Як у соцмережах шукають шпигунів, чому ресторан KFC готує свої фірмові курячі крильця з рослин і що голова компанії Tesla Ілон Маск думає про нашестя штучного інтелекту – Радіо Свобода зібрало кілька останніх новин зі світу науки і технологій, які цього тижня могли пройти повз вас.
Інтернет пропонує безліч можливостей, і стати шпигуном – одна з них. Китайці використовують соцмережу для пошуку роботи LinkedIn для того, щоб знаходити шпигунів з-за кордону. Про це повідомляє новий звіт американського видання The New York Times.
Китайські шпигуни знаходять колишніх урядовців, академіків і дипломатів і запрошують відвідати за їхній рахунок Китай для подальших консультацій. Минулого року агенція Reuters також повідомляла про «супер агресивне» використання мережі LinkedIn китайцями.
Ілон Маск гарантує: комп’ютери перевершать людей
Комп’ютери дедалі частіше перевершують людські здібності, і цей тренд продовжуватиметься. Про це заявив винахідник і мільйонер Ілон Маск у середу 28 серпня у Шанхаї на Всесвітній конференції з питань штучного інтелекту.
«Нас значно, значно перевершать в усіх аспектах. Я це гарантую», – заявив Маск, сидячі поруч з засновником сайту Alibaba Джеком Ма, який із такою думкою не погодився.
У 2017 році Маск припускав, що гонка за штучний інтелект призведе до Третьої Світової війни. Це була відповідь на слова російського президента Володимира Путіна про те, що монополіст у сфері штучного інтелекту стане господарем світу.
«Стоп м’ясу!» заради довкілля
Хто б міг уявити відомі на весь світ курячі крильця від ресторану швидкого харчування KFC, які насправді не міститимуть ні грама м’яса? Хочеться любителям курятини у це вірити чи ні, але компанія почала пропонувати відвідувачам саме таку, рослинну опцію в Атланті з 27 серпня. Все це – щоб врятувати планету від негативних наслідків вирощування м’яса.
До цього такий саме крок у співпраці з компанією Impossible Meats зробила мережа Burger King.
Але які ж рослинні «курячі» крильця на смак? Оглядачка видання Business Insider була однією з перших, хто скуштував цю страву. На запах і вигляд крильця були наче курячі, а ось на смак – ні. Але попри це, охочих скуштувати рослинні крильця було чимало: страву одразу випродали, мовиться у статті видання.
Генетичне редагування проти хвороби Гантінгтона
Новий інструмент генетичного редагування може дати надію на подолання хвороби Гантінгтона, а також прогерії – генетичного захворювання, яке характеризується передчасним старінням. Науковці з Salk Institute запропонували інструмент під назвою SATI.
«Замість повної заміни проблемних генів, дослідники застосували SATI, щоб помістити добру копію одного з генів у певну частину ДНК миші. Пізніше ген вставляється в геном і по суті коригує мутацію, не замінюючи весь ген», – пояснюють у статті телемережі Fox News.
+1 нова криптовалюта
Не так давно про розробку власної криптовалюти заявила компанія Facebook, як месенджер Павла Дурова Telegram вирішив зробити те ж саме. Перші партії так званої валюти Gram з’являться вже найближчими місяцями, повідомляє The New York Times.
Зберігатимуть валюту у цифровому гаманці Gram, який Telegram планує запропонувати усім своїм 200+ мільйонам користувачів по всьому світі, стверджують три анонімні інвестори.
Амазонія у вогні: чим пожежа загрожує людству?
Пожежа в амазонських лісах у Бразилії триває кілька тижнів. Науковці й міжнародна спільнота б’ють тривогу, мовляв, весь світ отримує користь від лісів Амазонії, які виробляють 20% кисню планети.
Окрім того, що в цих лісах мешкають мільйони тварин і рослин, це найбільший дощовий ліс на Землі, через що й отримав назву «легенів планети». Він поглинає вуглекислий газ, виробляючи кисень. Ліс також стримує глобальне потепління.
Дехто звинувачує у пожежах президента Бразилії Жаїра Болсонару. В організації Greenpeace пожежі пов’язують із розвитком видобувних підприємств та фермерством. Держави «Групи семи» домовилися надати на подолання пожеж допомогу розміром у 22 мільйони доларів. Від допомоги Заходу у боротьбі з пожежами Болсонару відмовився.
У виданні National Geographic пояснюють: те, що амазонські ліси виробляють 20% світового кисню, – це перебільшення. Але вони важливі, тому що роблять вагомий внесок у виведення вуглекислого газу з атмосфери, і мають величезне біорізноманіття, яке може зникнути.
