Доступність посилання

ТОП новини
18 лютого 2020, Київ 15:16

75 років Ялтинській конференції. Путін бачить себе спадкоємцем Сталіна


Ялта, Крим – Під час роботи Ялтинської конференції союзників, 1945 рік. На знімку: Черчилль, Рузвельт і Сталін

(Рубрика «Точка зору»)

75 років тому в Ялті керівники головних країн антигітлерівської коаліції домовилися між собою про фактичний поділ європейського континенту на сфери впливу. Тоді, у лютому 1945 року, мало хто усвідомлював наслідки такого рішення. Головне те, що закінчується жахлива війна, яка перетворила на руїни цілий континент, що на політичну карту світу повертаються держави і народи, позбавлені суверенітету внаслідок трагедії 1939–1945 років, що нібито відновлюється справедливість.

Але насправді все сталося інакше. Європа стала розділеною на два табори. З’явилася «Залізна завіса».

Знімок, зроблений у 1988 році: вигляд із Західного Берліна на Східний Берлін
Знімок, зроблений у 1988 році: вигляд із Західного Берліна на Східний Берлін

Чи закінчилася історія «Ялти»?

Йому хотілося б, щоб його держава знову виглядала як Радянський союз

Одні країни Європи, які виявилися в так званій американській, британській сфері впливу, отримали шанс на самостійний розвиток і на швидке економічне зростання. Ті, хто опинився у сфері впливу Радянського Союзу, чекали на свободу і просто нормальне гідне життя ще кілька десятиріч, аж до початку 90-х років, коли впала радянська імперія і по суті закінчилася історія «Ялти».

Закінчилася? Чи все ж таки продовжується? Адже ми бачимо, що російський президент Володимир Путін у політичному сенсі слова бачить себе спадкоємцем радянського злочинного генералісимуса Йосипа Сталіна. Йому хотілося б, щоб його держава знову виглядала як Радянський Союз, щоб вона знову ділила сфери впливу із надпотугами, щоб вона домовилася із США і ЄС: що наше, а що ваше.

Мейнстрим кремлівської політики

Із цієї точки зору самостійний вибір країн, які мають самі вирішувати, як їм жити, з ким товаришувати, до яких інтеграційних об’єднань входити, не має для Кремля ніякого значення. Саме тому в Москві так діють на українському напрямку, саме тому намагаються зараз анексувати Білорусь, саме тому поглядають хижим оком на країни Центральної Азії, саме тому кожну країну, яка намагається потрапити до Європейського союзу чи НАТО з колишніх радянських республік, перетворюють на справжню державу-інваліда, створюють там конфлікти, виголошують нові державні квазіутворення під московським кураторством.

Бойовик російських гібридних сил тримає іграшку, знайдену на місці падіння уламків «Боїнга», збитого російською установкою «Бук», в результаті чого загинуло 298 людей, в тому числі 80 дітей. Донеччина, неподалік села Грабове, 19 липня 2014 року
Бойовик російських гібридних сил тримає іграшку, знайдену на місці падіння уламків «Боїнга», збитого російською установкою «Бук», в результаті чого загинуло 298 людей, в тому числі 80 дітей. Донеччина, неподалік села Грабове, 19 липня 2014 року
Усе це триває з 90-х років, але в путінський час стало мейнстримом кремлівської політики

Усе це триває з 90-х років, але в путінський час стало мейнстримом кремлівської політики. І все ж таки називати Путіна спадкоємцем «Ялти» – це означає не поважати саме міжнародне право, адже суть домовленостей Рузвельта, Черчилля і Сталіна полягала якраз у тому, щоб кордони на Європейському континенті були непорушними, і навіть Радянський Союз шанував цю домовленість. В Азії боротьба за кордони, за сфери впливу тривала десятиріччями, відбувалися жахливі війни, але на Європейському континенті повага до кордонів була важливим принципом, який до того ж був підкреслений 1975 року у Гельсінкі.

Потрібен новий міжнародний порядок

Путін сам порушив усі ялтинські принципи. Спочатку – коли Росія визнала «незалежність» грузинських автономій – Абхазії і Південної Осетії. А потім – коли було анексовано Крим. Анексія Криму – смерть «Ялти».

І тепер ми маємо говорити про необхідність встановлення нового міжнародного порядку. Порядку, який знову буде шанувати рівноправність держав і повагу до кордонів, але нікому не дозволить вирішувати за інших.

Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG