Доступність посилання

ТОП новини
17 Липень 2019, Київ 13:26

«Це величезний цивілізаційний прорив»: що дасть курс України в НАТО?


Зліва направо: спікер парламенту Андрій Парубій, президент Петро Порошенко і прем’єр-міністр Володимир Гроймсан на трибуні Верховної Ради з підписаним главою держави законом про зміни до Конституції, які закріплюють курс України на ЄС і НАТО. Київ, 19 лютого 2019 року

5 років тому 19 лютого режим Віктора Януковича почав фінальний штурм Євромайдану, а на наступний день Росія почала процес анексії Криму. На честь цієї дати Петро Порошенко підписав закон про внесення змін до Конституції про стратегічний курс країни в ЄС та НАТО.

Чи остаточний це курс – враховуючи попередні геополітичні коливання української влади? І що в Україні змінили протести 5-річної давнини і агресія Росії?

Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії говорили керівник програми розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень Максим Лациба і програмний директор «Інтерньюз Україна» Андрій Кулаков.

– Нещодавно у нас в ефірі слухач стверджував, що, на його думку, українці досі сперечаються – чи Україні йти в Європу, чи бути із Росією. Зважаючи на закріплення курсу в НАТО та ЄС в Конституції – чи можна сказати, що все вже зрозуміло?

– Соціологія показує, що дискусія ще точиться. Так, мейнстрім, основна частина вже визначилася, що вони хочуть вступу до Європейського союзу – десь у районі 45 %. В районі 38 % людей за вступ України до НАТО. Але ми все одно маємо десь 15 % громадян, які вважають, що треба більше зближуватися із Росією і вступати в Митний союз. В Україні демократія, у нас кожному гарантовано право на вираження своєї точки зору.

– Петро Порошенко вже заявив, що планує у 2024-му році подати заявку на членство в НАТО і на вступ до ЄС

– Нарешті є певна визначеність. Тому що інші кандидати такої визначеності не дають. Я радий, що політик Порошенко чітко визначив і цілі, і дати.

– Досі, згідно опитуванню фонду «Демократичні ініціативи» 24 % – майже чверть населення – за внеблоковий статус України. За військовий союз із Росією чи іншими країнами СНД – близько 7 %. Чим ближче до Сходу – тим противників вступу в НАТО більше. На Сході – аж 48 відсотків. Чи нормально, на вашу думку, за такої розрізненості думок прописувати курс в НАТО в Конституції?


– Я вважаю, що це нормально, тому що зміни до Конституції відбулися в конституційний спосіб. Зміни буди ухвалені депутатами Верховной Ради. Друге голосування – більше 300 людей сказали так.

Максим Лациба
Максим Лациба


Але я згоден, що у людей мало інформації – що ж таке Євросоюз, як він працює, що таке Альянс. У нас є недовіра до НАТО, але є довіра до країн, які складають НАТО. Мало хто знає, що не існує армії НАТО. Армії НАТО - це італійська, польска, іспанська, португальска армії. Це клуб успішних багатих країн, які змогли захистити своє населення. Тому очевидно, що Україні вигідно вступити до цього клубу і отримати той рівень безпеки, який на сьогодні мають і Естонія, і Словенія, і Чехія.


– Питання до Андрія Кулакова. Що б ви назвали головною зміною в Україні після Євромайдану?


Без великої суспільної підтримки не було би ніякої Революції гідності. І дуже прикметно те, що ці процеси трансформації тільки розпочалися Майданом, і вони не завершилися одразу після того, як мету було досягнуто.

Дуже прикметно, що значна частина громадських активістів і аналітиків перейшли в політичні або державні структури. Потім була хвиля заходу молодих енергійних фахівців в уряд. Туди йшли не тільки представники громадських організацій рухів, але і бізнесу.

Потім у нас був спад, але зараз із реформою державного управління також ідуть достатньо активні, освічені і професіійні люди на державну службу. Як правило це люди, які так чи інакше брали активну участь в Майдані.

Андрій Кулаков (ліворуч)
Андрій Кулаков (ліворуч)

Я вважаю основною позитивною рисою те, що є певна гармонія між просто активізмом, енергією волонтерською і тим, що ці енергія та знання вже інституалізуються. Від хаотичного руху це набуває організованої форми, і я сподіваюсь, що це дасть результати. ​


– Але ж чимало реформаторів, які прийшли в уряд чи на держслужбу, пішли з політики. Пригадати хоча б того ж Олександра Данилюка, який реформував Міністерство фінансів, реформаторів-іноземців. Чи оновився достатньо політичний клас?

– Політику все-ж таки роблять не тільки особистості, але і процеси, інституції, прості кадри. Зараз відбувається реформа міністерств, сама суть політики державної змінюється. Міністерства мають бути такими аналітичними центрами, які будують політику, які визначають стратегію розвитку в тій чи іншій галузі, а не слідкують, як у нас відремонтовані вагони.

Якщо вписується, що задача курсу країни – це європейська та євроатлантична інтеграція, то кожен орган влади має здійснювати діяльність по досягненню цієї мети

Були створені генеральні директорати. Ці директори – заступники міністрів – вони не завжди є публічними персонами, але вони рухають реформи достатьно сильно. ​


– Максиме, якщо пригадати ставлення української влади до Конституції - пригадаймо хоча б, як її змінювали у 2004-му, 2010-му чи 2014-му роках. Як думаєте, чи це закріплення курсу в НАТО та ЄС залишиться незмінним?


– Конституція – це основний закон, який має виконувати кожен міністр, працівник обласної адімінстрації або міський голова. Якщо там вписується, що основна задача зовнішьополітичного курсу країни це європейська та євроатлантична інтеграція, то це означає, що постійно кожен орган влади має здійснювати діяльність по досягненню цієї мети.


– Консенсус, що утворився в Україні щодо курсу в НАТО та ЄС – це, на вашу думку, результат окупації частини українських територій і позбавлення права їхніх мешканців голосувати – чи результат зміни настроїв самих українців?


– Я думаю, це все-таки усвідомлення необхідності НАТО. І це питання страху, бо люди бачать, як може поводитися армія РФ. Ніхто не гарантує, що твоє життя, твоя власність, квартира залишаться в безпеці.

Закріплення орієнтації на НАТО та ЄС в Конституції – це не просто розчерк пера, який зробив Президент. Це величезний цивілізаційний прорив

Люди бачать, що НАТО гарантує безпеку. Що Росія хоча й лякає, але вона залишає в спокої Литву, Латвію, Естонію. Якби Україна була членом НАТО в 2013-му році, я переконаний, російські війська навіть не пробували би зайти ні в Крим, ні на Донбас.

захоплена будівля Донецької ОДА в квітні 2014-го року
захоплена будівля Донецької ОДА в квітні 2014-го року

слухач: «якщо подивитися на те, як об'єднувалась Європа, там це відбувалося з низів до верхів. А в Україні ми бачимо дисбаланс: частина народу хоче в Європу, часть — в Росію. Як бути з цим?»


– Ось це закріплення орієнтації на НАТО та ЄС в Конституції це не просто розчерк пера, який зробив Президент. Це величезний цивілізаційний прорив. Так, ми можемо вести дискусії наскільки правильний цей вектор, як ми можемо досягнути цього. Але якщо ми запитаємо більшість людей чого вони хочуть в житті це будуть речі не якісь високопарні. Люди хочуть недоторканості житла, певного соціального забезпечення, дотримання безпеки, нормальної освіти, медицини для своїх батьків, свободи думки, ініціативи. І давайте подивимося яка цивілізація несе всі ці життєві вигоди? Це ліберальна західна модель, яка так чи інакше реалізується в ЄС та країнах НАТО. Думаю, це має бути основний меседж для тих, хто сумнівається в цьому курсі.

ПОСЛЕДНИЙ ВЫПУСК РАДИО ДОНБАСС.РЕАЛИИ:

(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу. Якщо у вас є тема для публікації чи відгук, пишіть нам: Donbas_Radio@rferl.org)

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG