На окупованій частині Донецької області відібрали храм Православної церкви України (ПЦУ). Це сталося в селі Кузнецово-Михайлівка Тельманівського району. Про це 25 квітня повідомив керівник Донецько-Маріупольської єпархії ПЦУ владика Сергій Горобцов. Радіо Донбас.Реалії дізналося подробиці у керівника єпархії.
– Угруповання «ДНР» попереджало церкву про закриття? Чи це сталося раптово?
– Протягом трьох років так звана влада «ДНР» постійно лякала наших священиків і вірян, що найближчим часом ми повинні або перереєструватися за їхніми «законами», або втратимо всі наші парафії, храми, будинок милосердя та єпархіальне управління, усе церковне майно. Тоді, коли ми спілкувалися з вами востаннє, було нібито затишшя. Після того як моніторингова місія ООН, ОБСЄ, українська та міжнародна спільноти намагалися вплинути на цей процес, щоб припинити захоплення наших храмів та культових споруд на тимчасового окупованій території. Ось термін часу пройшов.
Майбутнє цього храму буде залежати від мешканців цього села і точно ця споруда буде передана Московському патріархатуСергій Горобцов
Сьогодні зранку наші парафіяни з села Кузнецово-Михайлівки зателефонували мені, плакали, сказали, що сільська рада забирає церкву. А потім майбутнє цього храму буде залежати від мешканців цього села і точно ця споруда буде передана Московському патріархату.
Я спілкувався по фейсбуку зі священиком Московського патріархату, він мені заявив, що село Кузнецово-Михайлівка – це російське село. Я все життя провів у Тельманівському районі, будував там церкви, викладав у недільних школах. Всі спілкувалися або українською мовою, або українським суржиком.
– А хто висловив таку думку?
– Священик Київської митрополії.
– Ви також писали, що коли храм передавали Київському патріархату до отримання томоса, церква була зруйнована. Нагадайте, що сталося?
– У 1990-х роках до мене звернулися мешканці цього села, це було якраз перед Великоднем. І сказали, що у селі є стародавня культова споруда, яка за часи радянської влади була зруйнована. З неї спочатку зробили кінотеатр, після чого – склад, де зберігали міндобрива, хімікати. Коли я приїхав до цього села, ми зібрали громаду, зареєстрували офіційно. З того часу почали відновлювати, нам допомагали.
Уявіть, висота купольної частини майже 40 метрів, вміщається до півтисячі людей. Дуже гарна церква, монументальний живопис, розпис робили фахівці-реставратори з Франківщини, Львівщини. Збирали кошти на іконостас, підлогу, дзвони.
Коли ми все зробили, вже знайшлись інші господарі. Самі розумієте, що багато наших священиків вимушені були виїхати на територію підконтрольну Україні, було небезпечно залишатися. Але там залишилися священики, які працюють і вдень, і вночі, допомагають мешканцям цього району. Політикою не займаються.
Майже кожного тижня викликають парафіян, оброблять їх, кажуть що не треба ходити в українські церкви, бо буде небезпека
Звичайно, це представникам «ДНР» не подобається і вони таким нібито демократичним шляхом намагаються розв'язувати це питання й захопити нашу церкву. Вони натиснули на голову сільської ради, на депутатів.
Мені розповідають наші парафіяни, що майже кожного тижня викликають парафіян, оброблять їх, кажуть, що не треба ходити в українські церкви, бо буде небезпека, не будуть пропускати на блокпостах, відберуть пенсії.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу. Якщо у вас є тема для публікації чи відгук, пишіть нам: Donbas_Radio@rferl.org)
