Доступність посилання

ТОП новини
08 грудня 2019, Київ 15:47

Справа «бронежилетів Марченка»: боротьба з корупцією чи з офіцерами часів Порошенка?


Ілюстраційне фото

Генерал-майор Дмитро Марченко, який брав участь у війні на Донбасі і в реформі матеріального забезпечення ЗCУ, перебуває під вартою у справі нібито «неякісних бронежилетів». Його прихильники, зокрема ветерани та волонтери, вважають цю справу політичною, а слідчих ДБР звинувачують в упередженості та у проросійській позиції. Офіс президента відмовився від коментарів, посилаючись на незалежність судів в Україні. Між тим, частина експертів каже, що «департамент Марченка» дійсно відповідає за якість бронежилетів у ЗСУ, водночас вони не виключають поспіху і неякісної роботи ДБР через ризик звільнення його керівництва.

Радіо Свобода зібрало найважливіші факти про Дмитра Марченка і точки зору щодо його арешту.

Генерал-майор, начальник головного управління розвитку та супроводу матеріального забезпечення Міністерства оборони України Дмитро Марченко перебуває під вартою за рішенням Печерського суду Києва. Альтернатива – застава 76 мільйонів гривень. Марченка звинуватили у закупівлі для армії неякісних бронежилетів – саме так пояснює запобіжний захід, обраний для посадовця Міноборони, голова Державного бюро розслідувань Роман Труба у своєму телеґрамі.

«Тримання під вартою або застава у 76 мільйонів гривень – такий запобіжний захід обрано генерал-майорові, начальнику Головного управління Міністерства оборони України, який є підозрюваним у кримінальному провадженні за фактом закупівлі неякісного речового майна за завищеною ціною для Збройних сил України. Таке рішення щойно виніс Печерський районний суд Києва», – написав 11 листопада Труба.

Очільник ДБР прямо не назвав імені заарештованого у справі, але навів посаду та інші деталі, які вказують саме на Дмитра Марченка.

Крім нього, йдеться ще про чотирьох підозрюваних. За версією слідства, саме всі вони нібито навмисно закупили для військових браковані бронежилети на загальну суму 176 мільйонів гривень.

Низка опозиційних політиків, ветеранів і волонтерів уже виступила на захист Дмитра Марченка; вони згадали про його бойові заслуги під час війни на Донбасі і навіть звинуватили ДБР у політично вмотивованому переслідуванні офіцера.

Чим відомий Дмитро Марченко?

  • Для Дмитра Марченка українсько-російська війна почалася в Криму. 1 березня 2014 року 79-а окрема аеромобільна бригада висунулася з Миколаєва на південний схід і дійшла до селища Чаплинка. Доки вона очікувала наказу увійти до Криму, майор Дмитро Марченко на власному автомобілі під виглядом таксиста провів розвідку біля Перекопського валу і Джанкойського аеродрому. Наприкінці виїзду він виявив значні сили російських військ, через що подальший рух українських підрозділів на півострів зупинили.

    Невдовзі Марченко взяв участь в українській воєнній операції на Донбасі.
  • У червні 2014 року Дмитро Марченко у складі 79-ї бригади виводив українських бійців з оточення у районі Савур-Могили.

    У жовтні 2014 року він брав участь в обороні Донецького аеропорту.
  • У грудні того ж року тодішній президент України Петро Порошенко нагородив Марченка орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
  • У вересні 2015 року Марченка призначають на посаду начальника Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ. Його управління відповідало за перехід армії на стандарти НАТО в речовому і продовольчому забезпеченні, за розробку нових зразків, створення технічних умов і контроль за виробництвом і якістю продукції, яку закуповують для ЗСУ, і, власне, за тендерні закупівлі. Українські ЗМІ характеризували Марченка як «одного із головних двигунів реформ» у матеріальному забезпеченні українського війська.
  • 3 травня 2019 року Марченко отримав звання генерал-майора.
  • У червні 2019 року, коли розпочалася «справа бронежилетів», Головне управління матеріального забезпечення Міноборони звинуватило ДБР у тому, що бюро по суті заблокувало закупівлі бронежилетів. Крім того, у відомстві заперечили інформацію ДБР про нібито доведену експертизою низьку якість бронежилетів.
  • Перед тим, 26 червня, представники ДБР здійснили близько 40 обшуків в офісах і за місцями посадовців Міноборони, працівників комерційних структур.
  • 12 листопада Печерський районний суд Києва обрав генералові Дмитру Марченкові запобіжний захід. Його були готові взяти на поруки ветеран, Герой України Євген Межевікін, народний депутат Ахтем Чийгоз та інші народні депутати, а також волонтер Олексій Мочанов. Але суд узяв підозрюваного під варту, запропонувавши як альтернативу заставу в 76 мільйонів гривень.
  • За повідомленнями Міноборони, в липні балістична перевірка підтвердила високу якість бронежилетів, через які ДБР порушило справу. Втім, виявилося, що Державне бюро розслідувань проводило власну експертизу бронежилетів, а саме: у системі МВС.

Що не так з бронежилетами?

Голова Державного бюро розслідувань Роман Труба ще у липні провів брифінг, на якому заявив, що «3 із 5» бронежилетів (за купівлю яких відповідав Марченко) прострілюються.

Закуплено 20 тисяч бронежилетів, за попередніми даними, 3 із 5 прострілюються
Роман Труба

«Закуплено 20 тисяч бронежилетів, за попередніми даними, 3 із 5 прострілюються. Закуплено 100 тисяч комплектів військової форми за завищеними цінами. Лише вартість одного елементу одягу завищена приблизно на 10 мільйонів гривень. Було закуплено намети, які непридатні для використання. Перелік таких непридатних речей, які були закуплені для ЗСУ, досить великий. Про точні суми шкоди дізнаємося після проведення експертиз. Цинізм – не в тому, що державі було завдано шкоду в особливо великих розмірах, це могло поставити під загрозу життя наших військовослужбовців, людей, які захищають нашу державу», – обурювався Труба.

Тим часом «Український мілітарний портал» зробив аналіз матеріалів експертизи бронежилетів, які оприлюднили у суді. Так, припускають автори порталу, бронежилет «Корсар-М3» перевіряли з порушеннями, імовірно – взагалі з вийнятими бронепластинами.

«Крайнім вибрали Марченка»

Арешт Марченка викликав обурення в українському сегменті соцмереж – як серед простих українців, так і з-поміж публічних осіб.

Колишній народний депутат Борислав Береза назвав процес над Марченком «судилищем». Він помітив, що тендерний комітет Міноборони, який, власне, і визначав переможця торгів щодо бронежилетів, навіть не увійшов до числа відповідачів у справі.

Марченко не займався закупівлями, а писав техумови. Всі закупівлі йдуть через тендерний комітет. Але вони чомусь не є відповідачами
Борислав Береза

«Хочу поговорити про судилище над генералом Марченком. Експерти чітко озвучили, що Марченко не займався закупівлями, а писав техумови. Всі закупівлі йдуть через тендерний комітет МО. Але вони чомусь не є відповідачами. Як не є відповідачами й ті, хто проводив експертизу бронежилетів, і ті, хто їх приймав… Крайнім вибрали Марченка», – стверджує Береза.

Юрій Бірюков, волонтер і ексрадник експрезидента Петра Порошенка й ексміністра оборони Степана Полторака, який спрацював із Марченком щодо забезпечення армії, звинувачує слідчого ДБР у цій справі у проросійських поглядах. На доказ він наводить скріншоти з його акаунтів у соцмережах.

На захист Марченка виступили деякі з політичних партій, зокрема «Демократична сокира» і «Європейська солідарність».

Депутат від «ЄС» Володимир Ар’єв, наприклад, говорить про упередженість слідчого ДБР Дмитра Олексенка.

«Слідчий ДБР Олексенко. «Сепар». На судилищі над бойовим генералом, кіборгом з ДАП Дмитром Марченком він в переписці назвав «ушльопками» присутніх в залі суду ветеранів АТО, серед яких були два Герої України! Якщо промовчати, вони захисників України пересаджають по одному», – обурився Ар’єв.

Слово «ушльопки», яке, за словами Ар’єва, вжив у переписці під час суду слідчий ДБР (імовірно, щодо прихильників Марченка в суді), вже спричинило в Україні флешмоб і хвилю мемів.

Між тим, небайдужі почали збирати кошти для оплати адвокатів Дмитра Марченка. Один із них – ветеран війни на Донбасі, блогер Олексій Петров.

У коментарі Радіо Свобода він зауважує: команда Марченка зробила «ривок» у реформуванні армії.

Марченко зі своїми «піратами» зробив ривок у забезпеченні армії. А воювати ми починали в старих залізних касках і без «броніків»
Олексій Петров

«На жаль, пліч-о-пліч з підполковником Марченком ми не воювали. Вперше я побачив на фронті його (а також Сергія Поштаренка, якому обрали такий самий запобіжний захід,) 25 лютого 2015 року на околиці Широкиного. Потім бачилися, коли ми приїжджали на збори військових блогерів, і презентацію нового речового забезпечення ЗСУ робив Василь Саковець, начальник відділу розробки речового майна ЗСУ. Зараз він – до речі, під домашнім арештом. Дмитро Марченко зі своїми «піратами», як ми їх називали, зробив колосальний ривок у забезпеченні армії. А воювати ми починали в старих залізних касках і без «броніків», голі та босі. Але якщо судити за це попередніх посадовців – не буде такого політичного хайпу», – пояснює Петров.

Ще він згадує про те, що саме Марченко виявив у липні 2018 року нестачу пально-мастильних матеріалів у центрі забезпечення ЗСУ в Одесі. Відтак Олексій Петров не виключає, що зараз відбувається помста з боку причетних до того розкрадання.

Волонтер Олексій Мочанов, зі свого боку, запевнив, що готовий одягнути на себе будь-який з бронежилетів, за якість яких відповідає Марченко, щоб його міцність випробували з тієї зброї й дистанції, на які він розрахований.

«Я абсолютно довіряю тому, що і як робили офіцери центру Марченка в Києві для армії. (…) І готовий будь-коли та будь-де, хоч в залі суду, вдягнути на себе бронежилет з військових складів і дати в себе стрельнути, відповідно до ДСТУ. Можете цей жилет намочити, та хоч нас…ти на нього всім своїм ДБРом і Генпрокуратурою, разом узятими. Володимир Зеленський одного разу, після того, як йому нашепотіли про «генерала, який постачає в армію неякісні броніки», став на бік голослівного звинувачення. Не страшно помилятися.
Страшно не визнавати помилку і продовжувати з нею жити, сприймаючи перекручену картину світу як реальну», – написав Мочанов у фейсбуці.

Переважна більшість представників ветеранської спільноти, які висловилися на підтримку Марченка, вважають справу політичним замовленням.

Зокрема, журналіст, волонтер і ветеран Тім Златкін написав у фейсбуці, що головними кінцевими цілями таких судових процесів є експрезидент Петро Порошенко та ексміністр оборони Степан Полторак. Відтак він дивується, чому вони не з’явилися на суд підтримати Марченка.

Тим часом Степан Полторак уже став на бік Марченка.

Начальник департаменту патрульної поліції МВС, ветеран війни на Донбасі Євгеній Жуков, зі свого боку, зробив відкрите звернення до президента Володимира Зеленського, щоб той подбав про відновлення справедливості.

Поки слідство триває, і ще не зрозуміло, що воно встановить, навіщо закривати офіцерів, які своєю кров’ю заслужили довіру суспільства!?
Євгеній Жуков

«Це не вбивці, не ґвалтівники, не злодії-рецидивісти! Слідство має розібратися і встановити істину щодо «бракованої партії бронежилетів». Але поки слідство триває, і ще не зрозуміло, що воно встановить, навіщо закривати офіцерів, які все життя служили своїй країні, які своєю кров’ю заслужили довіру суспільства!? Адекватних людей, які й не збиралися ховатися (без будинків, літаків і машин на мамі з татом та бабусі) закривають під заставу в три мільйони доларів за одного. Ви зробили їх разом!.. Звичайно, хлопці це пройдуть і витримають. Але для чого таке приниження і ганьба!?» – обурюється посадовець.

Утім, за винятком Жукова, представники влади арешт генерала Марченка й загалом справу бронежилетів переважно не коментують. Жодної реакції наразі не пролунало ані від міністерки у справах ветеранів Оксани Коляди, ані від голови держави.

Радіо Свобода звернулося до Офісу президента з проханням висловити позицію голови держави щодо затримання генерала Марченка і щодо можливої упередженості ДБР.

Але в ОП відмовилися від коментаря.

«Офіс президента утримується від коментарів навколо судових справ. Ми не є учасником судового процесу і не уповноважені коментувати рішення суду, повторюючи помилки минулої влади», – відповіли у пресслужбі Офісу президента України.

«Бронежилети Марченка»: корупція чи політика?

Справа «бронежилетів Марченка» має подвійний політичний підтекст, пояснює Радіо Свобода політолог Олеся Яхно.

Це така собі боротьба з корупцією заради рейтингу
Олеся Яхно

«Очікування виборців від Зеленського нереалістичні. Тому тут прослідковується прагнення швидкого результату, щоб утримувати рейтинг. Це така собі боротьба з корупцією заради рейтингу. Але чому така вибіркова активність? Увага ДБР прикута лише до колишньої влади. Друга складова: чому ми бачимо таку вибіркову активність? Це звинувачення щодо узурпації влади. Це справи проти добровольців, проти «кіборгів», проти українських моряків. Тобто це все, що відповідає риториці Росії. Все подається так, наче винна Україна. І все це «обезсмислює» п’ять років боротьби. В цьому зацікавлені деякі постаті, такі, як Андрій Портнов. Влада не до кінця розуміє це, і тому підтримує такі справи проти опонентів», – наголошує Олеся Яхно.

Причому другий мотив, «зробити Україну винною», є значно небезпечнішим, але влада у боротьбі з опонентами не помічає цього, пояснює експертка.

Дмитро Марченко і його департамент дійсно був інтегрований у закупівлі для армії, відтак він відповідає за якість бронежилетів, навіть якщо суд і слідство не виявлять змови чи незаконного збагачення, твердить голова експертної організації State Watch Гліб Канєвський. (Відповідно до положення про це управління, воно закупівлями не займається, хоча має «здійснювати контроль за якістю», приймаючи висновки офіційних експертиз і випробувань, бо власних можливостей для цього не має – ред.)

«Проблема Марченка в тому, що прийом готової продукції здійснював його департамент. І тому слідчі ДБР, які стверджують, що бронежилети після намокання пропускають кулі, вважають Марченка винним у розтраті з бюджету понад 170 мільйонів гривень. Вони («департамент Марченка») самі сконцентрували відповідальність у своїх руках, і тому вона вся лежить на них. Подивіться на обсяги закупівель в цього виконавця робіт: Вони працювали майже з усіма силовими структурами. Як вони впоралися з різким масштабуванням бізнесу? Через зростання замовлень зростає ризик «халтури», – каже Канєвський.

Щодо того, хто саме винний у нібито низькій якості бронежилетів, експерт радить дочекатися розгляду всіх доказів у суді.

Водночас він бачить і політичний аспект цієї справи.

Роман Труба – один з перших кандидатів «на виліт». І він шукає все, що можна віднести в суд по старій владі
Гліб Канєвський

«Після того, як владу взяв «Слуга народу», захиталося крісло під усіма посадовцями. І очільник ДБР Роман Труба – це один з перших кандидатів «на виліт». Отже, він з підлеглими шукає все, що можна віднести в суд по старій владі. Бо нова ще не встигла розподілити такі значні кошти. Політичний підтекст – в тому, що Зеленський вимагав в ДБР результату. І через це можуть бути поспіх слідчих та їхні помилки», – не виключає Гліб Канєвський.

_________________________________________________

За версією слідства, підозрювані у справі «бронежилетів Марченка» (Дмитро Марченко і його підлеглі Ольга Капінус, Михайло Каморянський, Сергій Поштаренко і Василь Саковець) нібито навмисно закупили для військових браковані бронежилети на загальну суму 176 мільйонів гривень.

У червні 2019 року Головне управління Міноборони звинувачувало ДБР в тому, що їхні дії заблокували закупівлі бронежилетів. Крім того, у відомстві заперечували інформацію бюро щодо проведення експертизи, яка нібито підтвердила низьку якість бронежилетів.

Перед тим, 26 червня, представники ДБР здійснили близько 40 обшуків за місцями проживання низки посадових осіб Міноборони, працівників комерційних структур і в офісних приміщеннях у рамках розслідування кримінального провадження про закупівлю для потреб ЗСУ майна за завищеними цінами.

Бронежилети, про які йдеться, «Корсар-М3», як і більшість використовуваних в усьому світі, виготовлені зі спеціального стійкого арамідного волокна (відомого також як кевлар) чи його аналогів, а в особливо уразливих місцях із доданими металевими бронепластинами. Арамідне волокно, за даними фахівців, у принципі здатне витримати удар ножем, кулю з пістолета чи частину осколків від вибухів, при намоканні частково втрачає ці здатності, що давно відомо. На бронепластини, здатні захистити від потужніших уражень, намокання. кажуть вони, не впливає. Від уражень бронебійними боєприпасами бронежилети не захищають.

Компанія-виробник бронежилетів «Корсар» відкинула звинувачення в низькій якості і детально пояснила свою позицію.

  • 16x9 Image

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG