Пауза на мирні переговори є відволікаючим маневром Росії, спрямованим на те, щоб позбавити Збройні сили України оперативної переваги, вважає директор Центру армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак. Однак, для контратаки й звільнення всієї території Україні потрібна серйозна допомога партнерів. ЗСУ останніми днями відбили у загарбників кілька населених пунктів на Київщині – Ірпінь, Кухарі, Лук'янівку; Тростянець на Сумщині; Затишшя, Малинівку, Веселе, Зелений Гай і Червоне на Запоріжжі.
Як швидко Україна зможе повернути всі захоплені Росією території? Якщо не зробити цього найближчим часом, чи стане звільнення складнішою задачею?
Російський міністр оборони Сергій Шойгу заявив 28 березня, що Росія переносить зусилля на Донбас та відводить війська від Києва та Чернігова. Генеральний штаб ЗСУ розцінив це як блеф: принаймні, впродовж наступної доби полегшень на чернігівському та київському напрямках не сталось. Однак, в ніч на 31 березня AFP з посиланням на Пентагон повідомило, що Кремль почав відводити в Білорусь війська із Чорнобильської зони, а незабаром командування Сухопутних військ повідомило, що агресор відвів 700 одиниць техніки в бік Іванкова (однак сил під столицею все одно ще залишається багато).
Більшість опитаних Радіо Донбас Реалії та нашими колегами військових експертів погоджуються, що сприймати цей відступ як стратегічний – не варто. Дійсно, через серйозні втрати Росія тепер намагається сконцентрувати свої сили на Донбасі. Але не йдеться про зміну її стратегічної цілі – знищення України.
Путін дав Шойгу і Герасимову останній шанс
Військовий аналітик Сергій Грабський в ефірі Hromadske сказав, що Росія переходить від паралельного виконання задач (яке виявилось для неї згубним) до послідовного. Мета знищення України та української нації не полишена: зараз Путін планує спершу атакувати на Донбасі, а потім таки втягнути в наступ Білорусь і повернутися до атак на Київ.
«Природно, що після понесених втрат вони змушені реконфігурувати свої бойові порядки, відводити якісь частини, але жодним чином не йдеться про скорочення військ. Вони можуть відійти, але жодним чином вони не полишають своїх намагань захопити Київ, - зазначає він. - Спочатку планують знищити наше угруповання на Донбасі, потім окупувати лівобрежні регіони, потім примусити використати білоруський ресурс для наступу на нас та на фіналі вийти на кордони з Польщею. Такі в них плани, просто внаслідок неправильної оцінки вони переходить від паралельного виконання завдань до послідовного. Одне з послідовних завдань - це атака наших сил на Донбасі».
Ці заяви є виправданням Шойгу і Герасимова перед Путіним за те, що Росія на досягла результатів на київському оперативному напрямку, говорить в ефірі Радіо Донбас.Реалії колишній замначальника Генштабу України Ігор Романенко. «Для них це останній шанс. Шойгу розраховує на те, що треба якось викрутитися, показати, що будь-які результати, яких буде там досягнуто, це саме ті результати, які потрібні», – каже Романенко.
«Відбулась важлива зміна, - додає експерт Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак. - Росія не змінила стратегічних цілей щодо контролю над Україною, але військовий естеблішмент Росії розписався в тому, що досягати широкого кола цілей у гібридній війні при використанні обмежених вил (Герасимов вважався геніальним творцем нового покоління воїн) – це все не працює. Все, що може російська військова машина, – це досягати локальних воєнних цілей, при чому методами 20-го століття: концентрацією сил і роботою артилерії та ракет по інфраструктурі. А проводити широку операцію вони не можуть», – каже Їжак.
Як звільняти
Прем'єр Британії Борис Джонсон хоче надати Україні «більш смертоносну» військову допомогу, пише The Times із посиланням на свої джерела. За даними видання, начальник штабу оборони Великобританії повідомив британським міністрам, що війна в Україні стала більш «традиційною»: ЗСУ від стримування атак переходять до утримання позицій та контрударів. 31 березня міністр оборони Британії Бен Уоллес скликав конференцію донорів, щоб зібрати з союзників більше летальної зброї для України.
Немає сумнівів, що Збройні сили України можуть контратакувати, але для цього точно потрібно більше допомоги від партнерів, каже в ефірі Радіо Донбас.Реалії волонтер, офіцер запасу і голова БФ «Мир и КО» Мирослав Гай.
«ЗСУ ведуть війну по дуже широкому фронту. Ці дії потребують використання великої кількості високоточного складного озброєння, бо гатити по великих площах на своїй території нам складно через цивільних, які при такій війні обов'язково постраждають. ЗСУ на багато що спроможні: цей місяць показав, що вони є найпотужнішою армією в Європі. Для того, щоб нам закріпити цей успіх, потрібні, звісно, більші фінансові вливання в ЗСУ. Щоб тримати більш широкий фронт і при цьому ще й проводити на ньому маневрені дії, потрібно більше особового складу. Ми не можемо тримати захист і при цьому ще і контрнаступати. Все це ЗСУ могли б зробити, але для цього потрібна більша допомога від наших західних партнерів», – пояснює ветеран війни на Донбасі.
Дійсно, Росія використовує паузи для перегрупування, підтягування резервів, мобілізації та ремонту техніки. Проте, Україна також потребує оперативних пауз. «Можна сказати: так, нам було би гарно зараз по усіх напрямках зробити контрнаступ, але ми теж зазнаємо втрат, нам важливо зробити коридори для цивільного населення, щоб прибрати його з зони бойових дій», – каже Гай.
Якими є шанси України на таку допомогу? Директор програми «Північна Америка» Ради зовнішньої політики «Українська призма» Олександр Краєв вважає,що високі: британці набагато більше, ніж інші союзники, розуміють, що віддавати Путіну будь-що (Крим, Донбас) немає сенсу, тому що він не зупиниться. Позицію Бориса Джонсона щодо подомоги Україні підтримує і опозиція, і, за соціологічними опитуваннями, близько 75% громадян. У проміжному звіті з безпеки Британії головною загрозою названо розширення міжнародних автократій і диктатур, пояснює Краєв.
«На відміну від США, там у першу чергу названа Росія. Тобто Британія сприймає Росію як ключову загрозу. Вони цю логіку, як каже сам Джонсон, взяли з часів Другої світової війни, коли зрозуміли: якщо вони зараз не втрутяться, війна прийде на їхню територію. Значить, прямо тут і прямо зараз треба зупиняти диктаторів. Також, британці, на відміну від багатьох партнерів, не сприймають тут проміжних варіантів. Також їм багато в чому показав реальну картину інцидент в Солсбері, а підтвердило їхні перестороги те, що російські винищувачі, штурмовики і навіть стратегічні бомбардувальники, здатні нести ядерний заряд, залітали у повітряний простір Британії», – пояснює міжнародник.
Директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак згоден, що для звільнення міст українській армії потрібні серйозні вливання союзників. Але закликає не дозволяти Кремлю заморожувати ситуацію на фронті під приводом мирних переговорів. Відведення військ на чернігівському і київському напрямку військовий експерт називає однозначною інформаційно-психологічною спецоперацією, щоб розпорошити увагу, перегрупуватися і продовжити штурми Києва та інших українських міст.
«Я турбуюсь, щоб нам не завадили ті переговори, які є якщо не фейковими, то принаймні відволікаючим маневром зі сторони Росії. Проблема у тому, що такий маневр може позбавити наші Збройні сили оперативної переваги, яка була досягнута, і дасть можливість російській армії прийти до тями та піти на штурм з новими силами. Варто не сприймати зараз жодних проміжних результатів. Щойно ми почнемо фокусувати увагу на переговорах, ми втрачатимемо, я навіть схильних пов'язувати ситуацію з Ізюмом (російська війська змогли обійти місто, яке не можуть взяти - ред.) з переговорною ситуацією», – каже Бадрак.
Фокус уваги, акцентує Бадрак, потрібно тримати не на минулому (як Україні вдалося витримати перший удар), а на майбутньому: як витіснити російські війська з української території. Ситуація виглядає так, що російське угруповання та сили оборони України є приблизно рівними за кількістю та якістю особового складу, однак Росія має перевагу в озброєнні й техніці та підтримує наступ ракетними і авіаційними ударами. Тому для контратаки потрібні технологічні переваги, а це не просто танки і літаки, а серйозні системи озброєнь для системних атак: потужна артилерія, оперативно-тактичні та стратегічні безпілотники й більш потужні системи ППО.
«Росія хоче уникнути покарання, вийти з війни з таким результатом, що нібито щось досягнуто, а ми працюємо і живемо далі. А наша позиція має бути така: Росія – кричуще зло, яке має бути покаране, режим Путіна має бути ліквідований. Якщо ми погодимось на те, що режим Путіна існує далі, хто нам відновить зруйновані міста та поверне життя людей?».
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите. Матеріал опубліковано мовою оригіналу
