Доступність посилання

ТОП новини

Без призову та плюс 20 бригад: чи реальні плани Зеленського?


Навчання Збройних сил України в районі Житомира у листопаді 2018 року
Навчання Збройних сил України в районі Житомира у листопаді 2018 року

Президент Володимир Зеленський розпорядився скасувати призов з 2024-го та збільшити армію на 100 тисяч людей. Планується також збільшення грошового утримання, забезпечення житлом і створення двох десятків армійських бригад.

Після гучної заяви президента минуло менше доби, а для предметного аналізу потрібно почекати появи законопроєкту та підзаконних актів на виконання указу. Втім, напрямок розвитку очевидний – укріплення армії та підсилення обороноздатності. Наскільки це реальні плани і навіщо потрібні додаткові підрозділи?

В серпні 2021 року армію вже дозволяли збільшувати – на 11 тисяч осіб, задля розвитку військ територіальної оборони. Таким чином, замість 250 тисяч, як було встановлено законом у 2015 році, Збройні сили України можуть тепер налічувати 261 тисячу (серед них 215 тисяч саме військовослужбовців).

А фактично станом на початок 2022 року українська армія, точніше, її найбільша складова, Збройні сили України, налічує понад 246 тисяч осіб, серед яких 195 тисяч військовослужбовці.

Під час вишколу військовослужбовців Десантно-штурмових військ України. Житомирщина, 21 листопада 2021 року
Під час вишколу військовослужбовців Десантно-штурмових військ України. Житомирщина, 21 листопада 2021 року

Новий указ передбачає поступове, до 2025 року, збільшення чисельності більше, ніж на третину – додаткові 100 тисяч військових. Вони, за словами Зеленського, сказаними в парламенті, зокрема, сформують 20 нових бригад. Усі ці люди мають стати професійними військовими – призов тим же наказом планують скасувати з 1 січня 2024 року. Щорічно до Збройних сил, національної гвардії, прикордонників та до військ Держспецтрансслужби призивають близько 30 тисяч людей. Також в указі йдеться про збільшення зарплат та внесення на розгляд уряду проєкту концепції забезпечення військових житлом.

Короткостроковий інтенсив

Міністр оборони Олексій Резніков вже заявив, що посадовці підготували модель, що має замінити призовну службу. Йдеться про 3-4 місячну короткострокову інтенсивну військову підготовка.

«Пройшовши таку підготовку, молоді люди не потраплятимуть під призов. Натомість вони отримають базові військові навички. З 1 січня 2024 року ми плануємо повністю замінити призов на короткотривалу інтенсивну підготовку, поступово збільшуючи обсяги залучених і підтримуючи їхні навички шляхом періодичних тренувань та зборів. На сьогодні вже є розрахунки та обґрунтування різних моделей виконання Указу», – заявив Резніков та анонсував пакет законопроєктів і підзаконних актів, що потрібні для запровадження цієї реформи.

Ніхто сьогодні не може точно сказати, наскільки доцільно збільшувати кількість особового складу чи бригад, говорить Радіо Донбас.Реалії військовий експерт Олег Жданов. Наразі немає моделі Збройних сил, яку повинна мати Україна для реалізації концепції національної безпеки і оборони. Цю модель мало б створити міністерство оборони, а на її підставі можна було б проводити розрахунки – потрібно 100, 200, 300 чи 500 тисяч військовослужбовців. Проте будь-яке збільшення потребуватиме значних фінансових вкладень, нагадує експерт.

«Сьогодні збройні сили отримують 2,5-2,7% ВВП. Президент пропонує збільшити до 3%, тобто збільшення лише на 0,3%. Враховуючи заплановане збільшення грошового утримання, ми просто вийдемо в нуль. Це бюджет не розвитку, а існування збройних сил. Копійки закладені на розробку і закупівлю новітніх зразків озброєння, головна стаття – ремонт та відновлення. Про яку модернізацію чи переозброєння може йти мова? А якщо армія стане більше на 100 тисяч, то 3% взагалі не вистачатиме», – говорить Жданов.

Такі ж фінансові проблеми чекають державу у випадку створення нових бригад – вони потребуватимуть інвестицій на створення пунктів постійної дислокації, створення казарменно-житлового фонду, створення інфраструктури закупівлю техніки тощо, стверджує експерт. «Повсякденне утримання, бойова підготовка, навчання», – перелічує експерт додаткові статті видатків.

Указ президента – це завдання для інших органів влади

Ініціативу зі скасування призову Жданов підтримує і нагадує, що за часів президента Віктора Ющенка від призову вже відмовлялась Державна прикордонна служба, та десантно-штурмові війська, зменшувалась і загальна кількість призовників. Проте, сьогодні в армії, навпаки, спостерігається відтік контрактників – в першу чергу, через неринкову оплату праці. Втім, Жданов нагадує – указ президента є завданням для інших органів влади. Свої пропозиції має подати і Міністерство оборони, і Міністерство фінансів, й інші урядові інституції.

Грант: десь доведеться забрати

Збільшення чисельності української армії стане можливим тільки у випадку зменшення фінансування існуючих підрозділів, вважає полковник британської армії у відставці, ексрадник міністра оборони України Глен Грант.

«Існуюча структура збройних сил розбита – ані кораблів, ані літаків, ані ракет, ані станцій РЕБ. 60% обладнання військових бригад застаріло. Перед тим, як говорити про розширення армії, потрібно провести відновлення та модернізацію існуючої системи», – вважає Грант. У 2016-2017 роках він брав участь в роботі проєктного офісу реформ міністерства оборони.

Як приклад експерт наводить необхідність закуповувати бронетранспортери для нових бригад. Нещодавно Грант відвідував компанію, де виробляються БТР «Patria», – проста і дешева машина, спільний проєкт Латвії та Фінляндії, до якого можливо долучиться Швеція.

«Це, напевно, найдешевша пропозицію на ринку. На кожну бригаду буде потрібно 100-120 таких машин, отже, це 130-150 мільйонів євро лише за основу. Додатково треба буде купувати озброєння, системи зв’язку, засоби спостереження тощо», – говорить Грант. Він уточнює, що це лише приблизні розрахунки, і покупець із продавцем завжди можуть торгуватись, особливо якщо йдеться про обладнання, яке вже було у користуванні. Втім, у цьому випадку доведеться закладати кошти на відновлення та підтримку. Фінальна ціна буде відома тільки після врахування всіх факторів, що впливають на використання техніки в бойових умовах.

Це армія для півночі

Збільшення армії стосується, скоріш за все, необхідності створити додаткову військову інфраструктуру на півночі України, де традиційно не було засобів захисту від можливої агресії, говорить заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь. До 2014 року там не було взагалі нічого, потім ситуація поступово почала покращуватись, але більшість зусиль було зосереджено на сході.

Михайло Самусь
Михайло Самусь

«Очевидно, Росія в осяжному майбутньому буде використовувати територію Білорусі як свою власну, в тому числі, для розгортання розвідки, десантних сил та сил спецоперацій, ракетних військ та авіації тощо. Це є величезною загрозою для України, тому побудова потужної оборони на кордоні є нагальною потребою. Це десь тисяча кілометрів, і цю територію тепер потрібно перетворювати на систему оборони», – говорить Самусь.

100 тисяч – орієнтовний показник, який ще буде затверджуватись парламентом, а зараз його можна використовувати для кількарічного планування, вважає Самусь. Вирішувати нестачу людей і в існуючих військових частинах, і в тих, що будуть створені, будуть шляхом правильного бюджетування, говорить експерт. Три мінімальні зарплати, що обіцяють рядовим – це ринково виправдана зарплатня.

Вишкіл для усіх

«Зараз система буду переналаштовуватись, і скасування призову є лише одним з прикладів того, на що вона буде орієнтуватись зараз. Це позитивне стимулювання, зрозумілий кар’єрний шлях, соціальний пакет і забезпечення житлом», – стверджує спеціаліст. Центр, де він працює, вже давно розробляв плани відмови від призову та за його заміну загальновійськовою підготовкою як для хлопців, так і для дівчат.

«Це має бути не стройова підготовка чи фарбування, а реальна інтенсивна бойова підготовка. За ці місяці громадянин проходить курс і отримує сертифікат про приналежність до оборони держави», – вважає заступник директора центру. Цей сертифікат, на його думку, має бути підставою для включення в резерв і участі в територіальній обороні тощо.

На питання, звідки уряд може взяти гроші на розширення і утримання нових підрозділів, Самусь відповідає: «Комусь доведеться менше красти». Якщо відмовитись від фінансування армії, це буде відмовою від власної держави і капітуляцією, стверджує він. Відсутність захисної інфраструктури на кордоні із Білоруссю, на думку Самуся, тільки підштовхне Росію до подальшої агресії ще й на цьому напрямку.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите. Матеріал опубліковано мовою оригіналу

  • Зображення 16x9

    Михайло Штекель

    Журналіст. Працюю в медіа-сфері з перервами із 2003 року. В 2013 році спробував переїхати з рідної Одеси до Києва, писав про Революцію гідності, анексію Криму і знімав війну на Донбасі. У 2017-му повернувся до Одеси – міста непростого, але вкрай цікавого. Навчався на філософському факультеті, тому маю слабкість до довгих текстів. На Радіо Свобода працюю з 2014 року. Пишу, фотографую, знімаю, спілкуюсь із людьми.

  • Зображення 16x9

    Донбас.Реалії

    Донбас.Реалії – проєкт для Донбасу та про Донбас по обидва боки лінії розмежування. З 2014 року ми створюємо та добуваємо унікальний контент – ексклюзиви з окупованих міст і лінії фронту, відео й фото, мультимедійні репортажі, розслідування, радіо та телепрограми. 

    У соцмережах:

    – Facebook

    – Telegram

    – Instagram

    – Twitter

    – Телепроєкт Донбас Реалії на YouTube

    – Радіо Донбас Реалії на YouTube

XS
SM
MD
LG