Доступність посилання

ТОП новини
05 липня 2020, Київ 05:10

ЄС, переслідуваний власними правилами, скорочує режим санкцій для України


Колишній президент України Віктор Янукович (п) та колишній прем'єр-міністр Микола Азаров під час вшанування жертв розстрілів у Бабиному яру, Київ, 3 жовтня 2011 року

(Рубрика «Точка зору»)

Санкції Європейського союзу займають почесне місце у блоці. У більшості випадків вони є єдиним гострим інструментом, який має союз у своєму наборі механізмів для зовнішньої політики. Це єдиний батіг серед сотень пряників, таких як гроші, тісні політичні відносини, глибокі торгові угоди або просто дружнє схвалення чинного уряду. І більш за все, як правило, це свідчить про те, у чому надокучливі критики завжди звинувачують зовнішню політику ЄС, а саме – у відсутності єдності. Тому, з певною часткою занепокоєння, схоже, що один із найвідоміших режимів санкцій ЄС крок за кроком розвалюється на очах.

Цей режим санкцій стосується заморожування коштів колишнього президента України Віктора Януковича і його найближчого оточення міністрів і політичних союзників у зв'язку з незаконним привласненням державних коштів України. Мовою ЄС – широкомасштабне розкрадання ресурсів країни. Санкції були введені після падіння його режиму наприкінці лютого 2014 року після багатомісячних демонстрацій на Майдані та в інших містах у зв’язку з рішення Януковича не підписувати Угоду про асоціацію з Брюсселем, яка у той час була основою політики ЄС щодо його східного сусіда.

На відміну від багатьох інших режимів санкцій, цей дійсно переслідував «великих хлопців». Був включений сам Янукович, а також його двоє синів, двоє колишніх прем'єр-міністрів України, генеральний прокурор і низка інших ключових політичних гравців.

Порівняйте це з наступними санкціями ЄС, введеними щодо Росії. Вони значною мірою були спрямовані проти маловідомих бойовиків, які воюють на сході України, які, певно, не мали жодних активів на Заході і в більшості випадків, ймовірно, не мали можливості подорожувати в ЄС. Порівнявши, ви зможете побачити, чому попередній список був настільки вагомий. Тоді ЄС знайшов єдність серед своїх 28 держав-членів, націливши її проти 18 осіб, які дійсно мали значення.

Виникла лише одна проблема: цей список скоротився до 12. І коли сьогодні, 4 березня, посли ЄС зустрілися в Брюсселі, вони вирішили усунути зі списку ще двох – колишнього прем'єр-міністра Миколу Азарова та ексміністра енергетики Едуарда Ставицького. І хоча також було ухвалене рішення, що дев'ять інших осіб, включно з Януковичем, залишаються у списку ще на рік, його син Олександр отримав лише позачергову шестимісячну пролонгацію. Дипломати ЄС, з якими ми розмовляли, очікують, що він теж зникне зі списку вже у вересні.

Колишній міністр енергетики й вугільної промисловості Едуард Ставицький
Колишній міністр енергетики й вугільної промисловості Едуард Ставицький

У столиці ЄС під час дебатів серед експертів з цього питання все більше людей опинилися в черзі на виключення. Ймовірно, це навіть колишній прем'єр-міністр Сергій Арбузов, Олександр Клименко, який був міністром доходів у 2014 році, колишній генеральний прокурор Віктор Пшонка та його син Артем, який раніше був заступником голови фракції Партії регіонів в парламенті України.

Так чому ж так сталося? Одна з відповідей полягає в тому, що список був складений нашвидкуруч, і що ЄС санкціонував людей, ґрунтуючись головним чином на порадах та інформації, яку надали українські органи влади у той час. Тепер це переслідує ЄС. Адже все було зроблено не належним чином.

Інша відповідь полягає в тому, що ЄС базується на верховенстві права як загальному принципі. Це означає, що люди, які, можливо, не завжди вірили у верховенство права, можуть використовувати суди ЄС для оскарження рішень блоку. Це вже неодноразово траплялося. Ба більше, найбільший удар по Брюсселю завдали минулого літа, коли семеро з цього списку виграли процес у загальному суді ЄС через процесуальну помилку.

Хоча суд зазначив, що ЄС може приймати або зберігати обмежувальні заходи щодо рішення третьої країни, у цьому випадку України, але він повинен сам перевірити, чи дотримані права захисту та чи було дотримано це право на ефективний судовий захист під час ухвалення рішення. Брюссель, на думку суду, не зміг цього зробити.

На щастя для Брюсселя, санкції вже продовжили навесні, тому жодного списку не скасували, оскільки постанова стосувалася лише періоду 2014–2018 років. Але ЄС швидко зажадав більше інформації і доказів від українського генерального прокурора, щоб врятувати список в майбутньому.

Згідно зі словами дипломатів ЄС, вони не отримали достатньо даних від Києва, щоб тримати всіх людей у списку, а отже, вирішили двох виключити. У цьому році вони чекають на нові судові розгляди і не впевнені, що ЄС зможе перемогти. Мало хто очікує, що список збережеться на довго. Швидше за все, він буде поступово розпадатися під тиском судових позовів або навіть буде повністю скасований, оскільки для боротьби за залишки списку буде потрібно занадто багато часу і зусиль юридичних експертів і дипломатів.

ЄС хотів виглядати рішучим і швидким, коли приймав санкції. Він просто забув, що його власні правила та процедури часто призначені для досягнення зовсім протилежного.

Рікард Юзвяк – кореспондент Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода в Брюсселі

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

  • Зображення 16x9

    Рікард Юзвяк

    Редактор Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода з питань Європи​. Раніше працював кореспондентом РВЄ/РС у Брюсселі

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG