацію за «зеленим» тарифом, при цьому незрозуміло, яким є механізм компенсації
Ольга Кошарна

«Я нічого хорошого для ядерної енергетики у 2019 році не бачу. Дискримінаційна політика щодо тарифів «Енергоатому» перед виборами – пов’язана зі спробами втримати оптові ціни на електроенергію для підприємств. Доки тариф 56,6 копійок за кіловат – нічого хорошого не світить. Також «Енергоатом» буде зобов’язаний викуповувати всю генерацію за «зеленим» тарифом, при цьому незрозуміло, яким є механізм компенсації. Компанія, щоб виконувати програму модернізації, бере кредити, але навіть відсотки за ними – не передбачені(у тарифі та в державному фінансуванні).Прогноз – песимістичний, доки політика НКРЕКП– спрямована на підтримку власника більшості українських ТЕС і частини шахт», – визнає Ольга Кошарна.

Однак, навіть у цих умовах українська ядерна галузь проводить реформи, які мають зменшити залежність від Москви. Так, триває будівництва Центрального сховища відпрацьованого ядерного палива біля Чорнобиля, яке виконують коштом західних донорів. Це, а також запуск нових технологій на українських АЕС, дасть змогу відмовитися від вивезення використаного палива до Росії, а відтак – не платити за це. А з роками, по мірі розвитку технологій повторного використання палива – продовжувати виробляти з нього електроенергію.

  • 16x9 Image

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG