Міністр закордонних справ Білорусі в інтерв’ю російському виданню РБК згадав про відхилені Білоруссю пропозиції Росії з «поглиблення інтеграції». За словами Володимира Макея, в числі «абсолютно неприйнятних» пропозицій було «створення декількох наднаціональних структур», але керівники Білорусі та Росії на зустрічі 18 липня в Санкт-Петербурзі «однозначно вирішили», що такі пропозиції «не відповідають положенням договору».
У грудні Володимир Путін і Олександр Лукашенко мають підписати документ про «поглиблення інтеграції» з «дорожніми картами» для врегулювання проблемних питань.
За словами Володимира Макея, сама програма інтеграції Білорусі й Росії ґрунтується строго на положеннях Договору від 1999 року про створення Союзної держави. «Ніякого відходу від цього договору немає. Так, – каже він, – початкові пропозиції, якщо говорити відверто, передбачали включення якихось положень, які були абсолютно неприйнятні, зокрема, для білоруської сторони».
Якби хтось хотів сьогодні побудувати федерацію з іншою державою, це навряд чи вдалося б, тому що суспільство вже зовсім іншеВолодимир Макей
«Якби хтось хотів сьогодні побудувати федерацію або конфедерацію з іншою державою, я думаю, що це навряд чи вдалося б, тому що суспільство вже зовсім інше в порівнянні з тим, яким воно було в 1990-х роках, коли тільки-но розпався Радянський Союз, – пояснив Макей. – Уже кілька поколінь виросло в незалежній державі, і ніхто не готовий покласти на вівтар цю незалежність. І потім, я взагалі не розумію, як міг би перший президент країни, який створив незалежну державу, пожертвувати цією незалежністю, і ким би він увійшов в історію».
Володимир Макей вважає, що необхідно передусім приділити більше уваги проведенню узгодженої сільськогосподарської і промислової політики – це, за його словами – найголовніше.
Суверенітет для обох держав – це святеВолодимир Макей
«Ніяких політичних моментів, пов’язаних зі створенням федерації, конфедерації, там немає і не буде. Я ще раз повторюю, що суверенітет для обох держав – це святе, і Білорусь не має наміру жертвувати ним на догоду якимось кон’юнктурним міркуванням.
«Тому потрібно сконцентруватися на економічній проблематиці, на поглибленні торговельно-економічної взаємодії, на узгодженні правил, пов’язаних із митним законодавством, із сертифікацією, стандартизацією й іншим, – пояснив Макей. – Ми повинні приділити більше уваги проведенню узгодженої сільськогосподарської і промислової політики – це найголовніше».
«Перш ніж говорити про введення єдиної валюти, треба спочатку налагодити нормальну торгово-економічну взаємодію й усунути всі бар’єри і перешкоди», – наголосив Макей.
За словами Макея, Білорусь зацікавлена в тому, «щоб вирішити всі ці кричущі питання, які лежать сьогодні на поверхні», а до кричущих питань він відніс «податковий маневр, усунення перешкод в постачанні сільськогосподарської, промислової продукції, переговори про врегулювання спірних моментів, пов’язаних з цінами на газ і нафту».
«І природно, я думаю, що якщо вони не будуть вирішені, то говорити про підписання програми подальших дій буде важко, тому що ми не зрозуміємо логіки наших партнерів», – відповів Макей на запитання про актуальні проблеми, які потрібно вирішити перед тим, як починати «поглиблену інтеграцію».
8 грудня Володимир Путін і Олександр Лукашенко мають підписати документ про «поглиблення інтеграції» з «дорожніми картами» для врегулювання проблемних питань. Макей зазначає: «Будемо сподіватися, що це станеться».
Що важливо знати про російський «податковий маневр» для Білорусі
Нафтовий «податковий маневр» – зміна стягнення експортного мита на податок на видобуток корисних копалин (ПВКК). Експортне мито буде зменшуватися одночасно зі збільшенням ПВКК.
- Раніше і до кінця 2018 року в Росії експорт сирої нафти обкладався експортним митом у розмірі 30% від ціни.
- Мито не стягували з поставок до Білорусі на 18-20 мільйонів тонн на рік.
- Білорусь мала право обкладати експортним митом свої нафтопродукти, вироблені з російської безмитної нафти, які продавала в треті країни. Білоруське мито йшло в білоруський бюджет.
Втрати і компенсація
- В адміністрації президента Білорусі Олександра Лукашенка стверджували, що за 3 останні роки Білорусь недоотримала 3 мільярди 600 мільйонів доларів, а за наступні 4 роки недоотримає 11 мільярдів за найгіршого розвитку подій.
- Міністр фінансів Білорусі Максим Єрмолович говорив, що загальні втрати від податкового маневру оцінюються в 8-12 мільярдів доларів.
- Віце-прем’єр Білорусі Ігор Ляшенко заявив, що Білорусь розраховувала на компенсацію близько 310-315 мільйонів доларів.
- Як оплату експортного мита за нафту Росія обіцяла перерахувати в бюджет Білорусі близько 405 мільйонів доларів. Пізніше їй у компенсації відмовили.
У публікації використана довідка зі сайту Білоруської служби Радіо Свобода
