Доступність посилання

ТОП новини

«Навмисне підпалювали, щоб знищити». Як війська РФ понівечили ліси під Лиманом


В такому стані військові РФ залишили ліси Донеччини, травень 2023 року
В такому стані військові РФ залишили ліси Донеччини, травень 2023 року

Обвуглені дерева, вирви від снарядів, згоріла російська військова техніка. Так виглядають зараз ліси Донеччини, які побували під окупацією або обстрілами армії РФ. Заходити в них, навіть з самого краєчку – смертельно небезпечно: території засипані боєприпасами, які не здетонували, кажуть сапери. Попри це, на невеликих вже розмінованих ділянках цієї весни лісівники встигли висадити нові дерева. Сосна звичайна – невибаглива й добре приживається саме в цьому краї, адже вирощена з місцевого насіння.

В якому стані зараз ліси Донеччини й інфраструктура лісництв, як відбувається розмінування територій, та як швидко на місці згарищ зазеленіють нові дерева? Про це – в репортажі Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).

Почорнілі сосни різко контрастують з молодою травою й квітами. Цей хвойний масив відноситься до національного природного парку «Святі гори».

Російські військові навмисне підпалювали наші ліси, щоб знищити
Сергій Олійник

Директор держпідприємства «Слов’янське лісове господарство» Сергій Олійник розказує: 2022 року російські війська підійшли практично впритул.

За кілометр була окупована територія, а це місце війська РФ рясно «поливали» з важкої артилерії. Постраждали не тільки дерева, а й лісова підстилка. Збитки – мільйонні.

Сергій Олійник (ліворуч) оглядає збитки від військ РФ
Сергій Олійник (ліворуч) оглядає збитки від військ РФ

«Сюди прилітали різноманітні снаряди, і навіть – запалювальні. Тобто російські військові навмисне підпалювали наші ліси, щоб знищити. Кожне двадцяте дерево – поки зелене, але може засохнути впродовж року. Кожна сосна обвуглена від низу – на три метри», – розказує він.

Збитки від російських військ керівник лісогосподарства оцінює в десятки мільйонів гривень – по 10 тисяч гривень за сосну, для вирощення якої треба 60-70 років. І це вже не кажучи про кисень, які ці сосни могли б виділити, та постраждале біорізноманіття.

Обгоріла від вогню російських військових кора сосни
Обгоріла від вогню російських військових кора сосни

Понівечений ліс рубатимуть вибірково

Оскільки це – природно-заповідна зона, пояснює фахівець, проводити суцільну вирубку й насаджувати нові дерева тут не можна. Сосни видалятимуть вибірково, спершу ті, які вже засохли. Деревина піде, в основному, на дрова.

Знищене російськими військовими дерево у заповіднику
Знищене російськими військовими дерево у заповіднику

Далі – фахівці робитимуть нові огляди й оцінюватимуть стан дерев.

«Якщо ми зараз не приберемо оці сухі дерева, в них буде розводитися шкідник, і він буде переходити на здорові. А дерева ослаблені. Якщо в сосни не вистачить сил живицею видавити відкладені (паразитами – ред.) яйця, то все – вона загине. Літо покаже. Якщо воно буде сухе, то це також вплине на стан цього масиву», – додає Сергій Олійник.

Читайте також: «Так тікали, що труселя свої позабували». Репортаж зі звільненої від російських військ Кам'янки під Ізюмом

Розмінування: «Ніхто не дає гарантії, що сюди щось ще не прилетить»

Але перш ніж лісівники зможуть розпочати свою роботу, мають попрацювати вибухотехніки. У саперів бракує фахівців. Передусім вони зараз розміновують лінії електропередач та інфраструктуру, а вже потім – ліси.

Боєприпас просто посеред лісу. Таких тут – сотні
Боєприпас просто посеред лісу. Таких тут – сотні

Цього дня триває знешкодження боєприпасів у Дробишевському лісництві. Це – деокупована територія. Тут щодня знаходять залишки касетних елементів, артснаряди, гранати, кажуть вибухотехніки.

Залишок від реактивного снаряда, яким росіяни обстрілювали ліс
Залишок від реактивного снаряда, яким росіяни обстрілювали ліс

Валентин – керівник групи розмінування на території Донецької області ДСНС України. Розповідає: за пів дня пройшли близько 400 квадратних метрів території, і це – немало.

«Ми йдемо за приладом. Бувають ділянки місцевості, яка «фонить», але боєприпасів там нема. Є осколки – і воно «фонить». Такі ділянки проходимо швидше, до 200 метрів за день. Але є ділянки, де можна пройти всього 2-3 метри за день», – розповідає представник ДСНС.

Так виглядає розмінування лісу
Так виглядає розмінування лісу

Стовідсоткової гарантії, що територія чиста, навіть після проходження саперів, дати ніхто не може, каже начальник групи піротехнічних робіт Михайло. Він – із Чернівецької області. На Донбасі – це його друга ротація. Працює сапером 12 років.

Сапер Михайло на роботі в лісі
Сапер Михайло на роботі в лісі
Що найскладніше в роботі? Трава!
Михайло, вибухотехнік

«Ніхто не дає гарантії, що сюди щось ще не прилетить, не порозкидає касетні боєприпаси. Періодично ми навіть ту територію, яку пройшли, проходимо іще раз візуальним оглядом – чи нічого не «насипало», – розповідає фахівець.

За його словами, тут знаходять касетні елементи РСЗВ, гранати, гранатометні ВОГи, патрони. А можна наткнутися і на склад боєприпасів російських військових, які вони покинули, тікаючи від ЗСУ.

«Що найскладніше в роботі? Трава! Коли земля чорна, видно і візуально – чи горбик, чи граната. А зараз почався сезон, в траві нічого не побачиш. Удома – над головою не літає, і всі свої, рідні. А тут – невідомо, хто вийде з лісу, тому треба бути дуже обережним», – ділиться Михайло.

За даними лісівників, приблизно 27 тисяч гектарів лісів Лиманщини забруднено вибухонебезпечними предметами.

Читайте також: «Застрелили, відрубали голову і підпалили тіло»: терор російських військ у селищі Шевченкове

Постраждали будівлі та екологічна стежка

Від російських обстрілів в лісгоспах Донеччини постраждали не тільки зелені масиви, а й інфраструктура.

Ось ці руїни до війни були будівлею Лиманського лісгоспу.

А ці – Ямпільського лісництва.

Це ж – унікальна екологічна стежка поблизу Ямполя, яку любили відвідувати родини з дітьми, і яка давала лісництву 2 мільйони гривень прибутку на рік.

Понівечений від обстрілів декоративний будиночок на екостежці
Понівечений від обстрілів декоративний будиночок на екостежці

Вона знищена. Під час перших же обстрілів тут загинули тварини, серед інших– альпаки.

Наслідки російських обстрілів
Наслідки російських обстрілів

Дерев’яні альтанки, будиночки, скульптури, які з такою любов’ю створювали лісівники, – перетворилися на купу сміття.

Знищена від обстрілу декоративна сова на екостежці
Знищена від обстрілу декоративна сова на екостежці

Там, де вирощували сіянці

Насіннєво-селекційний центр в Лиманському лісгоспі – унікальний для регіону. Його відкрили два роки тому. Завод займався вирощуванням сіянців із закритою кореневою системою, які добре приживаються й витримують посухи. Технологія – надсучасна, шведська.

Наповнення контейнерів ґрунтом, закладання насінин, мульчування (вкривання ґрунту деревом, камінням чи соломою для його захисту – ред.) та інші процеси були повністю автоматизовані.

Олексій Приходько на руїнах свого підприємства
Олексій Приходько на руїнах свого підприємства

Директор держпідприємства «Лиманське лісове господарство» Олексій Приходько показує свою колишню гордість – теплицю та ангар, де стояло дороге обладнання. Частину встигли перемістити на Черкащину.

Так виглядає теплиця після обстрілів росіян
Так виглядає теплиця після обстрілів росіян

По території ж було багато «прильотів»: від теплиці лишився «кістяк», дах ангара – пробитий. Всі вирощені рослини загинули.

Олексій Приходько в зруйнованому цеху висівання насіння, збудованому 2021-го року
Олексій Приходько в зруйнованому цеху висівання насіння, збудованому 2021-го року

Кілька місяців тут «хазяйнували» окупанти, говорить Олексій.

«Остання наша машина звідси пішла 1 чи 2 травня. Росіяни сюди зайшли 15 травня. Під час окупації тут хазяйнували буряти – пиячили, каталися на квадроциклах, залишили по собі свинарник, недоїдки, якісь онучі. Травень, все літо, вересень... », - пригадує керівник.

Читайте також: «Росія зруйнувала моє життя». Як живуть і чого очікують колективи зруйнованих обстрілами шкіл?

ЗСУ звільнили територію насіннєвого центру 2 жовтня, а вже 14, одразу по завершенню стабілізаційних заходів, сюди повернувся і його директор. Каже – за покликом серця.

«Керівником бути добре в мирний час, але це накладає відповідальність і в неблагополучний час – я так вважаю. Будемо відновлювати!», – посміхається Олексій.

Залишок російського снаряду на території насіннєвої станції
Залишок російського снаряду на території насіннєвої станції

Про те, щоб цьогоріч відновити виробництво сіянців на території Лиманського лісгоспу, зараз не йдеться. Але наступного року – можливо. Для цього треба буде повернути обладнання із евакуації, запустити його та доукомплектувати персонал.

Роботи не бракуватиме, бо місцеві ліси гостро потребуватимуть власного посадкового матеріалу, адже попереду – відновлення, впевнений лісівник.

«Ми плануємо відновити роботу цеху, як тільки дозволить безпекова ситуація. На жаль, зараз лінія зіткнення – дуже близько, за 10 кілометрів. Для відновлення треба повернути обладнання, відновити цех, теплицю й частину обладнання, яке не вціліло. Це коштуватиме: цех – 6-7 мільйонів, теплиця – ще мільйон, обладнання – пів мільйона. Все решта у нас є», – зазначає керівник.

«Військовий смітник» поблизу держпідприємства
«Військовий смітник» поблизу держпідприємства

Тільки в його лісгоспі, за даними аеророзвідки, пошкоджено 6,5 тисяч гектарів лісів. Фахівець каже: найближчими роками для відновлення лісових масивів сходу України треба буде мільйони дерев.

На 1 гектар лісу треба 3 тисячі сіянців. Якщо порахувати, то така потреба забезпечуватиме наш цех роботою на багато років
Олексій Приходько

«На 1 гектар лісу треба 3 тисячі сіянців. Якщо порахувати, то така потреба забезпечуватиме наш цех роботою багато років. А якщо додати обсяги Луганської, Донецької й Харківської областей, які також потребуватимуть сіянців, то я впевнений, що наше підприємство має розширюватися», – говорить фахівець.

За його словами, до війни вони виробляли близько мільйона сіянців на рік, але потужностей вистачить і на 10 мільйонів – головне, аби вистачило робочих рук. Частина людей, які працювали на підприємстві і евакуювались через бої, досі не повернулася.

Відродження лісів Лиманщини розпочали з трьох гектарів

Відновлювати ліси Донбасу, постраждалі від війни, вже розпочали. Працівники Лиманського лісгоспу цієї весни висадили 9 тисяч деревець на розмінованих 3 гектарах лісу. Цю ділянку війська РФ знищили вщент – дерева погоріли або були побиті осколками ворожих снарядів.

Новий ліс створюють з хвойних. Сосна звичайна – невибаглива й добре приживається саме в цьому краї, адже вирощена з місцевого насіння. Щоправда – на Львівщині.

Обгорілий танк в заповідних лісах Лиманщини, травень 2023 року
Обгорілий танк в заповідних лісах Лиманщини, травень 2023 року

«Це найпоширеніша порода для бідних, посушливих ґрунтів. Сіянці взяли зі Львівського селекційно-насіннєвого заводу, дякуючи колегам та друзям, які допомогли. Вони виростили сіянці з насіння, яке було зібране лиманськими лісівниками в лісах Лиманщини», – каже Олексій Приходько.

Читайте також: «Напад на Україну став катастрофою для Росії» – екс-посол США про наслідки війни для Росії, допомогу Заходу та післявоєнне майбутнє України

Сосна звичайна на незвичайному місці

Відродити ліс на побитій війною ділянці непросто, але можливо. Заступник начальника Південно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства Віктор Стороженко – лісівник з майже 20-річним стажем – показує територію, засаджену молодими деревцями ще на початку першої фази війни, 2014 року.

Віктор Стороженко показує, як відновлюється ліс
Віктор Стороженко показує, як відновлюється ліс
Цей ліс був знищений 2014-го року. 2015-2016 року тут була висаджена молода посадка
Віктор Сторженко

Ця територія Лиманщини тоді також була під окупацією, її звільнили.

«Цей ліс був знищений 2014-го року. 2015-2016-го року тут була висаджена молода посадка сосни звичайної. І ви бачите: сосна росте і приріст дає», – говорить Віктор Стороженко.

Меморіал загилим українським воїнам
Меморіал загилим українським воїнам

Про бої на цій території нагадують не лише молоді сосни, що зеленіють рядками. Ця земля полита кров’ю українських солдатів – про це свідчить гранітний пам’ятник під синьо-жовтим прапором.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім'я не буде розкрите.

  • Зображення 16x9

    Донбас.Реалії

    Донбас.Реалії – проєкт для Донбасу та про Донбас по обидва боки лінії розмежування. З 2014 року ми створюємо та добуваємо унікальний контент – ексклюзиви з окупованих міст і лінії фронту, відео й фото, мультимедійні репортажі, розслідування, радіо та телепрограми. 

    У соцмережах:

    – Facebook

    – Telegram

    – Instagram

    – Twitter

    – Телепроєкт Донбас Реалії на YouTube

    – Радіо Донбас Реалії на YouTube

  • Зображення 16x9

    Юлія Рацибарська

    Журналістка-фрілансерка. Працюю кореспонденткою Радіо Свобода в Дніпрі з 2006 року. Народилась на Дніпропетровщині. Закінчила факультет систем і засобів масової комунікації Дніпровського національного університету – магістр журналістики. Писала для місцевих та загальноукраїнських газет і журналів, працювала новинкаркою та дикторкою на радіо, кореспонденткою та редакторкою сайту в інформагенції. Пишу, фотографую, надихаюсь історіями людей.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG