Йована Крстіч
«Усе це мене засмутило й стривожило». Цими словами українка Тетяна, яка живе в Новому Саді в Сербії, коментує знаки ненависті в цьому місті в четверту річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну. На стіні будівлі в центрі міста з’явився графіті з ненависницьким змістом, адресоване послу України в Сербії Олександру Литвиненку, а перед тим чорною фарбою облили пам’ятник українському поету Тарасу Шевченку.
Про це в матеріалі Балканської служби Радіо Свобода.
Тим часом графіті зафарбували. Міський голова Нового Сада Жарко Мічин повідомив Радіо Свобода, що це зробили за його розпорядженням, а також що він доручив очистити пам’ятник Шевченкові, на який вилили чорну фарбу.
Відреагувало й Посольство України в Белграді. У відповіді Радіо Свобода інциденти назвали «ганебною атакою» та вимагали негайного притягнення винних до відповідальності.
«Спочатку я думала втекти із Сербії»
Тетяна переїхала з Херсона за три роки до початку великої війни. До Нового Сада вона приїхала через чоловіка, який там живе.
На початку російського вторгнення 2022 року вона, каже, замислювалася чи не «втекти» із Сербії:
«Мені було дуже важко в той період, ніби я перебуваю у ворога»
Праві групи, графіті і написи, які прославляють російського президента Володимира Путіна та Росію. Символи російського вторгнення в Україну. Проросійська риторика, яку поширює влада та лояльні до неї медіа. Все це є частиною повсякденного життя у Сербії.
«Люди в Сербії «м’якші» до росіян. Я б не сказала, що вони ненавидять Україну, просто історично більше схиляються до Росії», – каже Тетяна.
Вона розповідає, що від початку великої війни пережила «кілька неприємних ситуацій»:
«Я не зазнавала якоїсь агресії, але, наприклад, нещодавно була в лікаря, який сказав мені: «А чого ви, українці, обурюєтесь, ви ж Росія». У той момент я почувалася жахливо, особливо коли бачу, що переживають мої батьки й друзі, знаю, як виглядає моє місто і моя країна»
«Мені важко, коли бачу своїх друзів і їхніх дітей, які там. Це діти, які вже не пам’ятають років без війни. Вони за звуками вже розрізняють, чи летить ракета, чи дрон», – додає Тетяна.
Її батьки невдовзі після початку війни змушені були переїхати з Херсона, де й вона виросла, до Києва.
«У Херсоні майже кожна будівля зруйнована, я більше не впізнаю своє місто», – розповідає вона.
«Я була два роки тому провідати батьків. Сирени, ракети. Для мене це був стрес і жах, тоді як мої батьки за ці роки вже звикли до всього цього», — каже Тетяна.
Вона не планує повертатися додому.
В ООН верифікуали загибель майже 15 тисяч цивільних українців внаслідок російського вторгненнявід початку вторгнення, понад 40 тисяч були поранені. Сьогодні понад 10,8 мільйона людей, приблизно чверть населення України, потребують гуманітарної допомоги. Мільйони українців виїхали з країни через війну.
«Смерть Україні» та «Слава Росії»
У Сербії, влада якої розглядає Росію як «традиційного друга» та підтримує тісні зв’язки з Москвою навіть після вторгнення в Україну, Тетяна зустріла четверту річницю повномасштабної війни.
24 лютого було осквернено пам’ятник Тарасу Шевченку в Новому Саді, а наступного дня з’явився графіті з ненависницьким змістом, адресований послу України у Сербії Олександру Литвиненку.
Водночас у Белграді група ультраправих із прапорами з літерою «Z» – символом російського вторгнення в Україну – скандувала російським антивоєнним активістам: «Смерть Україні» та «Слава Росії».
У Новому Саді в річницю вторгнення Росії в Україну кілька десятків мешканців вийшли на вулиці, щоб підтримати українських сусідів і засудити мову ненависті.
«Мені сумно, що це сталося, але я вірю, що за цим стоїть невелика кількість людей. Є група, яка це підтримує, але я не відчуваю, що більшість людей тут так налаштовані», – сказала Тетяна.
У Сербії проживають 1 083 українці з тимчасовим дозволом на проживання та 1 224 особи зі статусом тимчасового захисту, отриманого через війну, за даними Посольства України станом на кінець 2025 року.
Що кажуть у Посольстві України?
У Посольстві України повідомили Радіо Свобода, що їх поінформували: «сербські органи проводять розслідування в межах відкритого кримінального провадження».
Там засудили нанесення графіті проти українського посла та пошкодження пам’ятника.
«Вважаємо, що ця ганебна атака спрямована на підрив українсько-сербських відносин. Водночас це може свідчити про наявний конструктивний імпульс до розвитку відносин між двома країнами, що комусь може не подобатися», – зазначили в посольстві.
«Ми вважаємо, що наразі загрози безпеці громадян України в Сербії немає і цей інцидент не повинен на це впливати», – наголосили там.
Пам’ятник Тарасу Шевченку встановили 2021 року як подарунок міста Львова. Його автор – український скульптор Володимир Цісарик. Біля пам’ятника раніше проходили акції солідарності з українцями, але його неодноразово також пошкоджували.
«Одиничний випадок»
Міський голова Нового Сада Жарко Мічин заявив, що «не має жодних сумнівів, що ганебне графіті – це одиничний вчинок безвідповідальної особи або групи осіб».
«Ми не дозволимо кинути тінь на космополітичний дух нашого міста. Можливо, це ті самі правопорушники, які фарбою осквернили бюст Тараса Шевченка», – сказав мер.
Він також вимагав від компетентних органів якнайшвидше знайти й покарати винних.
Поліція не відповіла на запитання Радіо Свобода, чи встановлено осіб, відповідальних за пошкодження пам’ятника та написання образливого графіті.
Політолог і журналіст Борис Варга заявив, що такі ексцеси його не дивують. Він нагадав, що раніше пам’ятник уже оскверняли літерою «Z» – одним із символів російського вторгнення.
«Найімовірніше, в обох випадках йдеться про путінофілів, яким заважає присутність українських символів у Сербії», – вважає Варга.
Офіційно не повідомляли, чи хтось поніс відповідальність за попередні випадки вандалізму.
«Сербія перебуває в глибокій політичній кризі, і влада заради праворадикальних і русофільських голосів заплющуватиме очі навіть на серйозніші інциденти або лише формально їх засуджуватиме», – переконаний Варга.
Дослідження глобальної підтримки світових лідерів показують, що президент Росії Володимир Путін має найбільшу підтримку саме в Сербії – країні, де з початку війни оселилися тисячі росіян.
За даними Gallup International, оприлюдненими в лютому, Путіна в Сербії підтримують 37 відсотків громадян.
Які відносини між Сербією та Україною?
Офіційна позиція влади Сербії – підтримка територіальної цілісності України. В ООН Сербія голосувала за резолюцію, яка засуджує російську агресію проти України.
Президент Сербії Александр Вучич уперше від початку повномасштабного вторгнення 2022 року відвідав Україну влітку 2025 року, взявши участь у регіональному саміті в Одесі.
Із 11 учасників Четвертого саміту «Україна – Південно-Східна Європа» Вучич був єдиним, хто не підписав декларацію, яка закликала до посилення санкцій проти Росії.
Тоді він заявив, що Сербія могла б долучитися до проєктів відбудови України.
У травні 2025 року російські служби звинуватили Белград у тому, що він «намагається стріляти їм у спину», постачаючи боєприпаси Україні через посередників.
Сербські посадовці неодноразово відкидали звинувачення в прямому постачанні боєприпасів Києву, наголошуючи, що не можуть впливати на те, куди зрештою потрапляє озброєння, яке держава законно продає на міжнародному ринку.
Втім, від початку вторгнення Белград не розірвав зв’язків із Москвою та не зачинив двері для російських посадовців.
Форум