Доступність посилання

ТОП новини
22 Жовтень 2019, Київ 06:29

Трагедія на Дунаї: капітан-українець звільнений з-під варти, але до завершення історії далеко


Водолази зі спецзагону південнокорейських рятувальників шукають зниклих на місці аварії, Будапешт, 31 травня 2019 року

Угорщина – Два тижні, що минули після трагічного зіткнення двох річкових суден на Дунаї у Будапешті 29 травня, внаслідок якого загинули 28 людей і лише семеро осіб вижили, не додали практично нічого нового в перебігу масштабного слідства, що триває у цій резонансній справі в Угорщині. Натомість досі залишаються непроясненими головні запитання про те, як така водна аварія могла трапитися і що або хто насправді є її призвідцями. Отримати відповіді на ці та деякі інші, не менш другорядні, запитання дуже б хотіли в Угорщині, Південній Кореї та Україні.

Пізно ввечері 29 травня малий прогулянковий катер Hableány («Русалка») із 33 пасажирами, громадянами Південної Кореї і двома угорцями – капітаном і матросом на борту – отримав потужний удар у ліву частину корпусу, після чого затонув у мутних повеневих водах Дунаю буквально за 7 секунд. Трагедія сталася перед мостом Марґіт під час маневру круїзного судна Viking Sigin на випередження, що рухалося паралельним курсом до «Русалки», але зі значно більшою швидкістю, зблизившись із стареньким катером на вкрай небезпечну відстань.

Журналісти і оператори на березі Дунаю у Будапешті, де сталася аварія, 30 травня 2019 року
Журналісти і оператори на березі Дунаю у Будапешті, де сталася аварія, 30 травня 2019 року

Суперечливих версій аж ніяк не бракує

На це вказують встановлені слідством дані за допомогою відеозаписів вуличних камер спостереження. Інших офіційних фактів наразі не оприлюднено, зате не бракує доволі суперечливих думок добровільних «експертів», які беруться відтворювати картину подій перед численними телекамерами чи мікрофонами на свій розсуд. Згідно з однією таких версій, «135-метрового монструма («Вікінга») не можливо не помітити з маленького катера, ймовірно ідеться не про неуважність або не тільки про неї». На думку місцевого корабельного інженера, надто швидкого занурення катера «Русалка» взагалі не повинно було статися...

З появою в інтернеті перших відеозаписів зіткнення двох суден довелося чути неофіційні міркування про те, що «Русалка» перед аварією нібито змінила напрямок руху і що саме такий маневр прогулянкового катера призвів до фатального зіткнення «карлика з велетнем». Пізніше в іншому сюжеті теленовин відповідальність вже перекладали на круїзний лайнер «Вікінг», який рухався з більшою швидкістю, нехтуючи безпечним інтервалом під час зближення. Через це, мовляв, «Вікінг» зачепив носовою частиною палуби лівий борт «Русалки», буквально підм’явши під себе набагато менший за розмірами катер. Один місцевий ветеран річкового флоту стверджував, що капітан круїзного судна повинен був попередити «Русалку» відповідним сигналом про початок обгінного маневру.

Угорський часопис Magyar Nemzet, посилаючись на свої джерела, повідомив про підґрунтя підозри та арешту 64-річного українця Юрія Ц., капітана швейцарського круїзного судна Viking Sigyn, яке зіткнулося 29 травня з угорським прогулянковим пароплавом Hableány («Русалка») на Дунаї.

У публікації стверджувалося, що капітан-українець «однозначно несе відповідальність» за спричинення катастрофи, внаслідок чого йому оголосили підозру і взяли під варту. Часопис повідомляє, що після зіткнення з «Русалкою» капітан не сповістив поліцію. Судно нібито пропливло ще близько 500 метрів уверх по річці до місця швартування. Натомість поліцію повідомив через 10 хвилин після аварії якийсь пасажир з іншого річкового судна. Наразі правоохоронці не знайшли жодних ознак того, що «Вікінг» намагався налагодити радіозв’язок із «Русалкою» чи подавати світлові сигнали, хоча цього вимагають правила руху річкових суден під час обгону, зазначає газета.

Висунута проти капітана-українця підозра ґрунтується на тому, що, згідно з правилами руху річкових суден, команді круїзного судна «Вікінг» потрібно було зв’язатися по радіо із «Русалкою», оскільки більший пароплав рухався швидше і мав повідомити сусіда про намір здійснити обгін зліва. На основі аналізу даних електронного навігаційного обладнання «Вікінга» та запису переговорів з’ясувалося, що таких спроб із боку команди більшого судна не здійснювалося, сказано в публікації.

Під час пошуку зниклих безвісти, 3 червня 2019 року
Під час пошуку зниклих безвісти, 3 червня 2019 року

Аргументи звинувачення і захисту

Взяття 64-річного одесита Юрія Ц, капітана-українця швейцарського судна «Вікінг», під варту одразу після зіткнення суден на Дунаї у столичній прокуратурі пояснили тим, що українець підозрюється у «злочинному недбальстві на водних шляхах» під час аварії на Дунаї перед мостом Марґіт у Будапешті 29 травня. Втім, заарештований громадянин України через свого захисника заперечив свою вину, відкинувши висунуті проти нього підозри слідства, стверджуючи, що круїзне судно не порушувало правил річкового руху.

Ґабор М. Тоут, адвокат капітана-українця, додав до цієї заяви, що розпорядження прокуратури про попереднє взяття під варту з’явилося головно тому, що його клієнт «українець». Він також зазначив, що доказів спричинення аварії його підзахисним немає. Тоут в оприлюдненому прес-релізі написав, що підозра, висунута проти його клієнта без проведення експертного аналізу, є передчасною і що її слід розглядати лише як теорію.

Адвокат затриманого вважає, що арешт і допит українця, в котрого за плечима 44-річний стаж плавання на різноманітних суднах річкового флоту, зроблені передчасно, оскільки ще не готова експертиза фахівців.

«Існує дуже багато відео. Я особисто бачив їх чимало. Припускаю, що ці відеозаписи бачили і слідчі. Ми вважаємо, що повинна бути бодай попередня експертиза. А бачення подій слідством зараз є не більше, ніж теорія», – заявив адвокат у п’ятницю.

Заарештований український капітан вже скористався своїм правом і написав скаргу на дії угорських правоохоронців щодо взяття його під як підозрюваного.

За словами адвоката, під час допиту затриманий 64-річний одесит детально розказав, як відбувалися події того трагічного вечора 29 травня перед будапештським мостом Марґіт на Дунаї.

«Одразу після зіткнення з прогулянковим катером «Русалка», наскільки це дозволяли умови річкової повені, пасажирське судно «Вікінг» зупинилося. Подали сигнал про зіткнення, відтак, за узгодженням із владою, визначилися з місцем стоянки», – повідомив Балаж М.Тоут.

Адвокат сказав, що його клієнта дуже надломила новина про те, скільки людей загинуло в аварії і що він попросив переказати через юриста свої співчуття сім’ям загиблих.

6 червня, зваживши аргументи сторін звинувачення і захисту, столичний суд у Будапешті своїм рішенням зробив можливим звільнення з-під варти капітана-українця, якщо за нього внесуть заставу у розмірі 15 мільйонів форинтів (близько 53 тисяч доларів США). Прокуратура негайно опротестувала цю постанову суду, наполягаючи на тому, що йдеться не стільки про ймовірність втечі підозрюваного, як про те, що його звільнення «ускладнить чи унеможливить подальший збір доказової бази».

В оскарженні прокурора також зазначалося, що столичний суд не взяв до відома факт видалення заарештованим даних у мобільному телефоні одразу після аварії суден на Дунаї 29 травня. Він навів і офіційну інформацію про те, що капітан-українець перебував 1 квітня поточного року на судні Viking Cruises у Голландії під час іншої аварії, яка, щоправда, не призвела до людських жертв і що цим судном керував на той час інший капітан.

Люди поминають жертв біля мосту Маргіт на набережній у Будапешті, 31 травня 2019 року
Люди поминають жертв біля мосту Маргіт на набережній у Будапешті, 31 травня 2019 року

Якою визначать предметну вагу вчинку підозрюваного?

Тим часом столичне управління поліції у своєму комюніке навело детальні цифри щодо того, скільки свідків було заслухано за останні дні у справі аварії 29 травня на Дунаї, скільки предметних доказів та террабайтів інформації опрацьовано і скільки сторінок розслідування вже з’явилося у справі, склад задіяних слідчих (60 осіб), кількість робочого часу, витраченого ними у перебігу слідства тощо.

У заключній частині документа зокрема зазначено: «Для успішного завершення розслідування доступні всі кадрові та матеріальні умови».

Щодо видалення телефонних даних представник суду Йожеф Сабо зазначив, що прокуратура не змогла навести переконливих доказів факту їхнього видалення, крім того – немає навіть інформації про те, що саме було стерто. Судді також залишили без уваги побоювання прокурора, що звільнення капітана-українця з-під варти «ускладнить чи унеможливить подальший збір доказової бази».

12 червня, попри протест прокуратури, суд у Будапешті новою постановою закріпив попереднє рішення випустити під заставу у 15 мільйонів форинтів (майже 53 тисячі доларів США) заарештованого 64-річного капітана-українця Юрія Ц., якому висунули підозру через аварію на Дунаї 29 травня, після сплати усієї суми застави. У доповненні до рішення столичного суду за 12 червня йдеться про те, що капітан не може залишати межі Будапешта і повинен двічі на тиждень з’являтися в офісі слідчих. Пересування капітана відслідковуватимуться за допомогою електронних пристроїв (браслета).

У четвер, 13 червня, близько 10-ї ранку на рахунку столичного суду з’явилася грошова застава. Після відповідної процедури оформлення паперів відбулося звільнення Юрія Ц. під заставу. Інформації про те, хто саме вніс визначену будапештським судом суму, поки що немає.

Як повідомив інтернет-портал новин Index, капітан круїзного судна Viking Sigyn, атакований угорськими та південно-корейськими журналістами, затулив обличчя і мовчки сів у мікроавтобус. Про подальше місцеперебування Юрія Ц. у Будапешті не повідомляється. Адвокат Ґабор М. Тоут сказав, що його підзахисний перебуває у важкому душевному стані під впливом трагічних подій, але оспорює свою вину.

Др. Жужа Шандор, колишній суддя, вважає, що до завершення цієї історії ще дуже далеко. Оскільки в Угорщині, тим більше у Південній Кореї, очікування у зв’язку з розслідуванням трагедії на Дунаї щодо встановлення істини завдяки органам правосуддя зараз надзвичайно високі, сторони звинувачення і захисту будуть проявляти неабияку активність у зборі доказової бази, зазначає юрист. Вона каже, що до цього у чималій мірі їх вже зараз заохочують національні ЗМІ. Але юристка також не зменшує при цьому і зацікавленість України щодо встановлення істини.

Якщо капітана-українця визнають винним у злочинному недбальстві, що призвело до великої кількості жертв, то він може бути позбавлений волі терміном від двох до восьми років, стверджує Жужа Шандор. На думку правника, оскільки у справі йдеться про 28 загиблих унаслідок аварії, так звана предметна вага вчинку підозрюваного може тільки збільшуватися.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG