П’ять політичних партій мають усі шанси подолати прохідний бар’єр та потрапити до Верховної Ради дев'ятого скликання, такі дані наводять українські соціологи. Хто може стати ключовими гравцями оновленої законодавчої влади України, з’ясовувало Радіо Свобода.
Результати соціологічних досліджень групи «Рейтинг», проведених у період із 29 червня до 3 липня, показують, що до нового складу українського парламенту пройшли б 5 політичних сил, якби вибори відбувалися найближчої неділі.
Так, серед тих, хто вже визначився і буде голосувати, партія «Слуга народу» набрала б 42,3% голосів, «Опозиційна платформа – «За життя» – 13,4%, «Європейська солідарність» – 8,3%, «Голос» – 7,2%, партія ВО «Батьківщина» – 7,2%.
У списках імен кандидатів у народні депутати від цих партій є як абсолютно нові політичні обличчя, так і виключно старі, а у деяких – і перші, і другі. Утім, хто ж у названих партіях є ключовими гравцями?
Політичні сили розташовані за абеткою.
ВО «Батьківщина»
Ця політична сила, згідно з нинішніми соціологічними рейтингами, може отримати до 20 місць у новому парламенті.
Очікувано, найпотужнішим гравцем партії «Батьківщина» є її лідерка Юлія Тимошенко. За весь час своєї політичної кар’єри вона була депутаткою майже усіх скликань Верховної Ради. Окрім цього, Тимошенко двічі була прем’єр-міністром України та тричі боролася за посаду президента країни.
Утім, список «Батьківщини» рясніє ще чималою кількістю досвідчених політиків. Зокрема, у першій десятці списку – лідер партії «Основа» Сергій Тарута, заступник керівника «Батьківщини» Сергій Соболєв та народна депутатка Олена Кондратюк, які є чинними депутатами Верховної Ради України, а також лідер партії «Справедливість» та екскерівник СБУ Валентин Наливайченко. Експерти зауважують, що чинний виборчий список «Батьківщини» вказує на те, що Юлія Тимошенко вирішила робити ставку на старих перевірених соратників та на людей із хорошими фінансовими та медійними можливостями. Власне, через об'єднання з Тарутою та Наливайченком у прохідній частині списку партії є люди, пов'язані і з першим, і з другим політиком.
Сергій Тарута у 2019 році, як і Юлія Тимошенко, також балотувався на посаду президента України, однак в останню мить він зняв свою кандидатуру на користь Тимошенко. З того часу розпочалася активна стадія об'єднання політсил для спільного походу на парламентські вибори.
Свого часу статки Тарути оцінювали майже у три мільярди доларів. Йому належали донецький футбольний клуб «Металург» та частка корпорації «Індустріальний союз Донбасу», який згодом продали. Коли на початку агресії Росії Таруту призначили очільником Донеччини, він втратив значну частину бізнесу, утім, не полишив політичних амбіцій. У списку «Батьківщини» до його групи впливу відносять №19 Андрія Ніколаєнка, який у 2019 році очолив партію Тарути «Основа».
Екскерівника СБУ Валентина Наливайченка, як і Сергія Таруту, рух «Чесно» назвав «технічними кандидатами» Юлії Тимошенко проти Петра Порошенка під час останньої президентської кампанії. Утім, на відміну від Тарути, Наливайченко свою кандидатуру на користь неї не зняв і отримав 0,22% підтримки українців. У 2013 році проти Наливайченка було порушено кримінальну справу, його підозрювали у державній зраді на користь США під час його першого терміну на посаді голови СБУ. Проте після перемоги Революції гідності її було закрито. А от про об'єднання сил Тимошенко і Наливайченка оголосили ще у 2016 році. Від Наливайченка у списку «Батьківщини» за прохідною межею під №30 розмістився заступник його партії «Справедливість» дипломат Маркіян Лубківський.
Водночас у прохідній частині є також кандидати, афілійовані з олігархом Віктором Пінчуком та чинним міністром внутрішніх справ України Арсеном Аваковим. А от ані волонтерів, ані учасників бойових дій на Донбасі, ані громадських активістів цього разу у списку «Батьківщини» нема.
Разом з тим у своєму нещодавньому виступі Тимошенко наголосила, що важливо, аби не тільки прізвища змінились у парламенті, «а щоб реально відбувся злам старої системи, щоб люди відчули, що вони стали жити краще». Вона також повідомила, що «Батьківщина» готова до вступу в коаліцію з партіями «Слуга народу» Володимира Зеленського та «Голос» Святослава Вакарчука в наступному парламенті.
«Голос»
Українські соціологи відмічають, що підтримка нової партії «Голос» стрімко зростає, та прогнозують, що політсила може отримати до 25 місць у парламенті. Партія «Голос», лідером якої є Святослав Вакарчук, наголосила, що не хоче бачити у своєму виборчому списку чинних народних депутатів. Власне, серед імен першої двадцятки «Голосу» таких політиків дійсно нема. Окрім самого Вакарчука, який впродовж року вже був депутатом Верховної Ради 6-го скликання (достроково склав депутатські повноваження у грудні 2008-го – ред.).
Разом з лідером партії у списку йдуть також спеціалісти з різних сфер – антикорупціонери, реформатори та громадські активісти. Утім, серед кандидатів від «Голосу» на мажоритарну частину депутатського складу таки є четверо народних депутатів нинішнього скликання. Серед них – Павло Різаненко, Леонід Ємець, Вікторія Войціцька та Вікторія Пташник.
Попри те, що абсолютна більшість кандидатів від «Голосу» вперше йдуть у велику політику, все ж таки, деяких з них пов'язують з певними групами впливу. Утім, сам Святослав Вакарчук заперечує будь-який зв'язок своєї політичної сили з олігархами. Проте у ЗМІ час від часу з'являється інформація, що український олігарх Віктор Пінчук та чеський бізнесмен, гендиректор інвесткомпанії Dragon Capital та співвласник медіакомпанії «Новое время» Томаш Фіала таки підтримують Вакарчука.
Разом з тим у нещодавньому інтерв'ю Радіо Свобода лідер партії «Голос» у відповідь на запитання, чи радив Пінчук іти в політику, сказав: «Я не говорю з ним про це». Він також зазначив, що востаннє бачився з бізнесменом Віктором Пінчуком у травні під час засідання наглядової ради меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», до якої вони обидва входять.
Водночас Святослав Вакарчук минулого місяця назвав імена осіб, які фінансово підтримують його проєкт – серед цих імен є і Сергій Фурса, інвестиційний банкір та спеціаліст Dragon Capital з продажу боргових цінних паперів. Сам Томаш Фіала нещодавно в інтерв'ю «24 каналу» сказав наступне: «Багато бізнесменів починають розуміти, якщо вони не будуть гроші вкладати у демократичні сили, то без цього Україна змінюватись не буде».
Серед ключових гравців у списку партії, все ж таки, можна знайти кандидатів, які у минулому були пов'язані з Dragon Capital. Так, №2 виборчого списку «Голосу» Юлія Клименко свого часу була комерційним директором Dragon Development (підрозділ Dragon Capital – ред.). Гендиректор Dragon Capital Томаш Фіала також є членом правління Transparency International Ukraine, а головою правління цієї міжнародної антикорупційної організації був Ярослав Юрчишин – №7 у списку «Голосу».
Утім, у кількісному співвідношенні стає зрозумілим, що рушійною силою партії за планом мають стати кандидати, що потрапили до списку з громадського сектору – реформатор Ярослав Железняк, антикорупціонерка Олександра Устінова, юрист Олег Макаров, антикорупціонер Ярослав Юрчишин, журналіст Сергій Рахманін, громадські активістки Соломія Бобровська, Таміла Ташева, Олександра Дворецька та інші.
Проте роль представників бізнес-спільноти у списку теж буде доволі серйозною. Серед них, зокрема, Кіра Рудик, операційна директорка Ring Ukraine, Олег Макаров, партнер юридичної компанії «Василь Кісіль і партнери» та бізнесмен Рустем Умєров.
Примітно, що чимало кандидатів із верхівки списку свого часу були стипендіатами Стенфордської програми Ukrainian Emerging Leaders, яку спільно фінансують Вакарчук, Фіала та родина Умєрових.
«Європейська солідарність»
За результатами останніх соціологічних опитувань, оновлена політична сила п'ятого президента України Петра Порошенка може отримати близько 20 мандатів у Верховній Раді 9-го скликання.
Серед її очевидних ключових гравців – багато вже відомих українцям імен. Очікувано, головним з них стане сам Петро Порошенко. Далі йдуть чинні народні депутати та досвідчені політики, які останні 5 років намагалися допомагати експрезидентові реалізовувати його програму у середині країни та на міжнародній арені: спікер Верховної Ради Андрій Парубій, віцеспікер ВРУ Ірина Геращенко, парламентар, лідер кримських татар, колишній уповноважений президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв та віцепрем'єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Імовірно, і після обрання до Верховної Ради вони продовжать опікуватися своїми профільними питаннями. Власне, як і люди з другої десятки списку.
Якщо рейтинг «Європейської солідарності» до виборів протримається на тому ж рівні, то, окрім першої десятки списку, усі шанси потрапити до нового парламенту має ще низка чинних народних депутатів та відомих політиків.
Серед них – Артур Герасимов, Степан Кубів, Ірина Фріз, Ніна Южаніна, Ірина Луценко, Вікторія Сюмар, Володимир Ар'єв, Марія Іонова, Руслан Князевич, Ростислав Павленко та інші.
Фактично єдиний прямий зв'язок «Європейської солідарності» з великим бізнесом прослідковується виключно через її лідера Петра Порошенка. Примітно, що «токсичні» депутати та давні бізнес-партнери експрезидента, які потрапили до чинного скликання Верховної Ради за списками колишньої «БПП», Ігор Кононенко та Олександр Грановський тепер планують потрапити до нового парламенту як самовисуванці.
У минулому скликанні, ставши заступником голови парламентської фракції «БПП», Ігор Кононенко отримав під своє кураторство одну з ключових і найбільш прибуткових державних сфер – енергетику. Журналістам-розслідувачам Радіо Свобода з проєкту «Схеми» минулого року вдалося розкрити одну з найбільших афер в енергетиці часів президентства Порошенка, а також встановити роль у ній найближчого його соратника – Кононенка.
Щодо зв'язків «Європейської солідарності» з великими медіа, то сталий зв'язок залишається з «5-м каналом», який Петро Порошенко залишив у своїй власності і у часи президентства. Йому також приписують зв'язок з телеканалом «Прямий», власником якого офіційно є ексдепутат Верховної Ради Володимир Макеєнко. Нещодавно Порошенко відвідував канал та проводив зустріч з колективом.
За словами його соратниці Вікторії Сюмар, експрезидент готовий купити медіаресурс, якщо у його нинішнього власника «виникнуть проблеми». Доступ до медіаресурсу «Європейської солідарності» може забезпечити також власник телеканалу «Еспресо» та чинний народний депутат Микола Княжицький, ім'я якого – серед мажоритарників, що висуваються до парламенту від «ЄС» .
«Опозиційна платформа – «За життя»
Нинішній рейтинг партії «Опозиційна платформа – «За життя» вказує на те, що політсила отримає близько 30 депутатських крісел за результатами позачергових виборів до парламенту.
Виборчий список партії «Опозиційна платформа – «За життя» рясніє іменами добре відомих політиків та нагадує українцям про колишню «Партію регіонів». Адже саме з цією політичною силою асоціюється перша десятка виборчого списку «Опозиційної платформи», лідерами якої є колишній очільник партії «Опозиційний блок» Юрій Бойко і політик Віктор Медведчук, який є кумом президента Росії Володимира Путіна.
Серед інших лідерів списку – Вадим Рабінович, Наталія Королевська, Сергій Льовочкін, Василь Німченко, Нестор Шуфрич, Сергій Ларін, Сергій Дунаєв, Тарас Козак, більшість з яких є чинними депутатами ВРУ.
Після розколу в колишньому складі «Опозиційного блоку» та створенні оновленої «Опозиційної платформи – «За життя» («ОПЗЖ») серед кандидатів від цієї політсили тепер не знайти людей, так чи інакше пов'язаних з найбагатшим олігархом України Рінатом Ахметовим. Разом з тим зараз у «ОПЗЖ» можна виділити дві найбільші групи впливу – «група Бойка-Фірташа-Львочкіна» та «група Медведчука».
Очікувано, після створення «Опозиційної платформи», яка об'єднала три опозиційні сили, перша трійка списку партії виглядає наступним чином – Юрій Бойко, Вадим Рабінович та Віктор Медведчук. Саме Бойка ця політсила, яка за соцопитуваннями поки що показує другий результат у виборчих перегонах, хоче бачити прем'єр-міністром країни.
Юрій Бойко добре відомий українцям своєю політичною діяльністю – він двічі був міністром палива і енергетики України, а в уряді Миколи Азарова – віцепрем'єром. Саме Бойка часто пов'язують з корупційним скандалом 2011 року, який у ЗМІ відомий як «вишки Бойка». Політик має тісний зв'язок з українським олігархом Дмитром Фірташем, якого хочуть судити США (екстрадицію Фірташа до США дозволив Верховний суд Австрії, це рішення має затвердити міністр юстиції – ред.). Окрім іншого, вони є один одному кумами. Хоч, з очевидних причин, сам Фірташ не балотується до Верховної Ради, у списку «ОПЗЖ» є чимало афілійованих з ним людей, які не раз ставали фігурантами антикорупційних розслідувань.
Давній соратник Юрія Бойка Сергій Львочкін, який очолював Адміністрацію президента Віктора Януковича (який втік у Росію) у 2010–2014 роках, має 5-й номер у списку партії. Вважається, що до його групи впливу серед кандидатів від «ОПЗЖ» входять Сергій Дунаєв, Юлій Іоффе, Сергій Ларін, Юлія Льовочкіна, Михайло Папієв, Микола Скорик та інші.
Ще одна потужна група впливу належить, очікувано, Віктору Медведчуку. Олігарх офіційно жодним бізнесом в Україні не володіє – документально усе належить його дружині, телеведучій Оксані Марченко. Утім, Медведчук, за даними руху «Чесно», у першому кварталі 2019 руху став найбільшим спонсором «Опозиційної платформи». Так само з Медведчуком пов'язують контроль телеканалів NewsOne та «112 Україна», один з яких раніше належав Рабіновичу. А нещодавно близький соратник Медведчука Тарас Козак та №10 у списку «ОПЗЖ» придбав ще один медіаресурс – телеканал Zik. До умовної «групи Медведчука» відносять також Василя Німченка та Нестора Шуфрича, які мають 6-е та 7-е місця у списку відповідно.
Друга десятка списку політсили «Опозиційна платформа – «За життя», за даними соцопитувань, також має усі шанси потрапити до нового складу Ради. Хоч у ній всього троє чинних народних депутатів, утім, усі з цих кандидатів мають відношення до згаданих груп впливу. Зокрема, серед них – скандально відомий бізнесмен Вадим Столар та давні соратники Юрія Бойка, Сергія Львовчкіна, Дмитра Фірташа та Віктора Медведчука.
«Слуга народу»
Згідно з нинішніми рейтингами, ця політична партія може отримати щонайменше 110 депутатських мандатів у новому скликанні Верховної Ради. У «Слуги народу» від самого початку передвиборчої кампанії була принципова позиція не брати до своєї команди чинних народних депутатів, утім, у її списку можна знайти осіб, напряму чи опосередковано пов'язаних з певними політиками чи групами впливу.
Список партії та кандидатів за мажоритарними округами умовно можна поділити на кілька груп, враховуючи їхні зв'язки та минуле: «Квартал 95» і «ЗеШтаб», «громадський сектор та експерти», «група Коломойського» та «бізнес-група», яка є найчисельнішою серед усіх. У прохідній частині списку є також і група кандидатів, афілійованих з українським олігархом Віктором Пінчуком.
У першій десятці списку є представники, власне, з кожної з перелічених груп. Очікувано, перше місце у списку посів ідеолог команди Володимира Зеленського – політтехнолог Дмитро Разумков. Хоч сам Разумков і не був раніше парламентарем, проте у минулому працював із політиком Сергієм Тігіпком, а у період 2006-2010 років входив до «Партії регіонів» і протягом року був помічником народного депутата від цієї політсили Валерії Матюхи. Соціологічні групи включають у рейтинги Разумкова як потенційну кандидатуру на посаду прем'єр-міністра. Утім, ще одна ключова фігура з президентської команди та чинний голова Офісу президента Андрій Богдан у нещодавньому інтерв'ю «РБК-Україна» так прокоментував можливість цього обрання: «Мабуть, ні. Хороший хлопець, але молодий».
До ключових гравців «Слуги народу» можна також віднести Руслана Стефанчука, який зараз є представником президента у Верховній Раді та номером 2 у списку. Саме він зараз займається підготовкою президентських законопроєктів. У минулому Стефанчук вже був пов’язаний з політикою – був помічником народного депутата від «Нашої України» у 6-му скликанні Верховної Ради. З президентом Стефанчук знайомий з юності – вони разом грали у КВК.
Ще одним впливовим гравцем у парламенті від цієї політсили, вочевидь, стане Олександр Корнієнко – голова штабу партії та номер 7 у виборчому списку. Політичні консультації колишній бізнес-тренер Корнієнко надає ще з 2006 року, а під час президентської кампанії Володимира Зеленського був координатором його штабу. Саме у цей період журналісти проєкту «Наші гроші» оприлюднили частину його листування з іншими членами штабу, де йшлося, зокрема, й про різні групи впливу в середині команди. У цих документах згадується також ім’я Андрія Богдана та Кирила Тимошенка (обидва зараз є представниками Офісу президента – ред.), які, за висновками журналістів, належать до «групи Коломойського».
Уже у партійному списку та на мажоритарних округах до цієї групи впливу можна віднести представників медіасфери, пов’язаних з активами Ігоря Коломойського. Так, гендиректор холдингу «1+1 медіа» Олександр Ткаченко має 9-те місце у списку, Артем Ковальов, гендиректор інформагентства «УНІАН» отримав номер 46 у списку, журналісти«1+1» Олександр Дубінський, Ольга Василевська-Смаглюк і Сергій Швець висуваються від партії у мажоритарних округах. Чимало колишніх представників партії «Укроп», яку також пов'язують з олігархом Коломойським, тепер висуваються до парламенту у мажоритарних округах по всій країні від «Слуги народу» – загалом близько 20 осіб.
Ще чимало суперечливих та неоднозначних постатей ховає список кандидатів у мажоритарних округах від партії «Слуга народу». Журналісти та громадські активісти неодноразово писали про цих людей. Зрештою, керівництво партії частину з них таки виключило зі списку за результатами «пострпраймеріз». Утім, деякі з них так і залишилися кандидатами від цієї політсили. Так, нещодавно журналісти проєкту Радіо Свобода «Схеми: корупція у деталях» виявили нові подробиці про них.
Позачергові вибори до Верховної Ради України призначені на неділю 21 липня, відповідно до указу президента Володимира Зеленського.
