На виборах, що відбулися у неділю в Казахстані, знову переміг 70-літній лідер країни Нурсултан Назарбаєв. Але спостерігачі з Організації з безпеки та співпраці в Європі вважають, що приголомшлива перемога казахського лідера, який очолює країну ще з радянських часів, була затьмарена «серйозними порушеннями» і що потрібні «реформи для проведення по-справжньому демократичних виборів».
Серед порушень, які зафіксували спостерігачі від ОБСЄ, були «візуально схожі підписи у списках виборців» та «вкидання бюлетенів». Також вони зауважили, що бракувало прозорості під час підрахунку голосів. За словами спостерігачів, вони зафіксували «порушення, які вже були зафіксовані під час попередніх виборів».
Голова місії спостерігачів Даан ЕвертсГолова місії спостерігачів Даан Евертс заявив, що спостерігачі ставлять під сумнів 90-відсоткову явку виборців.
«Те, що нас вразило в день виборів, так це повідомлення з різних частин країни, які я міг би назвати примусом до голосування, чим, мабуть, і можна пояснити цю надзвичайно високу явку», – зазначив голова місії ОБСЄ.
Також, на думку спостерігачів, на виборах не було справжньої конкуренції. У Назарбаєва було формально троє конкурентів, але жоден із них не мав великої підтримки серед населення. При цьому всі троє виступали за продовження правління президента Назарбаєва. Тож спостерігачі вважають, що їхня участь у виборах була суто символічною.
Один із претендентів на президентське крісло, представник руху за охорону довкілля, навіть проголосував за чинного президента, про що він сам заявив журналістам.
Назарбаєв має намір провести позачергові парламентські вибори
Янез Ленарчич, директор офісу ОБСЄРазом з тим спостерігачі відзначають, що казахські медіа висвітлювали вибори «більш збалансовано». Загалом спостерігачі висловили побажання, щоб демократичні реформи в Казахстані не відставали від економічних. Про це на прес-конференції сказав Янез Ленарчич, директор офісу ОБСЄ, що спостерігає за проведенням виборів.
«Очевидно, що влада здійснює поступ у напрямку просування демократичних реформ, які зараз дещо відстають від тих успіхів, яких Казахстан досяг в економіці та в соціальному розвитку», – зауважив Ленарчич.
Опозиційні партії Казахстану вважають демократичний поступ недостатнім, вони бойкотували вибори, назвавши їх «показухою». Проте, за очікуванням, після позачергових президентських виборів Назарбаєв має намір провести позачергові парламентські вибори. Якщо вони пройдуть у більш демократичний спосіб, то до парламенту Казахстану вперше з 2004 року увійдуть опозиційні партії.
Серед порушень, які зафіксували спостерігачі від ОБСЄ, були «візуально схожі підписи у списках виборців» та «вкидання бюлетенів». Також вони зауважили, що бракувало прозорості під час підрахунку голосів. За словами спостерігачів, вони зафіксували «порушення, які вже були зафіксовані під час попередніх виборів».
«Те, що нас вразило в день виборів, так це повідомлення з різних частин країни, які я міг би назвати примусом до голосування, чим, мабуть, і можна пояснити цю надзвичайно високу явку», – зазначив голова місії ОБСЄ.
Також, на думку спостерігачів, на виборах не було справжньої конкуренції. У Назарбаєва було формально троє конкурентів, але жоден із них не мав великої підтримки серед населення. При цьому всі троє виступали за продовження правління президента Назарбаєва. Тож спостерігачі вважають, що їхня участь у виборах була суто символічною.
Один із претендентів на президентське крісло, представник руху за охорону довкілля, навіть проголосував за чинного президента, про що він сам заявив журналістам.
Назарбаєв має намір провести позачергові парламентські вибори
«Очевидно, що влада здійснює поступ у напрямку просування демократичних реформ, які зараз дещо відстають від тих успіхів, яких Казахстан досяг в економіці та в соціальному розвитку», – зауважив Ленарчич.
Опозиційні партії Казахстану вважають демократичний поступ недостатнім, вони бойкотували вибори, назвавши їх «показухою». Проте, за очікуванням, після позачергових президентських виборів Назарбаєв має намір провести позачергові парламентські вибори. Якщо вони пройдуть у більш демократичний спосіб, то до парламенту Казахстану вперше з 2004 року увійдуть опозиційні партії.
