Гнилі опори і перекошені плити. Так виглядає абсолютна більшість причалів окупованого Росією українського Криму. І їх підконтрольна Кремлю влада ремонтувати не поспішає – найаварійніші просто перекриває і обносить парканом.
Перша пристань, на яку ми звернули увагу – це причал у підніжжя візитівки Криму і пам’ятника архітектури – Ластівчиного гнізда. До цього причалу раніше швартувалися десятки туристичних суден. Тепер він в аварійному стані, а навколо стоїть паркан. Вхід на причал закрили у 2020 році, після того, як на ньому хвиля убила двох туристів.
Не краща ситуація і на центральній набережній Ялти. Сім із восьми пристаней зачинені. А причина – гнилі опори та провалені перекриття. А від сьомого причалу взагалі, над водою залишився лише шматок металобетонної конструкції та й порядковий номер вже зняли.
Кримська блогерка Олена Гукова припускає, що пристані розбиті, бо швартувати до них нічого. На всю Ялту лишилося 5 теплоходів і тільки три з них регулярно виходять у море.
«Вони написали «7-й причал», хоча насправді це «6-й причал». Це сором і ганьба. Від всесоюзної здравниці – це все що лишилося. І судна більше не заходять, ні наші, ні закордонні», – коментувала побачене у своєму відеоблозі громадська активістка та блогерка Олена Гукова.
У квітні цього року адміністрація Ялти заявила, що відремонтує причали і запустить рейсові катери, як маршрутки. Та колишній депутат міськради Алушти Павло Степанченко цим обіцянкам не вірить.
«Голова адміністрації Ялти не тільки це обіцяла, вона ще обіцяла й зробити єдину набережну від Фороса до Гурзуфа. Щоб не було закритих територій. Але поки що це лише гучні слова», – сказав у коментарі Крим.Реалії колишній підконтрольний Росії депутат міськради Алушти Павло Степанченко.
Щоб прояснити масштаби і актуальність цієї проблеми, ми зв’язалися із кримчанином-переселенцем Сергієм Вікарчуком. До анексії він жив у Євпаторії, працював у місцевій адміністрації у відділі курорту й туризму. Об’їздив десятки країн і зараз має власний туристичний бізнес. Каже, що Крим багато втрачає туристів у цьому напрямку, а значить і коштів. В розвинених регіонах кожна пристань – це потенційний прибуток і залишати у воді іржаві опори чи перекошені плити ніхто не наважується.
«У Хорватії, Греції чи Туреччині дуже розповсюджений вид туризму, коли ти вільно підходиш на яхті до причалу, підключаєш воду, електрику і ти за це платиш. Я особисто подорожував у такий спосіб від острова до острова. Це окремий вид туризму, потенціал якого в Криму не використовується», – сказав у інтерв'ю Крим.Реалії експерт з туризму та кримчанин-переселенець Сергій Вікарчук.
Та для Криму розбиті пристані – це звична картина, для всього узбережжя. Та крім спотворення пейзажів, ці конструкції несуть ще й потенційну небезпеку.
«Слухайте, ну навіть при Україні такого не було. Зараз, якщо пірс валитися – його просто перекривають, триметровим парканом. І все, і тема закрита», – сказав у коментарі Крим.Реалії колишній підконтрольний Росії депутат міськради Алушти Павло Степанченко.
Проблему визнає і підконтрольна Росії місцева влада. За її підрахунками, термінового ремонту потребують 290 пристаней. І ледь не щороку чиновники обіцяють їх відремонтувати.
Реконструкція пристаней, навіть включили до програми розвитку Криму до 2030 року. Цей документ ухвалили ще у 2018 році. Та відтоді картина зовсім не змінилась. Навпаки, пасажиропотік впав, а причалів стало менше.
Більшість цих причалів на балансі морських портів Криму. Та ці підприємства збиткові і власних коштів на реконструкції не мають. Тому підконтрольні Кремлю посадовці будувати планують за кошти росіян, з держбюджету. Вже запланували 5 мільярдів рублів.
«У федеральній цільовій програмі вже передбачено заходи для реконструкції кримських причалів. Вартість заходів – п’ять мільярдів рублів. Зокрема, планується яхтова марина в Ялті, Феодосії та Керчі. Зараз розглядається і Євпаторія. Ми не можемо говорити, що ми відновимо всі берегоукріплювальні споруди, але основні точки тяжіння до 2025 року будуть зроблені», – заявив в ефірі каналу «Крым 24» заступник підконтрольного Кремлю голови Ради міністрів Криму Євген Кабанов.
На думку колишнього співробітника міністерства окупованих територій, кримчанина Сергія Мокренюка, доки з Криму не знімуть міжнародні санкції, мале судноплавство на півострові – це утопія. А кошти, які збираються виділити, скоріш за все, осядуть у кишенях чиновників та підконтрольних фірм-підрядників.
«Діяльність окупаційної влади в Криму можна охарактеризувати, як велику кількість «Потёмкинских деревень». Тобто, вони реалізують тільки великі проекти, такі як будівництво траси Таврида чи Керченського мосту. Коли ці об’єкти йдуть під програмою великого будівництва. А решту проектів, вони якось замазують, аби хоч якось стояло. Окозамилюванням займаються», – пояснив у коментарі Крим.Реалії представник Крайової Ради Українців Криму Сергій Мокренюк.
Цього року підконтрольна Кремлю кримська влада розраховує на туристичний потік у рекордні 10 мільйонів гостей. Торік заявляли про шість мільйонів. Перевірити ці цифри незалежні ЗМІ не можуть, підконтрольні Росії чиновники не відповідають на інформаційні запити. Згідно з відкритими даними, за сім років окупації морський пасажиропотік Криму впав із двох мільйонів до 500 тисяч.
