Доступність посилання

ТОП новини
19 Вересень 2019, Київ 23:59

80-річчя Другої світової війни: чому до Варшави запросили Зеленського, але не запросили Путіна


Керівники майже 40 країн під час меморіальних заходів у Варшаві до 80-річчя початку Другої світової війни. Польща, 1 вересня 2019 року

До 80-річчя початку Другої Світової війни, під час якої, за різними оцінками, загинуло від 50 до 85 мільйонів людей, Польща провела масштабні меморіальні заходи. На них запросили найвищих посадовців із майже сорока країн. Зокрема, і президента України Володимира Зеленського. А от президента Росії Володимира Путіна – не запросили.

У Польщі 1 вересня – заходи у зв'язку з 80-ми роковинами початку Другої світової війни. Вони почалися рано вранці в місті Велюнь, жителі якого були в числі перших жертв війни. Рано вранці 1 вересня 1939 року німецька авіація здійснила бомбардування міста, загинули понад тисяча осіб.

Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр на траурному мітингу в Велюні визнав відповідальність Німеччини за розв'язання Другої світової війни і попросив вибачення у жертв війни та нацистського терору в Польщі.

«Ми не забудемо і нестимемо відповідальність, яку поклала на нас наша історія», – сказав Штайнмаєр.

Президент Польщі Анджей Дуда назвав напад Німеччини на Польщу «військовим злочином» і «варварським актом». Він засудив і Радянський Союз, заявивши, що його тодішній керівник Йосип Сталін вступив у змову з Адольфом Гітлером, щоб знищити Польщу.

Дуда подякував Штайнмайеру за його слова, сказавши, що сьогоднішня церемонія «увійде в історію польсько-німецької дружби».

На пам'ятних заходах у Варшаві 1 вересня також беруть участь, віце-президент США Майк Пенс, канцлер Німеччини Ангела Меркель, президент України Володимир Зеленський.

Президент США Дональд Трамп відмінив візит до Варшави в останній момент, як пояснили у Білому домі, через наближення до узбережжя Сполучених Штатів потужного урагану.

Глава канцелярії президента Польщі Анджея Дуди Кшиштоф Щерський прокоментував рішення не запрошувати президента Росії Володимира Путіна на пам'ятні заходи, приурочені до 80-річної річниці початку Другої світової війни.

За його словами, Польща відзначатиме дату з представниками держав, які співпрацюють із Варшавою у забезпеченні миру на основі дотримання міжнародного права, поваги суверенітету інших держав і їхньої територіальної цілісності.

«Порушення цих правил було ознакою агресорів 1939 року й залишається найбільшою загрозою миру сьогодні», – зазначив Щерський.

Чому ж не запросили Путіна?

Москва, 13 липня 2012 року
Москва, 13 липня 2012 року

Попри час, який минув з часів найкривавішої війни у Європі, поляки вважають, що лише тепер їхня країна отримала можливість донести світові трагічність обставин, в яких Польща опинилася у вересні 1939 року, пише кореспондент Голосу Америки Богдан Цюпин.

Те, що Путіна до Варшави не запросили, аналітики пояснюють тим, що офіційний Кремль не визнає, на відміну від Німеччини, роль Радянського Союзу у розв'язанні Другої Світової війни і заперечує, що розв'язав у Європі нову війну, відібравши в України Крим і спровокувавши збройний конфлікт на Донбасі.

Фактично, уперше після 1945 року Росія силою змінила кордони на континенті і намагається змінювати їх далі.

Ще у липні 2019 року влада Польщі заявила, що вважає недоречним присутність президента Росії Володимира Путіна на пам'ятних заходах до 80-ї річниці початку Другої світової війни

Недоречно відзначати річницю початку збройної агресії проти Польщі за участю лідера, який сьогодні діє щодо своїх сусідів такими ж методами
Яцек Сасіна

Тоді заступник прем'єр-міністра Яцек Сасіна в ефірі польської радіостанції Polskie Radio 24 зазначив, що «Путін є лідером країни, яка здійснює збройну агресію проти своїх сусідів».

«Я думаю, що було б недоречно відзначати річницю початку збройної агресії проти Польщі за участю лідера, який сьогодні діє щодо своїх сусідів такими ж методами», – сказав Яцек Сасіна

Він підкреслив, що Путін є «лідером країни, яка здійснює збройну агресію проти своїх сусідів».

«Якщо йдеться про претензії до тих, хто розпочав Другу Світову війну, то ці претензії, звичайно ж, мають розподілятися між нацистською гітлерівською Німеччиною і комуністичним сталінським Радянським Союзом», – наголошує професора Гарвардського університету український історик Сергій Плохій.

Сергій Плохій, 2017 рік
Сергій Плохій, 2017 рік

Адже Берлін атакував Польщу 1 вересня 1939 року, а Москва – двома з половиною тижнями пізніше.

Радянський Союз 1939 року фактично вступив у Світову війну у якості нападника, вдаривши спочатку по Польщі, а потім по Фінляндії і захопивши країни Балтії.

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович​ каже, що донедавна в Україні фактично панувало радянське трактування Другої Світової війни, яке було оновлене Москвою, щоб відповідати сучасній ідеології Росії.​

Володимир В’ятрович
Володимир В’ятрович

Лише 2015 року Україна офіційним рішенням законодавців відмовилася від терміну Велика вітчизняна війна, на якому побудована радянська доктрина відмови Москви від відповідальності за початок Другої Світової.

«Друга Світова війна, представлена як Велика Вітчизняна, була ключовим історичним міфом Радянського Союзу. Радянська пропаганда дуже чітко і масштабно працювала, формуючи чорно-білі уявлення про цю війну, де героєм був тільки Радянський Союз, а злочинцями – усі, хто не з Радянським Союзом. Очевидно, що в цій чорно-білій моделі не було місця для таких подій як пакт Молотова-Ріббентропа, який говорив про співпрацю СРСР із нацистською Німеччиною. Взагалі не говорилося період 1939-41 років – третину всієї війни саме тому, що на той момент Радянський Союз фактично був союзником Німеччини», – пояснює В’ятрович.

Міністр закордонних справ СРСР В'ячеслав Молотов (праворуч, сидить) підписує пакт Молотова-Ріббентропа. Третій ліворуч – генеральний секретар ЦК ВКП(б) Йосип Сталін. Москва, 23 серпня 1939 року
Міністр закордонних справ СРСР В'ячеслав Молотов (праворуч, сидить) підписує пакт Молотова-Ріббентропа. Третій ліворуч – генеральний секретар ЦК ВКП(б) Йосип Сталін. Москва, 23 серпня 1939 року

Українські історики вказують, що радянське і оновлене російське трактування Другої Світової не лише фактично хибне, але й особливо оманливе, коли йдеться про місце і роль українців в історичних поді.

Читайте ще: Як Сталін із Гітлером Європу ділили: 80 років Пакту Молотова-Ріббентропа

Як на «незапрошення» відреагували у Росії

Офіційна Варшава надсилала запрошення на участь керівників держав у меморіальних заходах до 80-річчя Другої світової війни ще у березні 2019 року. Тоді в адміністрації польського президента заявили, що річницю відзначатимуть разом з державами, з якими країна близько співпрацює. Як виявилося, президенту Росії Володимиру Путіну запрошення не надіслали.

У Раді Федерацій Росії такий крок Польщі назвали проявом повної політичної невдячності. Не забувати «завдяки кому війна закінчилася» порадив тоді офіційній Варшаві перший заступник голови комітету з міжнародних справ Ради Федерацій Володимир Джабаров.

Різко відреагував і офіційний Кремль.

«Будь-які меморіальні заходи в будь-якій країні світу, які присвячені річниці Великої Вітчизняної і Другої світової війни, без участі нашої країни (Росії – ред.) не можуть вважатися повноцінними», – заявив речник російського президента Дмитро Пєсков.

Володимир Путін, 19 серпня 2019 року
Володимир Путін, 19 серпня 2019 року

Українці по різні боки фронту і у різних арміях

Бездержавність України і розділеність українських етнічних територій призвела до того, що величезна кількість українців у Другій світовій війні опинилися у різних арміях, військових формуваннях, які воювали по різні боки фронту.

Президент Володимир Зеленський під час свого першого офіційного візиту до Варшави 31 серпня нагадав, що у лавах польського війська до бою проти нацистської Німеччини стали тисячі етнічних українців – громадян тогочасної Польщі.

Але Зеленський вирішив не нагадувати, що тоді ж, 1939 року, ще більше українців були у лавах Червоної армії, яка фактично вдарила у спину Польщі.

Десятки тисяч польських офіцерів потрапили до радянського полону і були підступно розстріляні зокрема на території України у Харкові.

На наступному етапі Другої світової десятки тисяч етнічних українців були задіяні у формуваннях нацистської Німеччини.

Українські історики вважають, що зараз нарешті склалися умови для академічних досліджень, які можуть не лише дати оцінку дій окремих українських політичних сил, формацій та конкретних осіб в часи Другої Світової, але й дозволили б простежити, чому так сталося.

Звинувачувати усіх українців у співпраці з радянським режимом чи з нацистським режимом – це абсурд
Сергій Плохій

«Відповідальність має бути, насамперед, пов'язана з політичними організаціями, політичними ідеологіями і людьми, які вчинили злочини. Тобто питання певного схвалення чи засудження окремої етнічної, або соціальної групи тощо були б наперед історично несправедливими і в сьогоднішніх умовах - аморальними актами», – підкреслює професор Гарвардського університету Сергій Плохій.

На його думку фактом було те, що представники народу, який на той час не мав своєї держави і своєї армії, служили в арміях тодішніх потуг, і частина з них були долучені до скоєних тими потугами злочинів.

Чи можна узагальнено звинувачувати

«Звинувачувати усіх українців у співпраці з радянським режимом чи з нацистським режимом – це абсурд… А розуміння не означає автоматичної глорифікації чи засудження», – каже Плохій.

Володимира В’ятрович нагадує, що до осуду нацистської ідеології українська держава лише нещодавно офіційно додала осуд і комуністичної ідеології.

На його думку ситуація з поглибленням і розширенням розуміння Другої Світової війни в Україні “почала мінятися докорінно 2014 року з початком російсько-української війни і, як не дивно, завдяки цій війні».

Росія у цій війні дуже активно використовувала пропагандистські міфи, стереотипи і навіть мову часів Другої Світової
Володимир В’ятрович.

«Те що Росія у цій війні дуже активно використовувала пропагандистські міфи, стереотипи і навіть мову часів Другої Світової, називаючи колаборантами українців, які співпрацювали з українською владою на Донбасі, називаючи карателями українську армію, називаючи ополченцями тих, хто протистояв українській армії; також Росія активно використовувала смисли і навіть терміни радянської пропаганди про Другу Світову війну і таким чином змогла мобілізувати частину населення України, яке залишалося носіями радянських уявлень і цінностей. Але для більшості українців таким чином були лише дискредитовані радянської і сучасні російські уявлення про Другу Світову», – каже В’ятрович.

Сергій Плохій погоджується, що процес українського осмислення Другої Світової війни лише починається, але він вказує, що й сучасна війна, в якій Україна знову захищає свою землю, потребує осмислення, але ситуація зовсім не є «спокійною, нормальною академічною ситуацією, в якій суспільство може собі розібратися».

Друга світова війна розпочалася 1 вересня 1939 року із вторгнення військ нацистської Німеччини до Польщі, а завершилася 2 вересня 1945 року із капітуляцією Японії. Як зазначає Інститут національної пам’яті, загальні втрати військових та цивільного населення складають від 50 до 85 мільйонів осіб.

Під час бойових дій та в полоні загинуло 3-4 мільйони військових і підпільників з України, понад 5 мільйонів цивільних загинуло через окупаційний терор та голод в тилу, до 5 мільйонів жителів були евакуйовані або примусово вивезені до Росії та Німеччини, значна частина з яких не повернулася.

За оцінками Інституту національної пам’яті, загалом безповоротні втрати України (українців та інших народів) склали 8-10 мільйонів осіб.

Під час Другої світової війни уся територія України була окупована нацистами і стала ареною багатьох кровопролитних битв.

Читайте ще: Зеленський: ми говоримо з Польщею єдиним голосом, «Північний потік-2» є неприйнятним

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG