Доступність посилання

ТОП новини
17 Липень 2019, Київ 07:19

У Польщі сподіваються, що «люди Зеленського» скасують мораторій на ексгумацію жертв Волинської трагедії


Президент України Володимир Зеленський (ліворуч) і президент Польщі Анджей Дуда під час спільного брифінгу в Брюсселі, 4 червня 2019 року

Чи можна очікувати позитивних зрушень в українсько-польському історичному діалозі, який опинився в кризі? Які наслідки матимуть заяви президентів України і Польщі, що пролунали у 4 червня після їхньої зустрічі в Брюсселі? Радіо Свобода запитало польських оглядачів про виклики, які стоять перед Польщею та Україною в історичній площині та чого можна очікувати від нового президента України – Володимира Зеленського.

Анджей Дуда та Володимир Зеленський після зустрічі у Брюсселі заявили, що прагнуть примирення між польським та українським народами та налаштовані на плідну співпрацю між двома державами.

Президент України Володимир Зеленський і президент Польщі Анджей Дуда. Брюссель, 4 червня 2019 року
Президент України Володимир Зеленський і президент Польщі Анджей Дуда. Брюссель, 4 червня 2019 року

Висвітлюючи першу зустріч Дуди та Зеленського провідні польські ЗМІ зробили наголос на тому, що обидва президенти не обійшли увагою питання трагічного польсько-українського минулого.

«Під час розмови серед іншого йшлося про складні теми в двосторонніх відносинах, зокрема про історичні питання», – зазначає часопис Wprost.

На важливості історичних питань у двосторонніх відносинах наголошував керівник кабінету польського президента Кшиштоф Щерський. Говорячи про очікування від зустрічі президентів, він зазначив, що Польща та Україна постійно зближуються, передусім внаслідок потужної української еміграції.

Утім, за його словами, проблемою залишається складна спільна історія.

Польська сторона розраховує на те, що з появою у Києві нового президента це може змінитися
Щерський

«Польська сторона розраховує на те, що з появою у Києві нового президента це може змінитися», – говорив Щерський.

Він вважає, що «добрим початком» була б відміна українського мораторію на ексгумацію польських жертв волинської різанини.

Потрібне символічне перезавантаження відносин – Шептицький

Про важливість скасування заборони на археологічні розкопки в місцях поховань польських жертв говорять польські експерти та оглядачі. Анджей Шептицький, політолог із Варшавського університету каже, що зняття мораторію було б символічним перезавантаженням двосторонніх відносин. Водночас він додає, що консервативні польські середовища очікують ще одного жесту з боку України – перегляду так званих «історичних законів», де зокрема йдеться про роль УПА в українському державотворенні.

Анджей Шептицький, політолог із Варшавського університету
Анджей Шептицький, політолог із Варшавського університету

«Навряд чи втілення в життя таких очікувань політично можливе. Думаю, що ані Зеленський, ані якісь інші тверезомислячі сили в Україні на такий крок не підуть», – розмірковує Шептицький.

Політолог вважає, що Польща та Україна в історичному діалозі повинні зосередитися на позитивних сторінках спільної історії.

Потрібно показати, що в минулому між нашими народами були не тільки конфлікти
Шептицький

«У наступному 1920 році ми будемо відзначати 100-річчя союзу Пілсудський-Петлюра та спільного польсько-українського походу на Київ, зайнятий більшовиками. Потрібно максимально ефективно використати цю дату, придумати такі заходи, які показали б, що в минулому між нашими народами були не тільки конфлікти», – переконаний експерт.

Шептицький звертає увагу на обставину, яка неочевидна для польських політиків, та вона може мати значний вплив на майбутнє двосторонніх відносин. За його словами, новий український президент Зеленський реалізує політику так званого симетризму в різних сферах суспільного життя.

«Він звертається до україномовних і до російськомовних. Мовляв, одні й другі для нього важливі. Проявом цього симетризму був факт, що він привітав з Днем Перемоги як ветеранів Червоної армії, так і ветеранів УПА. Така його позиція спричинила зливу коментарів на сайтах правих польських сил про те, що мовляв новий український президент прославляє УПА. Як на мене, ця ситуація вказує на певні межі ймовірного історичного діалогу між Польщею та Україною», – вважає Шептицький.

Що обіцяли Дуді «люди Зеленського»?

Про те, що в Польщі посилилися сподівання на покращення історичного діалогу з Україною говорить Міхал Кацевіч, політичний оглядач польського видання тижневика Newsweek.

«Є сподівання, що частина питань, які спричиняли польсько-українські суперечки щодо історії, а особливо між польським та українським Інститутами національної пам’яті, тепер якось вирішуватимуться. Якщо вірити неофіційним запевненням, що пролунали з боку людей Зеленського, то зміни відбудуться», – робить припущення Кацевіч.

Міхал Кацевіч, політичний оглядач тижневика Newsweek.
Міхал Кацевіч, політичний оглядач тижневика Newsweek.

Оглядач твердить, що люди з оточення Зеленського говорили йому про їхнє бажання розпочати новий розділ у польсько-українських відносинах.

«Я також чув, що Зеленський, чи люди Зеленського, обіцяли Анджеєві Дуді у Брюсселі, що питання мораторію на ексугмації буде вирішуватися. Це був би перший крок», – говорить Кацевіч.

Він також чув, що оточення нового українського президента хоче змістити з посади теперішнього директора Українського інституту національної пам’яті (Володимира В'ятровича – ред.).

«Польська сторона сподівається, що такі зміни відбудуться. Відомо, що зміни в Інституті національної пам’яті можуть відбутися щойно після парламентських виборів і формування нового уряду», – говорить Кацевіч.

Утім оглядач не виключає, що польські сподівання на помітні зрушення в історичному діалозі з Україною можуть не збутися. Це станеться за умови, якщо президентська партія «Слуга народу» муситиме створити коаліцію ыз партією «Батьківщина». У такому випадку, вважає Кацевіч, команда Зеленського може передати питання історії своїм політичним союзникам.

«А в «Батьківщині» є сильна течія пов’язана з такою історичною політикою, яка спричиняє конфлікти з Польщею. Тож може виявитися, що в результаті таких перестановок українська історична політика не зміниться настільки, як того очікує польська влада», – розмірковує оглядач.

Читайте ще: Ми повинні говорити про тих людей, які об’єднують український і польський народи – митрополит Перемисько-Варшавський УГКЦ

Міхал Кацевіч не виключає й такої можливості, що оточення Володимира Зеленського не відмовиться від дотеперішньої історичної політики, аби не втратити підтримки патріотичної частини свого електорату.

Кацевич наголошує на важливості зняття мораторію на ексгумації польських жертв в Україні, проте він не вважає, що це рішення вичерпає конфліктогенний потенціал історичних суперечок між двома сусідніми народами.

Оглядач пояснює: «Крайні праві середовища у Польщі своєрідно інтерпретують все, що пов’язане з Бандерою, Шухевичем, ОУН та УПА. Вони твердять, що в Україні відроджується радикальна форма націоналізму і що він антипольський. Пояснення Порошенка чи Вятровича, що український націоналізм не має антипольського спрямування, що він антиімперський і служить зміцненню української ідентичності не знаходять розуміння у Польщі».

Кацевіч вважає, що навряд чи команда Зеленського зможе нехтувати такими поясненнями, навіть попри несприйняття у Польщі.

«У мене після розмов з людьми Зеленського склалося враження, що навіть вони вважають, що це частина української історичної політики і її не можна відкидати. Тобто не можна тепер міняти назви вулиць і демонтувати пам’ятники. Проблема в тому, що у Польщі це використовуватимуть радикальні середовища. Вони говоритимуть про розчарування політикою Зеленського», – прогнозує Кацевіч.

Чи вдасться досягнути компромісу щодо могил?

Про польські надії на зміни в «історичних» суперечках з Україною говорить Даріуш Матерняк, головний редактор порталу PolUkr, директор Центру аналізу «Польща-Україна».

Експерт розповідає: «У Польщі є великі очікування щодо того, що за нового українського президента складні історичні питання вирішаться якось самі собою. Та мені здається, що це вимагатиме процесу, розмов, узгоджень, проблеми самі не вирішиться».

Даріуш Матерняк, головний редактор порталу PolUkr
Даріуш Матерняк, головний редактор порталу PolUkr

Матерняк нагадує, що восени у Польщі відбудуться парламентські вибори. За його словами, польська влада зацікавлена у тому, щоб саме у передвиборчий період показати, що їй вдається вирішувати спірні питання з Україною.

Експерт розмірковує: «Питання зняття мораторію на ексгумації не є надто складним, але його вирішення вимагає певних компромісів. Польща мусила б урегулювати питання демонтованого українського пам’ятника на кладовищі в селі Грушовичі, а Україна мала б запевнити, що відмінить заборону на ексгумації».

Водночас експерт не виключає, що радикальні середовища у Польщі використовуватимуть питання суперечок про історію під час виборчих перегонів.

«Я побоююся, що перед парламентськими виборами у Польщі ми матимемо продовження так би мовити фестивалю крайніх правих проросійських сил. Я маю на увазі конкретну коаліцію радикальних антиєвропейських партій «Конфедерація».

Достатньо згадати як Ґжеґож Браун, один з політиків цього об’єднання в своєму рекламному ролику говорить: «Стоп бандерівським провокаціям!».

Невідомо, що він мав на увазі, але можна сподіватися, що політична реклама такого рівня повторюватиметься під час осінньої виборчої кампанії».

Водночас Даріуш Матерняк наголошує, що попри несприйняття у Польщі української історичної політики, годі собі уявити, щоб якісь впливові політсили почали активно тиснути на Україну, аби та переглянула пантеон своїх героїв.

За його словами, полякам також не подобається, коли хтось ззовні намагається накинути їм своє бачення історії.

«Звісно, у Польщі й надалі нервово реагуватимуть на появу в Україні пам’ятників якимось діячам, яких поляки вважають суперечливими особистостями. І так буде до тих пір допоки бракуватиме знань та розуміння історичних фактів, як наприклад того, що Бандера під час кривавих подій на Волині перебував у нацистському концтаборі», – підсумовує Даріуш Матерняк.

Читайте ще: Сагринь – символ трагедії православних українців Холмщини​

«Війна» на людських кістках між Польщею і Україною​

Волинь – Любліну: «Просимо вибачення… чекаємо вибачень»

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG