Доступність посилання

ТОП новини

Без НАТО Чехія себе не захистить – чеський генерал


Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг (ліворуч), президент Чехії Мілош Земан та президент Польщі Анджей Дуда (праворуч), 8 липня 2016 року
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг (ліворуч), президент Чехії Мілош Земан та президент Польщі Анджей Дуда (праворуч), 8 липня 2016 року

Прага – Чехи відзначають 20-ліття вступу країни до НАТО – нині це одна з найважливіших дат в новітній історії Чеської Республіки, оскільки ця подія докорінно змінила геополітичне становище Чехії на мапі світу.

Чеський генерал Їржі Шедіві належить до тих осіб, які безпосередньо брали участь у процесі підготовки і вступу Чеської Республіки до НАТО. Як згадує чеський генерал, стартовим для нього був квітень 1993 року, коли перебирав армійський досвід в колег у США. Саме тоді 46-річний генерал Їржі Шедіві очолював збройні сили Чехії і був тим, хто змінив обличчя не лише армії, але й країни.

12 березня минає 20 років, як Чехія, а також Польща і Угорщина вступили до альянсу, на п’ять років пізніше, у 2004 році, членом НАТО стала і Словаччина. Але як і тоді, у 1999 році, так і зараз генерал Шедіві твердить, що немає альтернативи членству Чехії в НАТО, адже невелика центрально-європейська країна не могла б себе захистити, навіть якщо б мала велику армію.

Чеський політолог Ян Шір у коментарі Радіо Свобода наголошує, що «вступ Чехії до НАТО був одним із найсвітліших моментів цілого післявоєнного розвитку країни». Чехія змогла завершити реформи, крім цього, за його словами, «відпав певний компонент, пов’язаний з можливістю загроз зі Сходу, країна мала більше простору, щоб зосередитись на вирішенні домашніх проблем, і це нам тільки пішло на користь».

Шлях чехів до НАТО не був легким, потрібно було докорінно переорієнтувати збройні сили країни, які до того часу не мали досвіду співпраці з арміями західних країн, але також і ставлення пересічних громадян до НАТО. Країну тоді очолював Вацлав Гавел, який для країн західної Європи і США був гарантом збереження і розбудови демократії.

У своєму твіті міністр закордонних справ Чехії Томаш Петршічек цитує першого президента Чехії Вацлава Гавела, який вважав, що завдяки членству в НАТО Чехія після багатьох століть драматичного існування нарешті гарантувала свою безпеку:

На думку прем’єра Чехії Андрея Бабіша, «до членства в НАТО Чехія ставиться як до активного зобов’язання взаємної відповідальності за інші країни, альянс мав би бути здатним протидіяти новим викликам – таким, як кібернетична безпека чи дезінформаційна кампанія».

Згідно з опитуванням громадської думки, яке у січні 2019 року провів Центр з вивчення громадської думки (CVVM), членство Чехії в НАТО підтримує 58 відсотків громадян, 22 відсотки незадоволені, 63 відсотки чехів ставляться до альянсу як до інституції, яка посилює мир і стабільність в Європі. Нині Чеська Республіка входить до першої десятки найбезпечніших країн світу, в тому числі й завдяки НАТО і країнам-сусідам – членам альянсу.

12 березня у Празі триває конференція, присвячена 20-літтю вступу Чехії до НАТО, в її роботі беруть участь президенти V4 – «Вишеградської четвірки», до складу якої входять Чехія, Словаччина, Польща та Угорщина ­– Мілош Земан, Андрей Кіска, Анджей Дуда і Янош Адер, а також колишній держсекретар США Мадлен Олбрайт.

Для України теж важливий досвід країн «Вишеградської четвірки», адже «Україна і НАТО потрібні одне одному вже хоча б через Росію», зазначив Євген Перебийніс, посол України в Чеській Республіці.

«Україна сьогодні перебуває на безпрецедентно високому рівні готовності для того, щоб розпочати практичну інтеграцію до альянсу, а наша армія, яка є однією з найбільш боєздатних в Європі, вже сьогодні фактично захищає східний фланг НАТО.
Так, ми розраховуємо, що членство в НАТО дасть Україні надійний захист найпотужнішої у світі безпекової організації. Але водночас і Україні є що запропонувати альянсу», – наголосив він.

При цьому блокування Угорщиною співпраці між Україною і НАТО мало би бути і для Чехії тривожним сигналом, переконана директор празького аналітичного центру AMO («Асоціації з міжнародних питань») Владька Мушалкова. На шпальтах часопису «Респект» вона пише, що «Вишеград», який виник для спільної інтеграції до євроатлантичних структур, не повинен перешкоджати демократичним цінностям.

Лише десятиліття від Оксамитової революції 1989 року було потрібно для того, щоб Чехія пройшла свій шлях підготовки і вступу до НАТО, це був перший важливий крок на шляху співпраці із Заходом, а вже через 5 років, у травні 2004 року, Чехія стала членом ЄС – другий крок, який декларував перемогу демократичних цінностей в країні.

7 лютого цього року Верховна Рада України більшістю у 334 голоси проголосувала за внесення поправок до Конституції, які закріплюють курс на повноправне членство країни в Північноатлантичному альянсі.

  • Зображення 16x9

    Оксана Пеленська

    Авторка матеріалів для Української редакції Радіо Свобода впродовж багатьох років. Займаюсь історією української еміграції в міжвоєнній Чехословаччині. Закінчила славістику у Львівському університеті імені Івана Франка (1970 рік, диплом з відзнакою), протягом 1986–1989 років навчалась в аспірантурі Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України. У 1992 році – стипендія Гетті Фундації (Getty Foundation, USA). До 1992 року працювала вченим секретарем Львівської національної галереї мистецтв. Протягом 1993–1995 років – керівник канцелярії посольства України в Чеській Республіці.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG