Юлія Тимошенко почала просувати свою передвиборчу програму ще задовго до офіційного старту президентської виборчої кампанії. Назвала її «Новий курс» і амбітні та емоційні заяви кандидатки не можуть не привертати уваги як журналістів, так і пересічних виборців.
Ми перевірили деякі тези кандидатки за допомогою «Гугла» та критичного мислення. Звузимо сферу уваги до економічних питань, аби не перевантажувати читача інформацією.
1. Україна – найбідніша країна світу?
Юлія Тимошенко в січні виступила у програмі «Свобода слова» на каналі ICTV і на початку своєї промови зазначила наступне:
«Мені часто задають питання: чи не страшно брати на себе країну, яка увійшла в десятку найбідніших країн світу»
Дуже потужна фраза щодо «найбідніших країн світу», тому відразу хочеться перевірити.
Пошуковик видає рейтинг найбідніших країн світу, який опублікував FocusEconomics. В статті йдеться, що рейтинг складається, виходячи з ВВП на душу населення.
України немає в десятці. Вона на 26-му місці.
Втім, деякі українські ЗМІ дійсно писали про те, що Україна в десятці найбідніших країн світу, посилаючись на рейтинг Bloomberg Misery Index.
Якщо вбити в пошуковик назву рейтингу, він відразу видасть пояснення – це індекс нещастя, який розраховується, виходячи з інфляції та безробіття. Тут Україна дійсно в десятці, але їй аналітики прогнозували покращення становища на 2 пункти.
2. Долар по 10 та «індекс БігМака»
Далі Тимошенко цитує журнал The Economist, який опублікував щорічний «індекс БігМака» і каже, що журнал назвав гривню найбільш недооціненою в світі валютою.
Насправді, за цим індексом «найбільш недооціненою» виявляється російський рубль, а гривня вже на другому місці.
«По цьому розрахунку наша гривня до долара мусить бути 9,8 гривні», – цитує Тимошенко економічне видання і стверджує, що має програму, яка відновить справедливість.
Але що це за «індекс БігМака», який обіцяє нам долар по 10? Насправді, це не точний показник, а ініціатива The Economist, яка з 1986 року увійшла в традицію, більше як розвага, але згодом потрапила у підручники з економіки, як демонстрація паритету купівельної спроможності.
Суть в тому, що порівнюються ціни бургера «БігМака» з мережі Макдональдс щодо долара. Умовно, можна подивитися, в яких країнах на 5 доларів можна купити більше бургерів. У цьому співвідношенні і народжується «справедливий» курс.
Знову запитуємо в пошуковика, що це все означає і чи можна просто взяти і встановити цей «справедливий» курс як реальний.
Знаходимо пояснення, що на практиці валютні курси часто істотно відхиляються від моделі рівності купівельної спроможності і ось чому: якби підприємці зі США приїхали б зі своїми коштами і купили дешевого товару в Україні, аби продати в себе, курс би наблизився до «індексу БігМака», але ці країни не розташовані через дорогу одна від одної. Тож курс скорегують витрати на транспортування товару, митні збори та експортно-імпортні обмеження.
3. Вдвічі знизити ціни на газ – серйозно?
Юлія Тимошенко переконує, що може знизити ціну на газ вдвічі, а тим самим і плату за комунальні послуги. Не пояснює, як планує домовлятися із МВФ в такому випадку, але хоче повернутися до «порядків 2014 року», коли, за її словами, українці споживали газ українського видобутку.
Кандидатка вважає, що у випадку перемоги на виборах зможе подати президентський законопроект до парламенту і в депутатів не буде вибору, як його підтримати, бо попереду будуть парламентські вибори.
Юлія Тимошенко продемонструвала документ, який назвала бухгалтерським із «Укргазвиобування». Її висновок – газ має коштувати 3,55 гривні за кубометр, а не 8,55.
Не забарився із відповіддю голова НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв. Він нагадав, що за низьких цін на комунальні послуги країна споживає набагато більше ресурсів, ніж європейці і є досі абсолютно не енергоефективною.
Коболєв назвав схему Тимошенко «газовим зашморгом», нагадавши про «порядки до 2014 року», коли в результаті низької ціни на газ з’являється посередник, такий як «РосУкрЕнерго» і максимізується імпорт. Бухгалтерські розрахунки від Тимошенко Андрій Коболєв назвав некоректними. До того ж, на його думку, зниження ціни на газ призведе до здешевлення гривні і падіння курсу.
4. «Зарплати протягом 5 років зростуть у 3,5 рази»
«Протягом трьох, а краще п’яти років, підняти доходи людей до рівня Польщі – запитання, чи можливо це? Відкрийте статистику 2005 року: з 2005 року по 2010-й (за п’ять років) в доларовому обчисленні, не в гривнях – рівно в 3,5 рази була піднята заробітна плата, вірніше доходи людей», – заявляє кандидатка Тимошенко, яка в зазначений період працювала прем’єр-міністром.
А ми і не проти подивитися. Отже, середньомісячна зарплата (дані Держстату на грудень) у 2005 році – 1091,71 гривень, а за 2010-й – 2629 гривень. У гривнях виходить підвищення у 2,5 рази.
Але порахуємо в доларах.
Середньорічний курс долара у 2005 році – 5,12 гривні, у 2010-му – 7,94 гривні.
Виходить: середньорічна зарплата у 199 доларів за 2005 рік проти 331 долара у 2010 році – це зростання у 1,7 рази…
5. «Скасувати ПДВ»
Скасувати Податок на додану вартість (ПДВ) пропонує Юлія Тимошенко і замінити його маленьким, але податком з продажів, як в США.
ПДВ є одним з потужних джерел наповнення бюджету країни і його сплачує кожен споживач, коли купує будь-який товар (20% від ціни).
Дискусії щодо його оптимізації тривають давно і пропонуються різні варіанти, зокрема диференціація ставок.
Заміна ПДВ податком із продажів може принести більше коштів в бюджет, зазначають економісти в дискусіях, але може посилити податковий тиск, коли в ланцюжку задіяно багато постачальників чи контрагентів – кожен раз платити податок.
«Дзеркало тижня» писало про це ще у 2004 році.
Така заміна – це практично випадання з загальноєвропейського простору. ПДВ працює у всіх країнах Європи і в Україні свого часу впроваджувалося з метою інтеграції в єдиний європейський економічний простір.
Пропонує Юлія Тимошенко скасувати й інші податки, але не пояснює, яким чином планує наповнювати бюджет країни, чим зможе замінити такі надходження. При тому, що планів на видатки в неї ще чимало: наприклад, забезпечення доступного житла для працюючих українців.
У попередніх передвиборчих президентських програмах Тимошенко фігурувало прагнення ввести податок на розкіш. Але це тепер не значиться в основних завданнях щодо податкової політики «Нового курсу».
Повний план економічних дій кандидатка презентувала на майже 400 сторінках ще восени, але цей документ піддали критиці щодо плагіату та неіснуючих джерел: члени редколегії видання VoxUkraine опублікували детальний аналіз змісту цієї програми Юлії Тимошенко.
Подібні поняття, як податковий тиск, доходи громадян, відсоткові ставки по кредитах, інфляція, інвестиційний клімат – це фундаментальні показники, які можливо і необхідно покращувати, але на це потрібні десятиліття, тож якщо хтось із кандидатів обіцяє швидкі зміни в цьому напрямку – це свідчення популізму та маніпуляцій, зауважує президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер.
Читайте також: Як розпізнати політичного популіста?
Радіо Свобода продовжує відстежувати та аналізувати політичні програми кандидатів в президенти.
