КИЇВ – Українці активно беруть участь у вишколі цивільної, територіальної оборони, оскільки барабанний бій про можливе вторгнення Росії стає все гучнішим. Щоправда, деякі приватні воєнізовані групи, які проводять навчання, мають сумнівну історію.
Тренування зі зброєю, яка становила собою шматок пресованого композиційного дерева, вирізаного у формі автомата, проходило добре для 18-річної Анни Кукси, поки вона не повернулася ліворуч, як наказав тренер у камуфляжі. Її однокурсниця повернула праворуч, і вони зіштовхнулися одна з одною.
Через тридцять хвилин Анна та її подруга Марія, чиї намальовані зелені нігті та рюкзак у формі панди контрастували із втомою та візерунчастими рюкзаками інших учасників, взяли перерву, щоб відпочили від холоду. Вони посміялися над інцидентом.
«Ми зараз у воєнній ситуації. Нам потрібно захищати не тільки країну, а й рідне місто. Ми повинні знати, як діяти, якщо Росія атакуватиме, – каже Кукса, студентка київського медичного коледжу. – Це те, що ми повинні робити – те, що повинні робити всі».
І ось сніжного недільного ранку, коли температура сягала нуля, а калюжі сльоти завдавали клопотів пішоходам, кілька сотень людей – переважно чоловіків, багато в камуфляжі чи повністю чорному одязі – стояли на території покинутого заводу важкого машинобудування на західній околиці київської столиці, вигукуючи «Слава Україні!»
Їхня місія: навчати, що робити, якщо Росія розпочне, за словами деяких західних чиновників, найбільшу військову акцію в Європі з часів Другої світової війни.
Останніми місяцями навчання територіальної оборони в Києві та в інших великих містах активізувалося, оскільки Росія, яка зосередила біля кордонів України понад сто тисяч військовослужбовців із найсучаснішою зброєю, може розпочати нове вторгнення.
Частина цих тренувань здійснюється через офіційні інституції, такі як війська Територіальної оборони України, навчання яких безпосередньо контролюється українською армією.
Але дещо робиться через колись приватні воєнізовані групи та політичні організації, які відігравали важливу роль у перші роки бойових дій проти російських гібридних сил на Донбасі, починаючи з 2014 року. У той час сильно виснажені збройні сили України намагалися протистояти їхньому натиску.
Сюди входить «Національний корпус», ультраправа політична організація, яка залучила до своїх лав ветеранів деяких найбільш відомих правих воєнізованих формувань України, зокрема батальйону «Азов».
У звіті Державного департаменту США за 2018 рік сам «Національний корпус був позначений як «націоналістична група ненависті». У документах, поданих у 2018 році до федерального суду США, ФБР відзначало «асоціацію «Азова» з неонацистською ідеологією і використанням нацистської символіки», і вказало, що «вважається, що він брав участь у навчанні та радикалізації розташованих у Сполучених Штатах організацій прихильників вищості білих».
«Це лише один із численних прикладів, які ілюструють, що уряд України охоплює ультраправі сили, у тому числі міжнародно активні сили, як-от «азовський рух», – сказав Олексій Кузьменко, американський журналіст і дослідник, який багато писав про українські праворадикальні групи.
На прохання навести порівняння щодо подібного в іншій, західній країні, Кузьменко вказав на Patriot Front, американську групу, яка демонструє вищість білої раси.
«Це було б схоже на те, якщо б група Patriot Front мала власний підрозділ із 1100 військових в армії США і тісні стосунки з демократами та республіканцями, і була б бажаним гостем на CNN», – сказав Кузьменко Радіо Свобода.
«Національний корпус»
Заснований у 2016 році Андрієм Білецьким, «Національний корпус» вважає ветеранів батальйону «Азов» одними з основних своїх прихильників. Сам «Азов» був включений до складу Національної гвардії України, щоб формалізувати командування та фінансування розрізнених воєнізованих формувань, які воювали проти російських гібридних сил у перші роки війни на Донбасі.
У своїх ранніх працях у 2000-х Білецький відкрито підтримував нацистські теми та ідеологію. В одній брошурі, яку він видав у 2007 році, він розповідає про «соціал-націоналізм», який піднімає: «Давні українські арійські цінності... Тільки їхнє відродження та впровадження групою фанатичних борців може призвести до остаточної перемоги європейської цивілізації у світовій боротьбі».
Він здобув популярність у середині 2014 року, коли був на передовій під час звільнення портового міста Маріуполь від російських гібридних сил. Батальйон «Азов», який мав симпатії до неонацистів, прославився в цих та інших боях.
Того року Білецький був обраний до Верховної Ради України. Тим часом Національна гвардія України почала ставити такі формування, як «Азов», під офіційний контроль уряду.
Але до 2019 року партія Білецького разом з іншими правими політичними групами не змогла отримати жодного місця в парламенті.
Білецький, який звинувачує владу в недбалості під час підготовки країни до війни, не відвідав тренінг 30 січня.
Відповідаючи на запитання про зв’язки «Нацкорпусу» з «Азовом», один із його заступників Максим Жорін назвав наполегливі повідомлення про екстремістську ідеологію «продуктом російської пропаганди та дезінформації», спрямованої на його дискредитацію.
Він наголошував, що «Національний корпус» тепер повністю відокремлений від «Азова».
«Підготовка до війни не повинна розглядатися з політичної точки зору. Ми дивимося на це лише з точки зору оборони держави», – сказав Жорін журналістам.
«Перше, що ми маємо зробити – це підготувати місцеве населення, підготувати армію, підготувати економіку. І вся політика – це все на задньому плані», – зауважив він.
Жорін звинуватив український уряд у тому, що він робить занадто мало для підготовки мирного населення до можливості вторгнення російських військ. Відповідаючи на запитання про нове вторгнення, Жорін сказав: «Це станеться. Це лише питання часу».
Гармати… І перша допомога
Влада президента Володимира Зеленського справді ухвалила закон, який офіційно закріплює статус Територіальної оборони. Цей закон під назвою «Про основи національного спротиву» набув чинності 1 січня, створивши війська Територіальної оборони.
План передбачає створення 25 бригад майже у всіх адміністративних регіонах країни, й заплановано підготувати 130 000 резервістів. Минулого року військові підрозділи почали проводити невеликі «збори вихідного дня» для цивільних добровольців.
Але, за словами критиків уряду, особливо таких груп, як «Національний корпус», зроблено занадто мало і надто пізно. А приватні організації та воєнізовані групи, такі як «Національний корпус» чи «Український легіон», активізувалися для проведення власних навчань, які в деяких випадках можуть бути схожими на заходи з вербування.
«Звичайно, спочатку люди приходять і хочуть навчитися стріляти зі зброї. Але потім ми маємо пояснити їм, що так само важливо знати, як надавати першу допомогу, як допомагати іншим, як поводитися в групі», – каже Олексій Санніков, який очолює «Український легіон», приватну групу, що не має політичного спрямування та організовує навчання з 2014 року.
На тренінгу 30 січня на колишньому заводі «АТЕК», що на західній околиці Києві, взяли участь близько 400 людей, різнобарвна команда, яка змішала студентів університетів і літніх чоловіків та жінок у вуличному одязі, придатному для прогулянок тратуаром, з досвідченими ветеранами, одягненими в камуфляжну форму, або молодими чоловіками, одягненими в чорний одяг, включаючи з чорними балаклавами.
Серед ветеранів дехто з підрозділу «Азов», кілька з них демонстрували нашивки на руках із символікою білих і нацистських груп.
Зруйнованими будівлями та дворами поширювався дим від вогню в бочках, коли більш досвідчена група практикувала штурм покинутої будівлі. Менш досвідченій групі вручили вирізані з дерева автомати, а потім навчали, як повертатися та стояти, коли націлюєш автомат на ціль.
Дехто в кросівках ковзався на крижаному снігу, коли вони вправлялися поворотами праворуч і ліворуч, тримаючи дерев’яні автомати. Деякі підстрибували на місці, щоб зігрітися, і дмухали на пальці. Усі уважно слухали, як інструктор показував їм, як дивитися на приціл автомата.
«Ми всі знаємо, що було в 2014 році. Не було набору військових. Ніхто не знав, що робити. Офіцери були ідіотами», – каже 21-річний студент авіаційного інженерного інституту Данило Грабовський.
Люди, які пішли воювати добровольцями, в кінцевому підсумку були відправлені на передову на Донбас, де багато хто загинув марно, зауважив Грабовський, який розраховує отримати звання лейтенанта і відправитися в бойову частину, коли закінчить навчання.
Наприклад, за його словами, добровольці не пройшли належну польову підготовку та невідкладну медичну допомогу, наприклад, як застосовувати турнікет, тому вони померли від втрати крові.
Грабовський зазначив, що він та інші добровольці були розчаровані українськими законами про зброю, які містять обтяжливі норми для людей, які хочуть мати зброю у своїх будинках. Він сказав, що для добровольців, навчених територіальній обороні, абсолютно нереально їхати 20 хвилин до районного складу озброєння, щоб отримати зброю в разі війни.
