Володимир Путін, президент РФ, не поїде на саміт БРІКС до ПАР. Натомість Росію на саміті БРІКС представлятиме глава МЗС Сергій Лавров. А Путін долучиться онлайн. Рішення ухвалене за взаємною згодою двох країн, заявили в офісі президента ПАР. Що означає таке рішення, хто був його ініціатором та чи існує в країні політичний консенсус щодо російсько-української війни? Про це та інше Радіо Свобода розпитало Любов Абравітову, надзвичайного і повноважного посла України в ПАР, Республіці Мозамбік та Республіці Ботсвана.
– Пані посол, на вашу думку, що означає рішення Путіна не їхати на саміт БРІКС до ПАР?
– Це означає, що Путін все більше і більше перебуває в міжнародній ізоляції. Це означає, що світові лідери, навіть Глобального Півдня, на сьогодні з великою обережністю ставляться до прямих контактів. Це означає, що українська дипломатія працює. Це означає, що голос наших партнерів також почутий. І це означає, що, безумовно, всі доволі серйозно сприймають рішення Міжнародного кримінального суду щодо арешту воєнного злочинця. І ми можемо тільки далі спостерігати за цим.
Я особисто не передбачала того, що Путін наважиться приїхати на будь-який міжнародний захід... В мене сумнівів щодо того, що він не наважиться приїхати, не було. Але у форматі дипломатичному і міжнародному, звичайно, рішення, яке було дотиснуте, я вважаю, для нас є важливим.
– В Офісі президента ПАР кажуть, що рішення Путіна не їхати до ПАР на БРІКС ухвалене за взаємною згодою двох країн. Як думаєте, чи мали місце якісь перемовини між ПАР та Росією щодо можливості Путіна приїхати?
Президент Рамафоса і російський диктатор підтримують зв’язки на регулярній основі. Тому питання щодо приїзду Путіна в ПАР обговорювалося
– Там написано, що це було за взаємною спільною згодою у форматі БРІКС. Тобто для мене це означає, і я так читаю це повідомлення, що консультації відбувалися не тільки у двосторонньому форматі, але й форматі лідерів БРІКС. Тому, очевидно, застереження були не тільки зі сторони ПАР. Це про багато що говорить.
Ми знаємо, що президент Рамафоса (Сиріл Рамафоса – президент Південно-Африканської Республіки – ред.) і російський диктатор підтримують зв’язки на регулярній основі. Тому питання щодо приїзду Путіна в ПАР обговорювалося. І це південноафриканською стороною не приховувалося.
– То все-таки ініціатором того, щоби Путін не їхав, виступив Кремль чи союзники, так би мовити, по БРІКСу, як думаєте?
– Я думаю, що в першу чергу зацікавлені в тому, щоб він не приїхав, президент Південно-Африканської Республіки Рамафоса, і керівництво цієї країни. Оскільки 15-й ювілейний саміт БРІКС приймають саме вони. І саме на них лежать зобов’язання у разі приїзду Путіна заарештувати його.
– А як взагалі висвітлювали можливий приїзд Путіна тамтешні медіа? Що писали про те, наскільки бажаний чи небажаний такий гість у Південно-Африканській Республіці?
– Це було і є, залишається однією з основних новин, дебатів, навіть стало предметом для дискусії у правовому полі. Оскільки ще вчора (18 липня – ред.) з’явилася інформація про те, що президент Рамафоса звертався до Міжнародного кримінального суду з проханням прийняти, надати йому можливість прийняти президента Путіна, оскільки (і тут я спробую процитувати) «арешт Путіна в Південній Африці дорівнював би оголошенню війни Росії».
Отже, це питання є таким, яке широко і жваво дискутується. І для суспільства, як ми бачимо, для більшості суспільства це було питання іміджу Південної Африки як демократичної країни.
– Ви згадали заяву президента, який сказав, що це буде рівнозначно оголошенню війни. А я згадаю ще одну заяву, від опозиційної партії ПАР «Демократичного альянсу», яка зверталася до Верховного суду з тим, щоб вони змусили уряд виконати арешт, ордер на затримку Путіна. Загалом чи є в країні з цього питання політичний консенсус? І наскільки активно тамтешні політики використовують це у внутрішній боротьбі?
Правляча партія продовжує і намагається демонструвати свою упередженість чи позицію неприєднання щодо війни Росії в Україні
– Південна Африка знаходить себе напередодні виборів, які будуть відбуватися наступного року. Тому усі процеси внутрішньої і зовнішньої політики обговорюються опозиційними партіями, громадськими організаціями. Особливо такі спірні питання використовуються у їхніх передвиборчих дебатах і програмах.
Тому «Демократичний альянс», будучи найбільшою опозиційною силою країни, виносить зазначені питання, рівно як і питання російської агресії в Україні, на парламентські слухання регулярно. І ми бачимо, як правляча партія продовжує і намагається демонструвати свою упередженість чи позицію неприєднання щодо війни Росії в Україні.
– Вже відомо, що Путін долучиться до саміту по відеозв’язку, натомість приїде Лавров. А як це вплине на цьогорічний саміт БРІКС? І загалом чи питання російсько-української війни можуть з’явитися на порядку денному?
– Я не думаю, що це якимось чином вплине на порядок денний. Ми можемо бути впевненими, що питання російської агресії в Україні знайде себе на порядку денному.
Крім того, нещодавній вихід Росії з ініціативи зернової, яка напряму впливає на країни Африки, а Південна Африка позиціонує себе як лідера, одного з лідерів Африканського континенту. На саміт запрошені всі лідери африканських країн. То ось це болюче питання харчової безпеки буде порушуватися в різних форматах і формах на саміті БРІКС.
– А як Україна в ПАР артикулювала свою позицію щодо можливого арешту Путіна в разі його приїзду? Власне, яка зараз офіційна позиція України в ПАР щодо цього питання?
– Наша позиція однозначна. Якщо будь-яка країна є підписантом Римського статуту і має зобов’язання щодо виконання рішень Міжнародного кримінального суду, вона буде зобов’язана у разі візиту зазначеного лідера країни його заарештувати. І ми це артикулювали на всіх рівнях, і на офіційних зустрічах, і в ЗМІ. Тут не може бути іншого трактування.
