Доступність посилання

ТОП новини
16 Липень 2019, Київ 17:56

Згадування Женевських конвенцій у резолюції ПАРЄ. Що це означає для захоплених Росією моряків?


Українські полонені моряки, який Росія намагається судити кримінальним судом. Москва, 15 січня 2019 року

Яке значення для України має резолюція Парламентської асамблеї Ради Європи щодо «Азовської кризи»​? Як вплине на долю захоплених Росією українських моряків резолюція ПАРЄ? Чи визнала ПАРЄ моряків військовополоненими, пославшись на Женевські конвенції? Якою може бути реакція Росії?

Триває обговорення значення резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи щодо «Азовської кризи» і захоплення Росією українських моряків.

Відсутність у тексті резолюції слова «військовополонені», зокрема, частиною аудиторії була сприйнята, як «програш» України та української делегації у ПАРЄ.

Натомість, частина експертів вважає, що ухвалений документ є значним кроком уперед в оцінці європейським політикумом агресії Росії проти України, оскільки у тексті вперше є посилання на Женевські конвенції, що де-факто включає статус «військовополонені».

Ось цей пункт резолюції ПАРЄ від 24 січня 2019 року:

«6. Асамблея закликає Російську Федерацію:

6.1. негайно звільнити українських військовослужбовців і забезпечити їх необхідною медичною, юридичною та / або консульською допомогою відповідно до положень міжнародного гуманітарного права, таких як Женевські конвенції».

Те, як працювала українська делегація у ПАРЄ, описала перший заступник Голови Верховної Ради України Ірина Геращенко:

Адвокат українських моряків Микола Полозов, разом із їхніми рідними та українськими правозахисниками, у кулуарах ПАРЄ та на зустрічах переконував євродепутатів, як і представники української парламентської делегації, зафіксувати у тексті резолюції статус «військовополонені».

Однак, досягти цього не вдалося. На своїй сторінці у мережі Facebook Полозов прокоментував отриманий результат так: «Деякі євробюрократи намагаються робити вигляд, що все не так однозначно. Мовляв, конвенцію застосовувати треба, але ось формулювання, передбачені конвенцією, застосовувати не треба. І ось тут відразу стає видно з ким попрацювали емісари Кремля, а хто дійсно стоїть на позиції захисту вільного цивілізованого світу, прихильний демократичним цінностям і готовий боротися за свободу українських військовополонених моряків. І їх, на щастя, більшість».

Радіо Свобода опитало правників-міжнародників та правозахисників.

Олександра Матвійчук, голова Центру громадянських свобод. Киїів, 1 серпня, 2018 року
Олександра Матвійчук, голова Центру громадянських свобод. Киїів, 1 серпня, 2018 року

Олександра Матвійчук, Голова правління громадської організації «Центр Громадянських Свобод»:

– Оскільки мені відомо, які юридичні перепони чинилися навіть у проведенні термінових дебатів по ситуації у Керченській протоці, то ухвалення резолюції, нехай навіть компромісного змісту, є важливим.

У тексті відсутній термін «військовополонені», на якому наполягає захист українських моряків, але там є згадка про Женевські конвенції. Зміст згаданих конвенцій дає можливість зробити висновок, що мова іде таки про захоплення у полон та необхідність дотримання прав військовополонених.

Проблемою усіх цих років є навіть не так дії Росії, яка руйнує усталений міжнародний порядок, як обережна реакція Заходу на такі дії
Олександра Матвійчук

І хоча ПАРЄ не є тим органом, який здійснює кваліфікацію дій відповідно до міжнародного права, як наприклад, Міжнародний комітет Червоного Хреста, все ж, «компромісний» зміст резолюції, на мій погляд, пояснюється небажанням ПАРЄ називати речі своїми іменами, щоб не дратувати Росію.

Загалом проблемою усіх цих років є навіть не так дії Росії, яка руйнує усталений міжнародний порядок, як обережна реакція Заходу на такі дії.

Документ вимагає негайно звільнити затриманих українських моряків та надати їм необхідну медичну, правову, консульську підтримку.

Очевидно, що Росія цього не зробить. Вона давно не виконує резолюції ПАРЄ.

Не варто тішити себе й ілюзіями, що основним питанням сесії ПАРЄ були українські моряки. Насправді членів ПАРЄ більше непокоїло те, як обійти регламент, щоб навіть попри ситуацію у Керченській протоці Росії повернули право голосу, якого вона була позбавлена після анексії Криму.

Володимир Василенко, правник-міжнародник
Володимир Василенко, правник-міжнародник

Володимир Василенко, суддя Міжнародного кримінального трибуналу у справах колишньої Югославії:

– На мій погляд, посилання у тексті резолюції ПАРЄ на Женевські конвенції, означає, що ПАРЄ вважає українських моряків, які були захоплені збройними силами Росії, військовополоненими, а відтак на них мають поширюватися усі норми, які визначаються статусом «військовополонений». Тобто українські моряки не повинні трактуватися Росією як кримінальні злочинці.

Так, справді, Женевських конвенцій є декілька.

12 серпня 1949 року були підписані одразу 4 конвенції. Серед них Конвенція про захист військовополонених і Конвенція про захист цивільного населення під час війни. Якщо проаналізувати і порівняти зміст цих двох конвенцій, то стає абсолютно зрозуміло, що ПАРЄ ставиться до українських моряків як до військовополонених, хоч і не вживає цього слова у своїй резолюції.

ПАРЄ ставиться до українських моряків як до військовополонених, хоч і не вживає цього слова у своїй резолюції
Володимир Василенко

Ніхто не може заперечити той факт, що українські моряки були законними комбатантами – особами, які перебували на службі у збройних силах України. І вони були захоплені збройними силами Росії.

І тут немає значення як визначати «театр воєнних дій» – українськими чи російськими водами.

Це означає, що Росія не має права їх трактувати як кримінальних злочинців і судити. Вони військовополонені і відповідно до Женевських конвенції підлягають особливому захисту.

Вони мають право повідомити тільки своє прізвище і номер військової частини. І все. А далі до них мають допустити представників Міжнародного Червоного Хреста й дозволити надання їм гуманітарної допомоги. Однозначно, їм мають надавати усю необхідну медичну допомогу. Їх не можуть утримувати у в’язниці, а лише у місцях, які спеціально обладнують для утримування інтернованих військовополонених. Їх мають забезпечувати їжею і усім необхідним не гірше, аніж забезпечуються військовослужбовці Російської Федерації.

Однозначно, ПАРЄ посилаючись на Женевські Конвенції, передбачала саме такий підхід.

Володимир Точиловський, правник-міжнародник
Володимир Точиловський, правник-міжнародник

Володимир Точиловський, обвинувач і керівник слідчої групи Міжнародного кримінального трибуналу у справах колишньої Югославії (1994–2010), співкоординатор Асоціації адвокатів Міжнародного кримінального суду по Східній Європі:

– Резолюції ПАРЄ мають скоріше політичне, аніж юридичне значення.

Так, наприклад, у справі Ходорковського (2011 року) Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) звернув увагу на те, що заявник на підтримку своєї позиції посилався, зокрема, на резолюції політичних організацій, в тому числі на відповідну Резолюцію ПАРЄ. У зв'язку з цим, Суд нагадав, що «політичний процес докорінно відрізняється від судового.

Часто, політику набагато легше зайняти певну позицію, ніж судді, оскільки суддя повинен засновувати своє рішення тільки на доказах в правовому сенсі». Відповідно, ЄСПЛ в тій справі, на відміну від ПАРЄ, не знайшов порушення статті 18 Європейської Конвенції з прав людини (ЄКПЛ).

Антон Кориневич, фахівець з міжнародного права. Київ, 22 лютого 2018 року
Антон Кориневич, фахівець з міжнародного права. Київ, 22 лютого 2018 року

Антон Кориневич, доцент кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин КНУ імені Шевченка

Резолюція ПАРЄ 2259 про «Ескалацію напруженості навколо Азовського моря і Керченської протоки та загрозу європейській безпеці» є позитивним результатом. Так, там на жаль, немає слова «військовополонені», хоч українська делегація доклала усі можливі зусилля, щоб саме такий статус був зафіксований у тексті резолюції.

Багато доповідачів, під час дебатів, висловили думку, що вживання цього терміну «не сприятиме деескалації напруженості між Росією та Україною».

Дуже важливим є заклик ПАРЄ до негайного звільнення українських моряків
Антон Кориневич

Проте, хоч терміну «військовополонені» в ухваленій резолюції ПАРЄ немає, посилання на Женевські конвенції де-факто є визнанням європейськими парламентарями того, що українських моряків Росія захопила в полон і щодо них має бути застосоване міжнародне гуманітарне право.

Пункт 6.1 резолюції прямо на це вказує. Це дуже важливо, бо допуск Міжнародного Червоного хреста задіює усі інші механізми, важливі для українських моряків.

Безперечно, дуже важливим є заклик ПАРЄ до негайного звільнення українських моряків, бо це означає, що ПАРЄ у жодному разі не дивиться на українських моряків як на кримінальних злочинців.

Звісно, що резолюція ПАРЄ має не правовий, а рекомендаційний характер. Це швидше дипломатичний результат, а не норми прямої дії. Але для звільнення українських моряків і усіх утримуваних Росією українських громадян дуже важливі усі такі міжнародні результати.

Українських моряків зустріли аплодисментами на суді в Москві – відео
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:10 0:00

  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG