Доступність посилання

ТОП новини
23 Жовтень 2019, Київ 19:33

Чергового рекорду на виборчих дільницях у Польщі не буде, попри те, що списки виборців рекордно великі – активісти


Громадяни України голосують на українських президентських виборах у консульстві України у Варшаві. 25 травня 2014 року

Варшава – Сезонні роботи у Польщі в розпалі, тож і кількість заробітчан із України тут максимально велика. Експерти кажуть навіть про 1 мільйон 600 тисяч українських громадян, які задіяні на польському ринку праці. Та чи можна у зв’язку з цим сподіватися ажіотажу на виборчих дільницях при чотирьох консульствах під час недільних виборів до Верховної Ради України? Українські діячі у Польщі вважають, що такої високої явки, як під час квітневих президентських виборів, швидше за все, не буде. Мовляв, багато закордонних виборців не розуміють важливості участі у виборах 21 липня. Не сприятиме високій явці, кажуть вони, й надто мала кількість дільниць як на таку «армію» емігрантів і заробітчан, яка є у Польщі.

Дільнична виборча комісія при Генконсульстві України у Варшаві – абсолютний рекордсмен за кількістю виборців, які голосували 21 квітня. На жодну іншу ДВК – чи то за кордоном, чи то в Україні – не прийшло аж стільки охочих віддати свій голос за одного з кандидатів на посаду президента України. У другому турі президентських виборів тут голосували 4217 осіб. З перевагою в 120 голосів у Варшаві переміг Володимир Зеленський.

Олександр Пустовий
Олександр Пустовий

Олександр Пустовий, голова варшавської виборчої комісії каже: порівняно з весняними місяцями, теперішнє зацікавлення українських громадян темою виборів незначне.

«Якщо перед президентськими виборами до нас щодня приходило до 100 осіб, які просили внести їх у списки виборців, то тепер таких не більше п’яти-десяти. Помітно зменшилася й кількість телефонних дзвінків до нас від громадян, які хочуть дізнатися про те, як проголосувати у Варшаві», – розповідає Пустовий. За його припущеннями, в неділю на очолювану ним ДВК може прийти вдвічі менше виборців, ніж їх було 21 квітня.

Водночас голова варшавської ДВК наголошує, що загальна кількість внесених у варшавський список виборців просто зашкалює. Якщо навесні їх було 18057, то тепер додалося ще кілька сотень. Аби обрати президента, українські громадяни стояли в довжелезній черзі по кілька годин. Деяких із них це знеохотило до участі в наступних виборах. За словами Пустового, під час президентських виборів варшавська ДВК працювала в екстремальному режимі. У пік навантаження на комісію один виборець в середньому голосував протягом 7 секунд. Після виборів члени варшавської комісії навіть написали листа до Верховної Ради, ЦВК та МЗС України з проханням збільшити кількість закордонних виборчих дільниць. Мовляв, навіть якби варшавська ДВК працювала в максимально напруженому режимі протягом 12 годин, то спромоглася б обслужити тільки 32 відсотки від загальної кількості внесених у список.

8 тисяч виборців – кількість рекордно висока чи мізерно мала?

Цього року ми зауважили помітну активізацію виборців. Це позитивна тенденція
Марта Коваль

Загалом у чотирьох ДВК в Польщі у списках виборців – приблизно 40 тисяч осіб. У другому турі президентських виборів проголосувати на цих дільницях прийшли 7880 громадян України. Багато це чи мало? Члени комісій кажуть, що, порівняно з попередніми президентськими чи парламентськими виборами, цифра немала.​

​Марта Коваль
​Марта Коваль

Марта Коваль, член ДВК у Гданську зазначає: «Цього року ми зауважили помітну активізацію виборців. На жодних попередніх виборах не було аж такої кількості охочих стати на консульський облік чи поміняти місце голосування з України на Польщу. Тому в цілому це позитивна тенденція, яка свідчить про зростання громадянської свідомості українських виборців».

За словами Коваль, порівняно з першим туром президентських виборів, тепер кількість виборців, внесених у гданські списки, зросла на 1300 осіб і сягає майже 5 тисяч. Водночас вона звертає увагу на те, що більшість студентів з України, які навчаються у Гданську, на час канікул виїхали з міста. Це, на її думку, може помітно вплинути на явку виборців 21 липня.

Даріуш Шимчиха
Даріуш Шимчиха

Утім, якщо взяти до уваги загальну кількість громадян України, які перебувають на території Польщі, то відданих тут на квітневих виборах 8 тисяч голосів – не так і багато. Тим часом Даріуш Шимчиха, польський політолог та член ради Польсько-української господарської палати каже, що влітку українських громадян у Польщі помітно більшає.

«У період сезонних робіт, особливо в сільському господарстві та готельному бізнесі кількість українців стрімко зростає. Важко вказати точні цифри, та, за різними підрахунками, протягом року тут перебуває приблизно 1 мільйон 300 тисяч громадян України, а в літні місяці приїжджає ще 300 тисяч, тож загалом на сьогодні у Польщі може перебувати 1 мільйон 600 тисяч осіб з українськими паспортами», – розповідає Шимчиха.

У період сезонних робіт, особливо в агросекторі та готельному бізнесі кількість українців стрімко зростає
Даріуш Шимчиха

На його думку, низький рівень зацікавлення сезонних робітників з України цьогорічними парламентськими виборами пояснити неважко. «Ці люди, які збирають врожай або працюють у готелях чи у ресторанах, виходять на роботу навіть у неділю, тому часто у них просто немає фізичної можливості проголосувати, особливо якщо виборча дільниця далеко, а в черзі потрібно стояти кілька годин», – розмірковує політолог.

Юрій Таран
Юрій Таран

Натомість Юрій Таран, соціолог з фонду «Наш вибір» наголошує на тому, що чотири виборчі дільниці на цілу Польщу – це надто мало, аби сподіватися більшої активності виборців. «Скажімо, специфікою української міграції у Польщі є те, що тут багато молоді і студентів. Як правило, у виборах беруть участь студенти з тих чотирьох великих міст, де є українські генконсульства, а отже, й ДВК. А от із таких скупчень української студентської молоді, як, наприклад, місто Ополе чи Ряшів, на вибори приїжджає небагато», – пояснює Таран.

Артем Зозуля
Артем Зозуля

Артем Зозуля, голова правління фундації «Україна» та директор Почесного консульства України у Вроцлаві також говорить про недостатню кількість виборчих комісій у Польщі. Скажімо, українці Вроцлава, аби проголосувати, мусять їхати до Кракова – а це 270 кілометрів в один бік. І це при тому, що нині у Вроцлаві проживає приблизно 80-90 тисяч громадян України, що становить 10 відсотків від загальної кількості жителів міста, додає він.

«Перед президентськими виборами велася потужна інформаційна кампанія, тож, навіть живучи за кордоном, важко було не цікавитися виборами. Тому у виборах президента взяла відносно велика кількість виборців із Вроцлава. Та, з іншого боку, якщо у нашому регіоні нині є 130-140-тисяч громадян України, то до Кракова на вибори поїхала тільки тисяча», – розповідає Зозуля.

Люди вирішили, що достатньо їхньої участі у президентських виборах, тому навіть серед тих, які навесні були активними, тепер голосуватимуть далеко не всі
Артем Зозуля

За його словами, влітку серед українців Вроцлава помітне виразне зменшення зацікавлення виборами в Україні. За припущеннями діяча, у ЗМІ недостатньо інформації про важливість парламентських виборів, тож закордонні українці менш активні.

Зозуля каже: «Люди вирішили, що достатньо їхньої участі у президентських виборах, тому навіть серед тих, які навесні були активними, тепер голосуватимуть далеко не всі. Скажімо, з 20 моїх знайомих, які в квітні їздили до Кракова тепер на вибори збираються 7. Стежачи за дискусіями в соцмережах, я зауважив, що коли українці в Україні сперечаються про вибори, то закордонні українці обговорюють плани на час відпустки».

Яких результатів можна сподіватися на парламентських виборах?

Українські діячі у Польщі звертають увагу на характерну особливість цьогорічних настроїв своїх співгромадян, які беруть участь у голосуванні. На квітневих президентських виборах вперше більшість тутешніх виборців проголосували інакше, ніж це зробили українці в інших великих державах ЄС. З незначною перевагою у пів відсотка перемогу серед громадян України в Польщі здобув Володимир Зеленський. Тоді як, скажімо, в Італії чи Португалії, де також є великі українські громади, із значним відривом переміг Петро Порошенко.

Серед чотирьох ДВК у Польщі найбільш переконливу перемогу Зеленський здобув у Гданську. У цьому портовому місті за нього проголосувало майже вдвічі більше виборців, ніж за Порошенка. На думку Марти Коваль, на підставі гданських результатів президентських виборів неважко передбачити, як громадяни України проголосують у цьому місті 21 липня.

Член гданської ДВК пояснює: «Працівники з України у Гданську часто працюють на тутешніх корабельнях. Це еміграція маркована територіально, значною мірою вона з півдня і сходу України – з Херсонщини, Миколаївщини, Луганщини, Донеччини. Тобто переважно це люди, які поділяють виборчі преференції своїх регіонів. Думаю, що результати недільних виборів повторюватимуть тенденції президентських виборів».

Про зв’язок між виборчими настроями громадян України у Польщі та змінами, які відбуваються в складі української громади говорить Юрій Таран. За його словами, на початку XXI століття у Польщі почала формуватися спільнота українських емігрантів, яка своїми політичними симпатіями близька до громад в інших країнах ЄС.

«Та протягом останніх чотирьох-п’яти років ця діаспора у Польщі почала, так би мовити, розчинятися, тому що приїхало дуже багато нових мігрантів, які мають інакші політичні вподобання. Передусім це люди з Центральної і Східної України. Крім цього, на результати президентських виборів у Польщі вплинуло й те, що тут – чимало української молоді, яка очікує швидких змін. Багато з них проголосували за Зеленського», – розмірковує соціолог.

Утім, наголошує Таран, розрив між Порошенком та Зеленським у Польщі був мінімальний, тож у цілому результати виборів на польських дільницях істотно відрізнялися від тих, які були в Україні.

Недім Усейнов
Недім Усейнов

Недім Усейнов, український та кримськотатарський громадський діяч у Польщі звертає увагу на те, що тепер у польських містах набагато частіше можна почути російську мову, ніж це було до 2014 року. Це пов’язано, каже він, з появою на польському ринку праці великої кількості російськомовних українців. «Інакше кажучи, загальноукраїська вибірка більш-менш представлена як у Варшаві, так і в цілому в Польщі. Вона зумовила інакший вибір громадян України під час останніх президентських виборів, ніж це бувало раніше, коли тут з великою перевагою голосували за україноцентричну чи україномовноцентричну візію майбутнього держави. Тепер це змінилося», – твердить Усейнов.

За припущеннями діяча, виборчі симпатії українських громадян у Польщі на парламентських виборах нагадуватимуть їхні преференції на виборах президента. Усейнов робить припущення: «Я не здивуюся, якщо голосів, відданих за партію президента України, буде навіть більше, ніж тих, яких було віддано йому особисто у квітні цього року».

Я не здивуюся, якщо голосів, відданих за партію президента України, буде навіть більше, ніж тих, яких було віддано йому особисто у квітні цього року
Недім Усейнов

Водночас виходець із Криму говорить, що його непокоїть те, наскільки значна частина виборців не розуміє небезпеки руйнівного для української держави популізму. Він побоюється, що розхитування інститутів демократичного суспільства в Україні ускладнить і без того драматичну ситуацію кримськотатарського народу в окупованому Росією Криму. «Особливо мене бентежить розгубленість активної частини суспільства, яка веде себе так, ніби вона втратила ініціативу і не знає, що робити. А це в свою чергу схиляє її до депресивно-песимістичної риторики і відповідних прогнозів майбутнього. Такі настрої в Україні дуже непокоять тих закордонних українців, які голосують за європейський та північноатлантичний курс української держави», – резюмує Недім Усейнов.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG