У Криму як за сталінських часів...
Вирок суду в Севастополі, яким громадянку України Галину Довгополу засудили до 12 років позбавлення волі за шпигунство на користь України, вкотре продемонстрував, як швидко анексований півострів сповзає в радянське минуле ‒ причому навіть не в пізні роки соціалізму, а в самісінький сталінський період з його пошуком шпигунів у кожному помешканні.
Мені абсолютно очевидно, що пенсіонерка Галина Довгопола навряд чи могла збирати інформацію про авіаційний полк Чорноморського флоту Росії й бути агентом Головного управління розвідки українського Міністерства оборони. І що вся ця дивна справа шита білими нитками.
Але ж у сталінські часи теж не заведено було сумніватися в тому, що не тільки колишній голова Раднаркому чи колишній голова виконкому Комінтерну ‒ американські, японські чи німецькі шпигуни, а й твій колега, сусід у квартирі чи навіть власна дружина. При цьому, звичайно ж, якщо людина була іноземцем, сумніватися в тому, що вона шпигун, просто не належало. Просто ще не викритий шпигун ‒ і крапка. Тому звичайній радянській людині належало від іноземців шарахатися і родичів за кордоном ретельно приховувати ‒ аж до краху комуністичної системи.
У зв'язку з цим українське громадянство засудженої, схоже, саме собою є обтяжувальною обставиною для севастопольського суду. Це тільки могло здатися, що жителі Криму, які не стали російськими громадянами після окупації півострова, будуть продовжувати там жити, як жили ‒ тільки аби в політику не втручалися.
Путін і посягання на «скріпи»
Але тепер українських громадян ‒ власників землі на узбережжі Криму в наказовому порядку позбавляють власності за указом президента Росії Володимира Путіна. А деякі з них можуть запросто виявитися шпигунами ‒ бо місцевій та російській владі, впевнений, вигідно створювати в суспільстві атмосферу підозрілості та шпигуноманії. Саме ця атмосфера дозволяє пояснювати, чому Крим і через сім років після «відплиття до рідної гавані» залишається зоною безправ'я, чому на півострові постійно когось заарештовують, засуджують, таврують, чому майже будь-який протест проти дій влади ‒ від екологічного до політичного ‒ сприймається як посягання на «скріпи». Зрозуміло ж, чому. Тому що шпигуни кругом.
Схоже, за путінського режиму в Криму повторюють сталінські практики
Якщо шпигункою може виявитися навіть невинна пенсіонерка з українським паспортом, то уявіть тільки собі, які військові звання в українських спецслужбах у громадських активістів, журналістів, членів кримськотатарського Меджлісу. Всі ці люди ‒ просто ще не викриті шпигуни!
Схоже, за путінського режиму в Криму повторюють сталінські практики, щоправда, без масових розстрілів і з вибірковою депортацією...
Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і Крим.Реалії
Оригінал публікації – на сайті Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
