Повномасштабне вторгнення Росії у лютому 2022 року спричинило небувалу кризу біженців на європейському континенті. За підрахунками Управління верховного комісара ООН у справах біженців, понад 6 мільйонів українців від початку великої війни покинули батьківщину у пошуках безпеки. Такого великого переміщення людей у Європі не пам'ятають з часів Другої світової війни.
Криза біженців з України перетинається у часі з іншими великими хвилями міграції: етнічні вірмени покидають Нагірний Карабах, який перейшов під контроль Азербайджану, понад 6 мільйонів афганців стали внутрішньо переміщеними особами через насильство і стихійні лиха; жителі Гази тікають зі смуги, де Ізраїль намагається знищити угрупування «Хамас» (визнане ЄС і США терористичним), а сотні тисяч афганців без документів висилають із Пакистану.
Понад 300 мільйонів людей класифікуються Організацією Об'єднаних Націй як міжнародні мігранти, кожен восьмий мігрант у світі – дитина. Згідно з даними української влади, близько мільйона дітей з України мають офіційний статус внутрішньо переміщених осіб, а понад 2 мільйони стали біженцями за кордоном.
До Міжнародного дня мігранта, який відзначається за ініціативою ООН 18 грудня, служби Радіо Свобода об'єдналися, щоб зосередитися на проблемах мігрантів і біженців, що торкаються 23-х країн в регіонах мовлення Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (РВЄ/РС).
Українська служба Радіо Свобода підготувала історії українських біженців та інформацію про те, як їх приймають у тих країнах, куди вони приїхали.
«В очах Бога ми всі – люди». Як біженців-ромів приймали у країнах Європи?
Холодного березня 2022-го черги на кордонах України простягалися на десятки кілометрів. Переповненими евакуаційними потягами, машинами і просто пішки з дітьми на руках з країни, охопленої масштабною війною, прямували люди до межі, за якою на них не летітимуть ракети. Вокзали та пункти перетину заполонили українці. Сусідні країни тепло їх приймали. Та чи всіх?
За даними української влади, від початку повномасштабної війни з країни виїхали майже сто тисяч ромів. Ці люди стали біженцями за кордоном. Чимало з них шукало прихистку в Угорщині, Чехії й Молдові, та знайти його змогли не всі.
Радіо Свобода завітало у ці країни, щоб дізнатися, як вони прийняли людей, які, як і решта українців, рятувалися від війни.
ЄС втомився від України? Не зовсім
З моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року понад 6 мільйонів людей – переважно жінки, діти та люди похилого віку – поїхали до інших європейських країн, насамперед до Європейського союзу. Шокованих жорстокістю російського нападу, зневірених та ошелешених українських біженців здебільшого приймали із розпростертими обіймами в Європейському союзі: стурбовані громадяни згуртувалися, щоб допомогти, а уряди негайно надали притулок і допомогу.
У той час, як Брюссель чітко дав зрозуміти, що ця допомога триватиме, почалися і розмови про «втому України» – як серед політиків, так і громадян ЄС, багато з яких самі стикаються із труднощами на тлі млявого економічного відновлення після пандемії COVID-19. У зв’язку з тим, що велика війна триває вже майже два роки, а обширна підтримка України, імовірно, слабшає, у декого може скластися враження, що українська армія загрузла у власному контрнаступі.
Багато експертів, однак, скептично ставляться до повідомлень про високий рівень «втоми від України» і вказують на російську дезінформацію у більшості випадків, коли про це згадують. Тож чи справді європейці втомилися від України? Розбирався кореспондент Радіо Свобода.
Коли дітей з українського театрального гуртка для біженців у Братиславі запитали, чи не хотів би хто-небудь поговорити з Радіо Свобода, здійнявся цілий ліс рук. Вони виступають словацькою та українською мовами, і всі вони хотіли продемонструвати свої знання словацької мови під час інтерв'ю з Реєм Ферлонґом.
- За офіційними даними, українські біженці витратили за кордоном 20 млрд доларів у 2022 році
- Більше половини працездатних українців у східній та центральній частині Європи знайшли роботу.
- Українські біженці підписали 1,87 млн трудових контрактів у 19 країнах ЄС .
- У Польщі біженці з України відкрили свої справи і торік сплатили соціальні внески на суму у $927 млн ,а цього року прогнозують зростання цих платежів до $1,4 млрд. За даними одного з досліджень, українські біженці підняли на 1% ВВП Польщі.
- 10% від довоєнного ВВП України, або 20 мільярдів доларів – стільки, за підрахунками аналітиків Bloomberg, Україна втратить, якщо після війни додому не повернуться жінки працездатного віку, які становлять основний відсоток біженців.
- У грудні 1990 року Генасамблея ООН ухвалила Міжнародну конвенцію із захисту прав мігрантів та членів їхніх сімей.
- Із 2020 року ООН щорічно 18-те грудня позначає як Міжнародний день мігранта.
- За даними ЮНЕСКО, основною причиною міграції є прагнення людини до гідного, безпечного та мирного життя.
Більше історії українських біженців та інформацію про їхнє життя шукайте на сайті радіо свобода у проєкті «Ти як?»
Форум