Доступність посилання

ТОП новини

У «Слузі народу» пояснили, чому Зеленський вніс до Ради не той проєкт великого герба, який переміг на конкурсі


«У нас немає і не було ніяких зобов’язань вносити переможця по жодному з конкурсів (по останньому конкурсу теж)», – стверджує перший заступник голови фракції «Слуга народу» Олександр Корнієнко
«У нас немає і не було ніяких зобов’язань вносити переможця по жодному з конкурсів (по останньому конкурсу теж)», – стверджує перший заступник голови фракції «Слуга народу» Олександр Корнієнко

Президент Володимир Зеленський вніс до Ради не той проєкт великого герба, який переміг на минулорічному конкурсі, бо «не було ніяких зобов’язань» пропонувати парламенту на затвердження саме ескіз-переможець. Про це у коментарі Радіо Свобода розповів перший заступник голови фракції «Слуга народу» та член комітету з питань організації держвлади Олександр Корнієнко.

«У нас немає і не було ніяких зобов’язань вносити переможця по жодному з конкурсів (по останньому конкурсу теж). Ескіз, який зараз внесений президентом, він у минулорічному конкурсі на другому чи третьому місці теж фігурував (ну, схожий на нього дуже, приблизно). Тому тут питання про зміст, а не про форму», – зауважив він.

На запитання Радіо Свобода про те, чи доцільно у такому разі було взагалі проводити ще один конкурс, Корнієнко зазначив, що це «був фол останньої надії» від Мінкульту.

«Це була така спроба: давайте ще раз проведемо, може, щось нове виникне. Так, там були нові ідеї «групи Дубілета», тому що Дубілет знайшов геральдистів, вони розробили нові ідеї, але вони, на жаль, негеральдичні виявилися», – пояснив Корнієнко.

28 червня, на День Конституції України, Володимир Зеленський заявив, що вносить на розгляд Верховної Ради проєкт закону про великий Державний герб України – як невідкладний, для позачергового розгляду. За його словами, доповідатиме про законопроєкт під час його розгляду на засіданні Верховної Ради перший президент України Леонід Кравчук.

29 червня на сайті Верховної Ради оприлюднили текст цього законопроєкту та його зображення великого герба України, яке, як виявилось, є цілком іншим, ніж те, яке було визнане переможцем конкурсу, проведеного минулого року.

Це – один із низки варіантів розробки колективу під керівництвом Олександра Івахненка ще середини 1990-х років.

Великий герб, поруч із Тризубом, що називається малим гербом, передбачений у Конституції з моменту її ухвалення 1996 року її 20-ю статтею. Тоді це положення, за спогадами очевидців, з’явилося тільки як компроміс, щоб впливові тоді в Верховній Раді комуністи погодилися на Тризуб у сподіванні колись, може, додати до нього у великому гербі й бажані для них символи.

Відповідно до Конституції, для ухвалення великого герба необхідні голоси не менш ніж двох третин від конституційного складу Верховної Ради, тобто принаймні 300 депутатів.

В Україні не існувало традиції мати поруч із просто гербом, чи малим гербом, ще й великий або також і середній, як то було в низці інших європейських держав. І нині низка фахівців (серед них сам автор проєкту-переможця конкурсу 2020 року Олексій Кохан чи голова журі цього конкурсу, співавтор зображення Тризуба Анатолій Гречило) прямо заявляють, що великий герб Україні не потрібен, і правильним кроком було б прибрати з Конституції згадку про нього.

Встановлюйте новий застосунок Радіо Свобода на смартфони та планшети Apple і Android.

XS
SM
MD
LG