За офіційними даними, українські біженці витратили за кордоном 20 млрд доларів у 2022 році, підписали 1,87 млн трудових контрактів у 17 країнах ЄС та, за даними одного з досліджень, підняли на 1% ВВП Польщі. Більше половини працездатних українців у східній та центральній частині Європи знайшли роботу.
10% від довоєнного ВВП України, або 20 мільярдів доларів – стільки, за підрахунками аналітиків Bloomberg, Україна втратить, якщо після війни додому не повернуться жінки працездатного віку, які становлять основний відсоток біженців. Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» дослідив інший бік цього питання – який вплив матимуть ці люди для економіки Євросоюзу? І вже перша отримана цифра вражає: стільки ж – 20 мільярдів доларів (або 10% від довоєнного ВВП) українці витратили за кордоном у 2022 році, згідно з даними Національного банку України.
Стимуляція економіки
«Цілком зрозуміло, що з початком повномасштабного вторгнення витрати українців за кордоном стрімко зросли», – розповіла у коментарі Радіо Свобода Ольга Туча, представниця департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ.
Своє перше дослідження щодо економічного впливу українських мігрантів на економіки країн, які їх приймають, Ольга робила з колегами рік тому. І вже тоді дійшла висновку – позитивні впливи, попри весь фінансовий та логістичний тягар прийому біженців, у багатьох державах спостерігався сплеск торгівлі.
«Українці виїжджали за кордон, грубо кажучи, з порожніми руками і очікували, можливо, на швидке завершення війни і бойових дій та повернення додому. Тож коли вже стало зрозуміло, що цього, на жаль, швидко не станеться, їм довелося облаштовувати свій побут, оновлювати гардероб тощо. І це спричинило значний сплеск в роздрібній торгівлі в березні-квітні 2022 року, насамперед в Польщі», – пояснює Ольга Туча.
У 2022 році витрати українців за кордоном наблизилися до 2 мільярдів доларів на місяцьОльга Туча
Карткові розрахунки та операції зняття готівки за кордоном з повномасштабним вторгненням зросли щонайменше втричі, додає вона.
«Якщо в 2021 році в середньому вони були десь близько 500 мільйонів доларів на місяць, то в 2022 році наблизилися до 2 мільярдів доларів на місяць», – каже аналітикиня. За 2022 рік, за цими даними, українці витратили за кордоном 20 млрд доларів.
З часом, після повернення частини біженців додому, ці суми зменшились, але досі вдвічі перевищують довоєнні рівні: станом на літо 2023 року витрати українців за кордоном в середньому сягали 1,2 мільярда євро на місяць.
Як приклад ефекту від напливу українців для економіки Польщі аналітикиня наводить статистику країни за 2022 рік: «Кількість осіб, перевезених пасажирським транспортом, зросла на 35%, обсяг фінансових та страхових послуг збільшився на 42%, консультаційних – на 29%, послуг з працевлаштування – на 31%. Ми не можемо стверджувати, що це все вплив виключно українців, проте вони однозначно мали свій внесок».
Кошти з європейських фондів
Окрім приватних грошей українських біженців, низка європейських держав отримали також і допомогу з європейських фондів на утримання українців. Найбільший з них – так званий «Фонд згуртування», виплати з якого здійснюються насамперед для країн ЄС, ВВП яких нижчий від середнього у блоці (Португалія, Греція, Хорватія, Кіпр, Мальта, Болгарія, Чехія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Польща, Румунія, Литва, Латвія та Естонія).
«Вони можуть використовувати ці гроші для фінансування житла, шкіл, догляду – на всі заходи, необхідні для підтримки переміщених осіб з України. Це досить суттєва сума – якщо взяти всі гроші, які можуть бути використані таким чином, то це близько 17 мільярдів євро», – зазначив у коментарі Радіо Свобода єврокомісар з питань зайнятості та соціальних прав Ніколя Шміт. Ця сума розрахована на три роки дії тимчасового захисту для українців у ЄС.
Майже два мільйони контрактів
Нестача кадрів і потреба залучати мігрантів – проблеми, описані в звіті Єврокомісії щодо моментів, які варто урахувати задля росту економіки Європейського союзу. Й українці частково допомагають вирішити проблему. За даними Євростату, станом на кінець літа 2023 року у країнах ЄС перебували 4,2 мільйона українців зі статусом тимчасового захисту. Понад третина з них – діти, частина – непрацездатного віку. Але «приблизно 60% українців, які можуть працювати, працюють», каже єврокомісар.
«Ми не маємо точної кількості щодо всіх країн-членів, тому що лише деякі з них надали нам цифри. Думаємо, що близько 1,5 мільйона українців – і це цифра станом на квітень 2023 року – підписали контракт, тобто знайшли роботу», – сказав єврокомісар, посилаючись на дані державних служб зайнятості у 19 країнах ЄС, згідно з якими станом на квітень 2023 року українці підписали понад 1,5 мільйона контрактів у цих країнах. Станом на жовтень 2023 року ця цифра зросла до 1,87 млн підписаних контрактів.
«Це мало певний вплив на покращення ситуації з дефіцитом робочої сили на багатьох європейських ринках праці», – сказав Ніколя Шміт.
Ріст ВВП
Одна з найкращих динамік працевлаштування спостерігається у Польщі – там з майже мільйона українців з тимчасовим захистом працевлаштовані близько 70%.
«Звичайно, не завжди йдеться про повний робочий день, іноді це часткова зайнятість, але понад 70% біженців у Польщі працюють. Тоді як у Німеччині це приблизно 50%», – розповів у коментарі Радіо Свобода Марцін Новацький, віцепрезидент ZPP, однієї найбільших організацій роботодавців у Польщі. Слід зазначити, що в Німеччині шукачі прихистку на перших етапах перебування перед працевлаштуванням мусять опанувати мову, і лише тоді – шукати роботу. Це – директивний принцип.
Реєструється у Польщі і більше українських підприємців – торік вони сплатили соціальні внески в крані у розмірі $927 млн, цього року прогнозують зростання цих платежів до 50% – близько $1,4 млрд.
Ми дуже задоволені тим, як вони пристосовуються до ринку праціМарцін Новацький
«Ми дуже задоволені тим, як вони пристосовуються до ринку праці, польського економічного ландшафту, тоді як в інших країнах це займає більше часу або просто люди чекають на повернення», – зазначив Марцін Новацький.
Польське агентство з працевлаштування EWL провело дослідження, у якому дійшло висновку, що завдяки українським вимушеним мігрантам ВВП країни в 2022 році зріс щонайменше на 1%.
Майбутні кадри
Інша ситуація у Німеччині – там українці поки що переважно на соціальному забезпеченні, яке значно щедріше, ніж у Польщі. Під час опитування «Центру економічної стратегії» 62% біженців у Польщі вказали, що їм недостатньо соціальних виплат навіть для базових потреб. Тоді як в Німеччині таких респондентів лише 9%, а решті соціальної допомоги вистачає не лише на базові потреби – 17% опитаних ні в чому собі не відмовляють.
Стратегія багатших країн західної Європи – дати можливість українцям вивчити мови та інтегруватися, щоб вони могли знайти роботу, відповідну їхній кваліфікації у майбутньому.
«В довгостроковій перспективі виграють всі, – пояснює Марина Ярошевич, яка опікується тимчасовим працевлаштуванням українців в Бельгії. – Бо хороший український спеціаліст зі знанням мови для економіки потенційно може бути більш корисним, ніж той же українець на некваліфікованій роботі, який почне раніше працювати».
Про схожі практики розповідає Олена Буруль, журналістка, яка після повномасштабного вторгнення Росії півтора року прожила у Німеччині з дітьми та встигла за той час добре опанувати німецьку.
«В Гамбурзі цього тиску стосовно того, що треба швидко виходити на роботу, я взагалі не відчувала. Я прийшла у центр зайнятості після завершення курсів німецької, а менеджер каже мені: «Фрау Олена, так і що ви хочете вчити далі?» – розповіла біженка.
За її словами, у німецьких ЗМІ обговорюються питання, чому частина українців їде додому і що уряд може зробити, аби їх утримати. З іншого боку, в деяких регіонах країни українських біженців вже зараз намагаються залучити до найзатребуванішої роботи – догляду за літніми людьми.
«Мені розповідали, що, бувало, наприклад, до людей одразу на інтеграційних курсах приходили представники компаній з догляду за людьми та агітували виходити туди пошвидше на роботу», – каже Олена Буруль.
Підхід Німеччини показав свій результат – кількість українців там постійно зростає, у той час як у Польщі зменшується. Згідно з даними Євростату, з літа 2022 до літа 2023 року в Німеччині стало на 410 тисяч більше українців з тимчасовим захистом, в той час як в Польщі за цей же період їх кількість зменшилась на 350 тисяч. Обидві країни наразі приймають близько мільйона українців.
«Без сумніву, країна, яка приймає дуже велику кількість високоосвічених біженців, які хочуть залишитися, отримає вигоду для свого працездатного населення. І це могло би допомогти вирішити певні довгострокові проблеми старіння населення, принаймні тимчасово», – пояснює ситуацію експерт брюссельського відділення німецького Фонду Маршалла з торгівлі, економіки й бізнесу Джейкоб Кіркегаард.
Звʼязки для відбудови
Чимало українців планують повернутися додому після завершення війни, проте відсоток таких з часом постійно зменшується. Та навіть на тих, хто повернеться, у ЄС теж покладають певні надії – зокрема, українці з новими знаннями мови та звʼязками у країнах ЄС можуть стати у пригоді, коли іноземні компанії заходитимусь на український ринок для відбудови України, зауважили аналітики у коментарях Радіо Свобода.
Водночас робити економічні підрахунки про вигоду для ЄС зараз, після 20 місяців війни, дещо рано, зауважують чи не усі співрозмовники, навіть у випадку Польщі.
«Українці в Польщі отримують повний і безкоштовний доступ до системи охорони здоров’я, до системи освіти та інших соціальних благ, як і поляки. Тому я не думаю, що це правильний час, щоб підраховувати вартість», – зауважує Марцін Новацький.
«В умовах війни, коли людям щодня загрожує смерть, щоночі продовжуються бомбардування, ви не починаєте робити підрахунки – чи вигідно вам їх утримувати, чи ні. Це не та ситуація», – наполягає єврокомісар Шміт. І наголошує: в Брюсселі добре розуміють, що Україні потрібні люди для відбудови.
«Щоб відбудувати країну, зробити її придатною для інтеграції до Європейського союзу, а також для того, щоб Європейський союз прийняв цю країну, потрібні всі ці люди», – сказав Ніколя Шміт. Якою буде політика ЄС щодо українців після закінчення 3-річного терміну дії тимчасово захисту, в Брюсселі поки що не вирішили. Хоча, за даними джерел Радіо Свобода, такі розмови вже ведуться.
Форум