(Рубрика «Точка зору»)
Між Білоруссю і Росією знову почалася економічна війна. Її ознаки:
- Росія «підвісила» питання з виділенням кредиту Білорусі.
- Мінськ штучно підвищує тарифи на транзит нафти на 23%.
- Лукашенко на нараді 11 квітня пригрозив тимчасово зупинити транзит російської нафти.
- Білорусько-російський конфлікт досяг важливої межі.
Цього слід було очікувати. Як говорив один із класиків, ніколи такого не було, як на тобі знову. Після обміну образами між російським послом Михайлом Бабичем і білоруським МЗС між країнами почалася ледь прихована економічна війна.
Згадаймо хроніку тільки цього місяця.
1 квітня міністр фінансів Росії Антон Силуанов заявив, що Росія надасть Білорусі кредитні кошти на суму до 600 мільйонів доларів. Мовляв, це рішення Путіна. Але наступного дня прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков фактично дезавуював Силуанова, зазначивши, що питання про виділення російського кредиту Білорусі «перебуває у процесі опрацювання», тому не треба «робити з цього приводу офіційних заяв», а слід дочекатися «відповідного моменту».
Раніше Михайло Бабич натякав, що питання кредиту, як і інші напрямки економічної допомоги Білорусі, Москва пов’язує з готовністю Мінська до «поглиблення інтеграції».
Далі все виявилося ще цікавішим. 5 квітня стало відомо, що білоруський уряд письмово сповістив компанію «Транснефть», що планує підвищити тарифи на транзит нафти на 23%. Варто зазначити, що в січні тариф уже виріс більш ніж на 7,6%. Тут цікавим видається обґрунтування такого підвищення.
У листі, підписаному заступником прем’єр-міністра Білорусі Ігорем Ляшенком, зазначено, що «для збереження, відновлення і підтримання екологічної рівноваги природного середовища необхідно залучати на національному рівні додаткові фінансові ресурси». Інакше як знущанням таке пояснення назвати не можна.
Тож не дивно, що міністр енергетики Росії Олександр Новак висловив незгоду з таким рішенням. Проблему винесли на розгляд антимонопольних служб двох країн.
10 квітня «Россільгоспнагляд» запроваджує тимчасову заборону на постачання яблук і груш із Білорусі, адже є підозра, що під виглядом білоруської продукції в Росію можуть постачати продукцію з країн, щодо яких запроваджені продовольчі санкції.
І ось 11 квітня Лукашенко під час наради з економічним блоком уряду заявив: «Наш основний торговий партнер (вони люблять називати себе партнерами) все більше і більше вводить санкцій проти Білорусі... Те добро, яке ми робимо для Російської Федерації, воно нам повертається постійно злом. Там уже знахабніли до такої міри, що починають нам викручувати руки... Ми повинні вживати відповідних заходів. Ну що ж, ми так увесь час: нас б’ють по лівій щоці – ми підставляємо праву».
І ось Лукашенко наказав завдати удару у відповідь. Звертаючись до віце-прем’єра Ігоря Ляшенка, він сказав: «Якщо потрібно поставити на ремонт нафтопроводи і нафтопродуктопроводи, які йдуть через Білорусь, ставте і ремонтуйте». Тобто, в перекладі на зрозумілу мову: ми можемо тимчасово зупинити транзит російської нафти на захід через білоруську територію.
Востаннє Мінськ перекривав нафтопровід із Росії в 2007 році
Останнього разу таке траплялося в січні 2007 року. Тоді Мінськ зажадав від компанії «Транснефть» платити мито за транзит російської нафти, і фактично на три дні зупинив її транзит до Європи. У 2004 і 2010 роках Білорусь припиняла поставки російського газу на Захід.
Тимчасова зупинка транзиту російських енергоресурсів – це останній аргумент у конфлікті. І ознака того, що ставки підвищуються і рівень напруги досяг дуже важливої межі. Але поки що тільки пролунала погроза «поставити на ремонт нафтопроводи». Чи наважиться Лукашенко на те, щоб її виконати? Зовсім не факт. Але він використовує ту зброю, яка у нього є.
Валерій Карбалевич – політичний оглядач Білоруської редакції Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
