Доступність посилання

ТОП новини
29 березня 2020, Київ 09:14

Без відновлення справедливості не буде миру – Щербаченко про злочини проти людяності


Бойовики угруповання «ДНР» під час обміну утримуваними особами на КПВВ «Майорське», 29 грудня 2019 року

14 кримінальних справ на бойовиків за фактами катувань полонених відкрив Офіс генпрокурора після допиту звільнених на обміні 29 грудня українців. Також Офіс повідомив про підозру чотирьом бойовикам, які принижували бійців ВСУ на «параді полонених» в День незалежності України в Донецьку в серпні 2014 року. Як Україна фіксує злочини проти людяності в Донецьку і Луганську – і що світить тим, хто принижував, катував і вбивав мирних українців і бійців ВСУ?

Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії говорили заступник начальника управління Департаменту військових конфліктів Офісу Генерального прокурора Микола Говоруха та голова Східноукраїнського центру громадських ініціатив Володимир Щербаченко.

– Миколо, розкажіть трохи про ваш департамент. Він був створений нещодавно, у жовтні 2019 року. Чим він займається і хто займався фіксацією воєнних злочинів, злочинів проти людяності на окупованих територіях до цього?

Микола Говоруха: Так, департамент створили нещодавно з утворенням офісу Генерального прокурора у січні цього року. Щодо фіксації злочинів, з 20 лютого 2014 року у зв’язку зі збройною агресією на території України, перед правоохоронною системою України постала задача здійснювати фіксацію, здійснювати кримінальне переслідування за таку категорію злочинів. Аналогічні підрозділи були створені в регіональних прокуратурах регіональних прокуратурах Луганської та Донецької областей.

Процедура фіксації кожного злочину є індивідуальною і залежить від його виду. Якщо мова йде про катування, жорстоке поводження з військовополоненими або щодо цивільного населення, то це допити потерпілих осіб, проведення експертиз щодо встановлення стану їх психічного та фізичного здоров’я. Наразі СБУ розслідується велике системне кримінальне провадження щодо цих фактів. В ньому встановлено понад 3,5 тисячі потерпілих, а допитано близько 2 тисяч осіб. З усіх потерпілих близько 1 600 – цивільні особи, інші – військовослужбовці.

Микола Говоруха, заступник начальника управління Департаменту військових конфліктів Офісу Генерального прокурора
Микола Говоруха, заступник начальника управління Департаменту військових конфліктів Офісу Генерального прокурора

– Зараз Офіс генпрокурора займається наглядом над слідством, а самим слідством займаються в СБУ.

Микола Говоруха: Як правило. Але більшість кримінальних проваджень, якими займалася військова прокуратура передані в СБУ, також ми наглядаємо за кримінальними провадженнями, які розслідуються Національною поліцією.

– Скільки людей у вашому департаменті займаються цими розслідуваннями?

Микола Говоруха: Він поділений на два управління: одне займається питаннями Криму, а інше – питаннями Донецької та Луганської областей. В кожному управленні є відділи процесуального керівництва, а також є аналітичні відділи, які здійснюють нагляд за кримінальними провадженнями в регіональних, забезпечують методичну роботу.

– Що ви отримали на руки, масив задокументованих злочинів?

Микола Говоруха: Так, ви поставили питання чи існує послідовність розслідування цих проваджень. Так, вона існує, нам вдалося зберегти інституційну пам’ять. У нас відбувся процес переатестації співробітників прокуратури, більшість людей, якій займалися такою категорією проваджень, перейшли до нашого департаменту й приєдналися до роботи. Тобто безперервність є.

– Щодо заяв Офісу генпрокурора про 14 кримінальних справ, порушених щодо бойовиків, після допиту звільнених українців з полону 29 грудня. Розкажіть про ці справи детальніше.

Зібрано достатньо доказів, які доводять саме міжнародний характер збройного конфлікту на території України
Микола Говоруха

Микола Говоруха: Я не можу розкривати таємниці досудового розслідування. Звільнені українці допитуються, встановлюються нові факти, встановлюються особи, які вчиняли злочини. Скажу дуже коротко, що зібрано достатньо доказів органами правопорядку та прокурорами, які доводять саме міжнародний характер збройного конфлікту на території України.

– Щодо цих 14 справ, навіщо це робиться? Що буде далі, що їм світить?

Микола Говоруха: Та категорія кримінальних проваджень, які перебувають в нашому департаменті, розслідуються як всі інші кримінальні правопорушення в Україні. Вноситься інформація до єдиного реєстру, зібрано достатньо доказів, повідомляється особі про підозру. Якщо зібрано ще більше доказів, ми направляємо справу до суду й відбувається судовий розгляд.

Проблема може існувати, якщо особа переховується від слідства: знаходиться на окупованій території або на території іншої держави. Тут з’являється проблема заочного кримінального провадження. З листопада 2019 року відповідно до кримінального процесуального кодексу єдиною умовою проведення кримінального провадження без участі особи є факт наявності її в базі даних Інтерполу, як особи, яка розшукується і має бути затримана. Тобто так звана червона картка.

На жаль, статус організації Інтерпол не дозволяє їм втручатися у будь-які справи, які стосуються воєнних злочинів. Та категорія злочинів, про які ми ведемо мову, всі воєнні. Тому більшість осіб недоступні для українського правосуддя і кримінальні провадження заблоковані. Тут необхідні зміни до кримінально-процесуального кодексу. Бо в англійській мові є такий вираз «Justice delayed is justice denied» – якщо правосуддя затримується, це означає відмову у правосудді.

– Володимире, чи є у вас претензії, побажання до органів влади України, які фіксують та розслідують злочини на окупованих територіях?

Володимир Щербаченко: Звичайно, є, але пан Микола ледь не один з єдиних людей, який, прийшовши на посаду, звернувся до громадських організацій з пропозицією співпрацювати. Щодо стану розслідування у нас багато побажань. Нас не влаштовує той стан розслідування, який є. Ми розуміємо, що переважно злочинці або на окупованих територіях, або в Росії. Але те як опитувалися свідки, як залучалися до справ, публічність діяльності прокуратури, СБУ, поліції щодо розслідувань. З нашого погляду, вони не задовільні.

Як приклад, справа Корнієвського – один зі слідчих, який відповідав за катівню в Луганській обласній державній адміністрації. Справа щодо нього вже розглядається заочно в Кремінському районному суді Луганської області. Але частина постраждалих, яким ми допомагаємо, зверталися в поліцію, одного чоловіка навіть не допитали, він чекає протягом кількох місяців. Сам суді відмовив в заочному кримінальному проваджені й став на сторону людини, яку звинувачують в санкціонуванні цих злочинів і в участі.

– Володимире, якщо оцінити базу даних. Ви фіксуєте злочини проти людяності, Офіс генпрокурора також, але зі спробою винесення вироку. Чи є можливість, що у випадку реінтеграції залишаться люди не покараними на тих територіях?

Поки ці люди будуть жити й буде відчуття безкарності, а ні миру, а ні відчуття безпеки у людей загалом не буде
Володимир Щербаченко

Володимир Щербаченко: Можливість завжди є. Будемо працювати, щоб вона не реалізувалася. Без відновлення справедливості не буде миру. Поки ці люди будуть жити й буде відчуття безкарності, а ні миру, а ні відчуття безпеки у людей загалом не буде.

– Миколо, у грудні 2019 року Генпрокуратура надіслала в Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду 12 інформаційних повідомлень про масштабні та глобальні порушення міжнародного гуманітарного права. Навіщо? Що відбувається у співпраці з Міжнародним кримінальним судом?

Микола Говоруха: Швидше за все, мова йде не про 12 у грудні місяці, а взагалі 12. У відносинах із державою Міжнародний кримінальний суд працює на принципі компліментарності. Тобто він починає розслідування у тому випадку, якщо держава не хоче або не може притягнути до відповідальності певних злочинців. У 2014-2015 роках Верховна Рада України подала дві заяви про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду, які дають йому право проводити розслідування щодо злочинів проти людяності під час Революції гідності та щодо злочинів проти людяності та воєнних злочинів від 20 лютого 2014 року.

Попри той факт, що ми ще не ратифікували Римський статут, повноваження у Міжнародного кримінального суду є. Вже з літа цього року Україна може ратифікувати Римський статус. Ми сподіваємося, що Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду почне розслідування щодо України. Ми розуміємо, що Міжнародний кримінальний суд не є панацеєю від усіх або від певної категорії проблем, які існують в нашій державі. Органи правопорядку та прокуратура працюють у звичному режимі, ми робимо все, щоб притягнути злочинців до відповідальності за порушення міжнародного гуманітарного права на території Луганської та Донецької областей. І також намагаємося використовувати усі міжнародні механізми, зокрема, співпрацю з МКС.

– Наскільки я розумію, ще вирішується, що зможе розслідувати тільки Україна, а які справі передати в МКС. І якщо щось буде передано в Міжнародний кримінальний суд, який це буде позов?

Микола Говоруха: МКС не займається питаннями відповідальності держав. МКС сам вирішує які категорії справ він буде розслідувати. Він розв'язує питання щодо індивідуальної відповідальності фізичних осіб. Як правило, мова йде про найвищу та середню ланку.

– Які важелі є у Міжнародного кримінального суду, щоб притягти до відповідальності? Наприклад, якщо будуть винесені вироки для росіян.

Микола Говоруха: Тут є проблематика в тому, що рішення МКС є обов’язкові лише для тих держав, які ратифікували Римський статут. Росія до таких держав не відноситься, станом на зараз. Але час все змінює.

– Якщо Верховна Рада прийме закон про амністію всіх учасників воєнних дій на Сході України, виходить ваша робота зійде нанівець? Ці позови, вироки анулюються?

Микола Говоруха: Інститут амністії в тому вигляді, як він працює зараз, не передбачає звільнення від кримінальної відповідальності, він передбачає тільки від відбуття покарання. В такому випадку, якщо приймається закон про амністію, він застосовується лише до тих осіб, щодо яких суд прийняв рішення – притягнув до відповідальності.

Як зазначив пан Володимир, дуже важливий процес примирення та один з ключових елементів цього процесу примирення, який буде відбуватися після повернення окупованих територій Україні, це притягнення до відповідальності тих, хто вчиняв злочини і встановлення правди.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ

(Радіо Донбас.Реалії працює по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безплатно). Ваше ім’я не буде розкрите)

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG