Доступність посилання

ТОП новини
23 Жовтень 2019, Київ 02:41

«Стратегічної підтримки Заходу Україна не втратить, але є інші небезпеки» – Роман Безсмертний


Володимир Зеленський і Дональд Трамп. США, 25 вересня 2019 року

Оприлюднення стенограми липневої телефонної розмови президентів Володимира Зеленського та Дональда Трампа наклало відбиток на перспективи підтримки Сполученими Штатами Америки і Євросоюзом України в її стримуванні агресії Росії, вважають експерти. Ситуація ускладнена і тим, що поки не призначений посол США в Україні, а «друг України» – спецпредставник Держдепартаменту США Курт Волкер – нещодавно подав у відставку. Чи є підстави вважати, що питання підтримки Заходом України потрапило під загрозу? І що має робити команда президента Володимира Зеленського, щоб виправити ситуацію. Про це у розмові із колишнім представником України в робочій підгрупі з політичних питань Тристоронньої контактної групи (ТКГ) з врегулювання ситуації на Донбасі, послом Романом Безсмертним.

Роман Безсмертний у студії Радіо Свобода. Київ, 25 вересня 2018 року
Роман Безсмертний у студії Радіо Свобода. Київ, 25 вересня 2018 року

– Звісно, що усі ці моменти можуть викликати хвилювання. Але треба розуміти, що «позиція президента США і позиція самих Сполучених Штатів Америки не завжди збігається, не завжди може збігатися і не обов'язково має збігатися». Це я процитував Джона Болтона, колишнього радника президента США з національної безпеки.

Я, наразі, не бачу в стратегічному плані небезпеки якихось серйозних змін політики підтримки Сполученими Штатами України. Інша справа, що тактика цієї підтримки буде зазнавати змін у зв'язку із тим, що у США стартувала виборча кампанія. Також, фігура самого Трампа накладає відбиток на тактику отримання цієї допомоги, її формування і так далі.

Наприклад, з одного боку – у розмові президент США відправив президента України на розмову з Путіним, а з іншого боку – США розширили список осіб, стосовно яких застосовуються санкції. До того ж, продовжуються активно реалізовуватися програми конкретної підтримки Збройних сил України.

Тому, я б не гарячкував, щодо якихось загроз послаблення підтримки США. Тут, на мій погляд, можна бути більш менш спокійним.

– А щодо підтримки з боку Німеччини, Франції та ЄС загалом?

– Очевидно, що опублікована стенограма, сам зміст розмови та її інтонаційні особливості, вони накладуть якийсь відбиток на відносини із Європою. Але треба також мати на увазі, що Європа зараз переживає дуже серйозні зміни.

По-перше, приходить нове керівництво Європейського союзу. По-друге, у президента Франції – Макрона – теж вибори. Керівництво Німеччини теж у стані трансформації, у владі з'являються нові люди. Тому зараз дуже важливо, щоб Україна і по відношенню до США, і по відношенню до окремих європейських держав, і по відношенню до усього ЄС – почала налагоджувати, будувати нові мости.

У тому розумінні, що офіційна позиція ЄС не зазнаватиме змін, а от тактичні зміни, тактичні маневри у зв'язку зі зміною конкретних осіб, конкретних персон у керівництві європейських держав і керівництві ЄС загалом – будуть обов’язково.

– Що ви маєте на увазі під «будуванням нових мостів» і хто це має робити?

– Треба вести професійну дипломатичну роботу і налагоджувати контакти із новими людьми, від яких залежатиме європейська політика.

І тут я бачу і великий виклик перед новою командою, і небезпеку для України.

Що є небезпечним? Небезпечним є те, що Офіс президента Зленського фактично усунув Міністерство закордонних справ від цієї роботи. Міністру відведена тільки функція особи, яка виправдовує ті чи інші помилки Офісу президента. А в самому ОП зібрані люди, які не є фаховими у міжнародній політиці, не мають жодного досвіду в цій справі і не розуміють, що саме треба робити. Я вже не кажу про те, що вони дуже далекі від змісту тих документів, які проговорюються у рамках підкомітетів ТКГ у Мінську і нормандського процесу.

Все це складає дуже серйозні виклики перед президентом Зеленським, перед самим ОП.

Щодо Офісу президента – ніхто із цих людей ніколи не займався зовнішньою політикою. Щодо РНБО, то Олександр Данилюк хоч мав досвід перемов із МВФ, але тепер і він пішов у відставку.

Ця проблема відсвічує і у рішенні про призначення керівника делегації у ПАРЄ. Людина не має досвіду, а механізму конструктивної взаємодії із достатньо досвідченими головами комітетів – Климпуш-Цинцадзе і Богданом Яременком – не налагоджено.

– А що, на вашу думку, варто було б робити?

– Перше, що треба робити – це скоординувати роботу профільних комітетів Верховної Ради, Міністерства закордонних справ, РНБО, радників президента.

Натомість, відбувся процес фактично деструкції, коли усі ці інститути наповнилися людьми без відповідного рівня підготовки і почали діяти самі по собі.

Але це тільки організаційні проблеми. А щодо змістовних питань, то я поки взагалі не бачу, хто у новій владній команді може продукувати необхідні сенси, хто організовувати процеси, і хто може здійснювати відповідні кроки.

– Які «змістовні питання» ви маєте на увазі?

– Треба сформулювати загальне бачення – візію України, щодо завершення війни, реінтеграції Донбасу, реінтеграції Криму і оформити все це у певний концептуальний документ. Це може бути і закон, і указ президента – як нова команда вирішить.

Наступне завдання – ухвалити цілу низку законів, які пов'язані із процесами реінтеграції.

Третє, це зробити так, щоб ці закони запрацювали. Адже на сьогоднішній день ніхто ж не відміняв закон «Про правовий режим воєнного стану» і закон «Про оборону», але на шостому році війни їх так і не ввели в дію.

Далі – необхідні конструктивні консолідовані дії у переговорному процесі в Нормандії і ТКГ та її підгрупах у Мінську.

Далі – необхідні жорсткі, послідовні силові кроки на лінії фронту, бо там зараз панує така ж сама невизначеність.

Так само необхідні конкретні соціально-гуманітарні кроки із відселенням людей, які живуть на лінії фронту і їхньої ресоціалізації.

Окрім чіткої програми із вирішення внутрішніх проблем, Україна має висувати ініціативи міжнародного плану, пов'язані із формуванням нової системи безпеки у Центральній Європі, реформуванням системи безпеки на усьому європейському континенті, і глобальної системи безпеки загалом.

Я сподівався, що президент України, вийшовши на трибуну Генеральної асамблеї ООН, запропонує декілька таких ініціатив. Натомість він зосередився на емоційній характеристиці ситуації в Україні. Це було добре. Але це треба було доповнити безпековими пропозиціями і повідомити світу про те, що саме пропонує Україна для зміцнення світової безпеки.

Радіо Свобода звернулося за коментарем щодо тез, опублікованих у цьому інтерв'ю, до голови комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики Богдана Яременка (фракція «Слуга народу») та Інституту стратегічних досліджень. Редакція отримала попередню згоду.

Читайте ще:

Офіс президента не публікуватиме свою версію стенограми розмови з Трампом – Зеленський​

Зеленський може вийти сухим із води після суперечливої розмови з Трампом​

«Заморожені». Історії дітей, які живуть на лінії фронту

  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG