Доступність посилання

ТОП новини

«Диво, якого не було 150 років» – науковці про «Городницький скарб»


Одна із 38 монет періоду України-Русі з «Городницького скарбу». Монети датують 1010–1019 роками

На Житомирщині рибалка знайшов скарб, який фахівці називають не просто унікальним, вони додають слово «диво», описуючи те, що сталося. Знахідка вже отримала назву «Городницький скарб». Спершу місцевий мешканець виявив 32 монети часів України-Русі. Пізніше археологи знайшли ще 6 монет у тому ж місці. Разом їх 38. Радіо Свобода розповідає про значення артефактів та історію знайдення.

Знайшов скарб в селі Городниці Сергій Комар, місцевий рибалка, випадково – набираючи пісок для своїх потреб, про що розповіли науковці на презентації знахідки.

Самого Сергія Комара на пресконференції не було, але журналістам показали його фото. Причому кожен з дослідників не втомлювався повторювати, що це диво, бо чоловік одразу погодився передати знайдене державі і до того ж вдалося задокументувати місце знахідки.

«Чим унікальний цей скарб – він єдиний, який задокументований. Скарби, які були до цього, не супроводжуються документальним оформленням, цей його має», – зазначає художник-реставратор Віктор Голуб.

Презентація Городницького скарбу. Житомир
Презентація Городницького скарбу. Житомир

Що знайшли

Скарб складається загалом із 38 монет. Це срібники Володимира Великого та Святополка Окаянного (усі три можливі типи, які він карбував протягом 1016–1019 років до своєї смерті). Срібники князя Володимира – другого, третього і четвертого типу (всього їх було 4 типи). Карбування монет відбувалося протягом 1010–1019 років, зазначає молодший науковий співробітник сектору генеалогічних та геральдичних досліджень Інституту історії НАН України Олександр Алфьоров.

Науковець Олександр Алфьоров про «Городницький скарб»
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:44 0:00

Шість монет знайшли археологи вже після оголошення про знахідку на тому ж місці. Одна з цих монет була витягнута з мішка, вміст якого ледь не перетворився на цемент, зазначають дослідники. Вчасно згадали, що звідти людина набирала пісок, приїхали до неї додому і просіяли.

«Скарб національної ваги. «Городницький скарб» становить на сьогодні з усього обсягу знайдених монет Володимира Святого та Святополка приблизно 1/11. Із 1874 року це перша така велика знахідка. Тобто півтора сторіччя історія не знала таких скарбів. Серед монет я виявив вже унікальні штемпелі, тобто унікальні монети, які ніде не публікувалися і аналоги їх невідомі», – розповів у коментарі Радіо Свобода науковець Олександр Алфьоров.

Одна із 38 монет періоду України-Русі з «Городницького скарбу». Монети датують 1010–1019 роками
Одна із 38 монет періоду України-Русі з «Городницького скарбу». Монети датують 1010–1019 роками

Дослідники припускають, що цей скарб був ситуативним, коли людина нашвидкуруч намагалася заховати те, чим вона володіла.

«Це були монети, які були загорнуті і покладені на невеликій глибині. Власник, очевидно, дуже хотів повернутися за цим скарбом у найближчий час», – пояснює Олександр Алфьоров.

Науковий співробітник Інституту історії НАН України Олександр Алфьоров
Науковий співробітник Інституту історії НАН України Олександр Алфьоров

Цінність монет

Срібники – це були дрібні розмінні монети до української гривні, яка важила 160 грамів срібла. Вони забезпечували торгівлю на внутрішньому ринку, коли треба було купити дрібний товар, а не вимінювати його або заплатити за послугу.

«Монету почав карбувати Володимир Святий, коли йде масова світова криза в Європі і зникають арабські дирхеми, які в той час виконували роль євро або долара, умовно кажучи світової валюти. Володимир відчуває, що ринок необхідно наповнити дрібною монетою, і починає карбування саме своїх срібників», – зазначає Олександр Алфьоров.

Монети періоду України-Русі з «Городницького скарбу»
Монети періоду України-Русі з «Городницького скарбу»

На одній стороні монети зображений князь, на іншій – тризуб або двозуб (у Святополка).

У Росії часто намагаються привласнити історію Русі, зокрема, Хрещення Русі князем Володимиром, але знахідки із викарбуваним тризубом руйнують такі спроби, зазначає науковець.

Це територія України. Такі скарби демонструють, що тут була економіка
Олександр Алфьоров

«Чим більше будуть знаходити тризубів, тим більше ми будемо сипати сіль в очі нашому нерадивому сусіду, який не може ніяк пробачити те, що Київ розташований на території України. Що деревлянська земля, історична, одна з перших, яка згадується в «Повісті минулих літ», – це територія України. Такі скарби демонструють, що тут було життя і тут була економіка. На території сучасної Росії таких скарбів мінімальна кількість», – зазначає Алфьоров.

Що отримає той, хто віддав скарб державі?

Здається, що науковці самі до кінця не вірять у реальність ситуації, що людина без зайвих вагань передала тисячолітні монети державі і музею.

«Так не буває, але так має бути», – повторюють дослідники.

Виявляється, що таке явище настільки рідкісне, що ніхто не знав, як правильно діяти і який покроковий механізм дій у цій ситуації. Більше того, не врегульований механізм винагороди для тих, хто знайшов і передав скарб.

Усі 38 монет періоду України-Русі з «Городницького скарбу». Монети датують 1010–1019 роками
Усі 38 монет періоду України-Русі з «Городницького скарбу». Монети датують 1010–1019 роками

«В законодавстві не прописано. В новому Цивільному кодексі (старий регулював це) не врегульована виплата компенсації. Раніше було 25%, на сьогодні прописано, що людині, яка здала негайно скарб, виплачується компенсація у розмірі до 20%. 32 монети важать в середньому до 100 грамів срібла, і от я уявляю, що від ціни цих 100 грамів може отримати ця людина… І при цьому, можливо і не 20%, а 1%», – зазначає Олександр Алфьоров.

Аби люди мали бажання вчиняти так, як Сергій Комар, законодавство треба переглянути, переконані дослідники-науковці.

Що буде далі із «Городницьким скарбом»?

Монети будуть реставрувати. Але перед цим мають провести всі види аналізу цих знахідок, в тому числі і хімічний.

Археологічне срібло є настільки крихким металом, що роботи мають проводитися дуже обережно. А щодо деяких монет, можливо, і доведеться відмовитися від реставрації, аби не втратити оригінальні елементи карбування на ній, пояснюють науковці.

Одна зі знайдених монет, які датують 1010–1019 роками
Одна зі знайдених монет, які датують 1010–1019 роками

Одне з гострих питань – де зберігати і виставляти колекцію.

Місцева влада і науковці, які презентували колекцію, переконані, що монети мають залишитися в музейних фондах Житомирщини.

Втім, і тут є дискусії: у музеї Новоград-Волинського чи у Житомирі.

Голова Житомирської ОДА Віталій Бунечко розповів журналістам, що в Києві теж претендують на такі експонати.

«Ми мали розмову з міністром культури Олександром Ткаченком стосовно того, де буде перебувати колекція. Вступили в певний диспут, тому що, звісно, моє величезне бажання, щоб монети перебували на Житомирщині», – наголосив він.

Голова Житомирської ОДА Віталій Бунечко
Голова Житомирської ОДА Віталій Бунечко

Він додав, що від Житомирської області планують звертатися до центральної влади, аби ініціювати зміни до законодавства щодо вдячності свідомим людям, які повертають знайдені скарби.

Скарби як форма легалізації артефактів

Чому важлива повна і всеосяжна документація знахідок скарбів – так це через шахрайство, коли під виглядом знайденого скарбу легалізують важливі експонати, пояснює Олександр Алфьоров.

Науковий співробітник Інституту історії НАН України Олександр Алфьоров
Науковий співробітник Інституту історії НАН України Олександр Алфьоров

Таким фейковим скарбом він називає нещодавню звістку про знахідку монет часів України-Русі в Ірландії.

«Одна з тих монет, яка належить до Візантійської імперії, – це солід золотий, знайдений у 2009 році на території України. Міркую, що ці монети вивезли в Ірландію, аби створити прецедент скарбу і щоб вони там були продані за хороші пристойні гроші. Скарб штучний, і переконаний, що срібник Ярослава Мудрого там фальшивий», – зазначає в коментарі Радіо Свобода науковець.

Він каже, що зробив ці висновки, виходячи з опублікованих фотографій.

  • Зображення 16x9

    Ольга Комарова

    Журналіст Українського бюро Радіо Свобода з 2015 року. До команди приєналася як переможниця Регіональної стипендії Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа. Після завершення стипендії залишилася працювати в редакції кореспондентом. Автор і ведуча серії радійних програм «Свобода в деталях», яка виходила на частотах Радіо НВ. Ведуча і журналіст програми «Ньюзрум», автор серії програм «Коротка пам'ять», які виходять на Ютуб-каналі Радіо Свобода Україна. В журналістиці працює з 2009 року. Починала свій шлях з роботи на комунальному телебаченні міста Южного Одеської області. 

  • Зображення 16x9

    Павло Холодов

    Закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенко-Карого. Працюю на телебаченні та у кіновиробництві з 1995 року. На Радіо Свобода – з 2017 року. Оператор проєктів «Ньюзрум», #ВЄвропі,​ #ВУкраїні (спільний телепроєкт документальних репортажів Української служби Радіо Свобода та телеканалу «Настоящее время»)​.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG