Доступність посилання

ТОП новини

Вибори-2020: завтра - останній день для зміни місця голосування


Будівля Центральної виборчої комісії в Києві.

Цього року українці вперше отримали змогу змінювати місце голосування на місцевих виборах: найближчі з них відбудуться вже 25 жовтня цього року. Дотепер за межами місця реєстрації можна було обирати лише президента і парламент. Цьогорічні зміни до Виборчого кодексу дають змогу змінити «виборчу адресу», не виходячи з дому, і при потребі – голосувати за новим місцем на всіх наступних виборах усіх рівнів. Це можна зробити до 10 вересня включно. Утім, українці змінюють місце голосування в рази менш активно, ніж це було, наприклад, на минулих парламентських виборах. Експерти пояснюють це загальною тенденцією: в Україні виборці традиційно недооцінюють значення місцевих виборів та вплив обраної ними локальної влади на їхнє життя.

Понад 52,4 тисяч українців змінили свої «виборчі адреси» до місцевих виборів 2020 року станом на 9 вересня – такі дані наводить Державний реєстр виборців за період з липня до вересня. Для порівняння, перед достроковими парламентськими виборами у липні 2019 року змінили місце свого голосування 280 тисяч 922 українці, таку статистику наводила Центральна виборча комісія.

Таке різке, п'ятикратне, зменшення охочих голосувати на новому місці відбувається на тлі спрощення всіх необхідних для цього процедур. Більше того, українцям вперше дозволили змінювати місце голосування саме для місцевих виборів: в липні цього року Верховна Рада змінила відповідні норми у Виборчому кодексі.

Втім, українці ще мають трохи часу для того, щоб змінити «виборчу адресу» – до 10 вересня включно. Самі ж місцеві вибори в містах і селах України відбудуться одночасно – 25 жовтня.

Зрештою, що потрібно для того, аби проголосувати в іншому місці?

Зміна «виборчої адреси»: як це зробити

Раніше українці, які хотіли віддати свій голос не за місцем реєстрації, змінювали місце голосування лише на одні вибори. І на кожне наступне голосування були змушені проходити цю процедуру наново, а то й змінювати свою виборчу дільницю через суд.

Зараз закон дає змогу змінити «виборчу адресу»: тобто перенести місце свого голосування на всі наступні вибори, доки не виникне потреба змінювати місце голосування знову. Однак таку можливість призупиняють на період від реєстрації кандидатів і до завершення голосування, щоб люди не змінювали «виборчу адресу» масово в інтересах певного кандидата і не їхали голосувати з дому в інше місце як «виборчі туристи».

Для зміни «виборчої адреси» є дві процедури:

  • Онлайн. Вона значно швидша і простіша за умови наявності у виборця «цифрового підпису». Якщо його немає – його також можна оформити, не виходячи з дому, через сервіс «Приват24». Якщо це неможливо, то доведеться зібрати пакет документів та принести його до одного з українських Центрів сертифікації.

Потім на сайті Державного реєстру виборців треба знайти «Особистий кабінет» (правий верхній куток), а в ньому обрати «Заяви та запити», а вже в них – «Звернення щодо зміни виборчої адреси».

Сайт запропонує заповнити анкету, яку треба буде завізувати цифровим підписом.

На електронну пошту, вказану в анкеті, щонайменше через добу надійде лист-підтвердження про те, що ваша «виборча адреса» змінилася. Або ж можна час від часу заходити на сайт Держреєстру виборців і дивитися на зміну «виборчої адреси» в «особистому кабінеті».

  • У місцевому відділенні реєстру виборців. Потрібно прийти до такого відділення (найчастіше воно розташоване в райдержадміністрації або біля неї) з паспортом, написати заяву про зміну «виборчої адреси» та додати до неї копію документа, який би підтверджував реальне місце проживання (не за місцем реєстрації). Таким чином можуть визначити собі постійне місце голосування і ті громадяни України, які ніде не зареєстровані, пояснюють у Держреєстрі виборців.

Українці недооцінюють значення місцевих виборів – експерти

В Україні – близько півтора мільйона вимушених переселенців (внутрішньо переміщених осіб), які виїхали з окупованої російськими гібридними силами частини Донбасу або ж з анексованого Росією українського Криму, таку статистику наводить Мінсоцполітики. Окрім того, мільйони українських громадян продовжують жити в окупації.

І ще мільйони є так званими «внутрішніми заробітчанами»: українці, зареєстровані в невеликих містах та селах, перебираються у пошуках роботи до Києва, Дніпра, Харкова, Львова, Одеси та інших великих міст.

Всі ці категорії громадян мають право голосувати не за місцем реєстрації, зокрема і на місцевих виборах, передбачають зміни до Виборчого кодексу. Однак наразі своїм правом змінити «виборчу адресу» скористалося навіть менше однієї сотої від всіх цих категорій, свідчать дані Державного реєстру виборців.

Українці традиційно голосують на місцевих виборах менш охоче, ніж на президентських чи парламентських, констатує головна редакторка інформаційних ресурсів руху «Чесно» Ірина Федорів. В коментарі Радіо Свобода вона уточнює, що мала активність українців щодо зміни «виборчої адреси» викликана саме тим, що вони значно менше цікавляться місцевими виборами, аніж загальнонаціональними.

Українці не розуміють, що саме цей, місцевий рівень виборів є найважливішим
Ірина Федорів

«Ми можемо подивитися на явку на президентських виборах (явка – понад 60%), на парламентських (близько 50%) і на місцевих (близько 46%). Отже, традиційно явка на місцевих виборах менша. Вона показує значно меншу мобілізацію населення, ніж на загальнонаціональних виборах. А коли менше людей ідуть голосувати за місцем реєстрації, то ще менше буде частка тих, хто готовий змінити місце голосування. Українці не розуміють, що саме цей, місцевий рівень виборів є найважливішим. Адже саме голосуючи на місцевих виборах, українці вирішують долю своїх садків, шкіл, доріг і того, яка в них буде медицина. Це – не геополітика, національна безпека і оборона, які безумовно важливі. Але саме на місцевому рівні вирішуються майже всі щоденні питання, однак людям важко це донести», – каже представниця руху «Чесно».

Окрім того, вона не виключає, що українці не надто прагнуть голосувати не за місцем реєстрації ще й через пандемію COVID-19 – тобто чинник, якого не було на всіх минулих виборчих кампаніях.

Голова Комітету виборців України Олексій Кошель теж вважає, що менша увага українців є головною причиною нинішньої тенденції щодо зміни «виборчої адреси». На його думку, максимальна мобілізація на президентських виборах і мінімальна на місцевих стали такою собі національною особливістю українців через низку спотворень в українській політиці.

В Україні – провал інформаційної кампанії про те, що тепер можна змінити «виборчу адресу»
Олексій Кошель

«Якщо ми подивимося на активність виборців у світі загалом, то інтерес до місцевих виборчих перегонів є найбільшим: громадяни більшості країн розуміють, що таким чином вони дбають про свої муніципальні питання, про дитсадочки, дороги, водогони. А в Україні все з точністю до навпаки: місцеві вибори багато хто ігнорує. Ми спостерігаємо це і за явкою, і за активністю в питаннях зміни «виборчої адреси», – констатує експерт. – Але в Україні є ще одне: провал інформаційної кампанії про те, що тепер можна змінити «виборчу адресу» на постійній основі. Мала би бути державна просвітницька програма, телевізійні ролики соціальної реклами тощо. Саме тому ми бачимо, що вкрай мало виборців скористалися правом змінити «виборчу адресу».

Очільник КВУ пояснює: депутати і кандидати у президенти, даючи нереалістичні обіцянки, «засіваючи гречкою» округи та відкриваючи об'єкти місцевої інфраструктури, створюють в українців хибне враження, що за місцеві справи відповідальні саме вони. Відтак, власне, місцевими виборами українці цікавляться мало, а свої вимоги щодо вирішення локальних проблем передають центральній владі, яка не повинна ними опікуватися, додає він.

І Олексій Кошель, й інші експерти говорять про парадоксальну ситуацію: в час децентралізації, коли зростають і частка місцевих бюджетів, і вплив місцевої влади на ситуацію в країні, українці мало цікавляться тим, хто матиме цей вплив і розпоряджатиметься цими коштами платників податків на місцях.

Право змінити «виборчу адресу»: позитив чи нові проблеми?

Олексій Кошель говорить про два ефекти від змін до Виборчого кодексу: позитивний і негативний.

Коли місцеву владу можуть обирати люди, які живуть в іншому місці – це суперечить самій природі місцевого самоврядування
Олексій Кошель

«Це прогрес: адже є трудові внутрішні мігранти та вимушені переселенці, які відтепер можуть голосувати і брати участь у житті місцевих громад. Але є й інша сторона. Тепер житель великого міста, наприклад, Києва, може поїхати і обирати владу в туристичному селищі Поляниця в Карпатах або в Затоці поблизу Одеси. Коли місцеву владу можуть обирати люди, які живуть в іншому місці – це суперечить самій природі місцевого самоврядування», – попереджає Олексій Кошель.

Вихід він бачить в реформуванні «реєстрації місця проживання», яка в Україні, на його думку, стала рудиментом скасованої радянської «прописки». Експерт пропонує підхід, який діє в Німеччині та в інших країнах Європи: максимально швидка і спрощена процедура реєстрації за місцем реального проживання і голосування на місцевих виборах там, де людина проживає.

Зі свого боку, виконавча директорка громадського холдингу «Група впливу» Тетяна Дурнєва в ефірі Радіо Свобода уточнює: запобіжником від частини махінацій на виборах є те, що українці відтепер змінюють «виборчу адресу» не на один раз, а на постійній основі. І впродовж року вони не зможуть обрати іншу «виборчу адресу» або повернутися на попередню.

«Зараз ми говоримо про постійну «виборчу адресу». Дійсно, цією процедурою може скористатися будь-який виборець, якщо він проживає не за місцем реєстрації. Ключове слово тут: «проживає». Якщо говорити про загальнодержавні вибори – то там не суть важливо, з якої саме дільниці людина проголосувала. Тепер, коли ідеться про зміну «виборчої адреси», важлива реальна приналежність до територіальної громади. Тобто якщо я надумаю, що 25 жовтня я буду в Харкові і проголосую там, а насправді я живу в Києві – то це не та процедура. Так, наразі скасована необхідність надавати документ, що підтверджує місце проживання (в разі зміни «виборчої адреси» онлайн). Однак у заяві, підтвердженій цифровим підписом виборця, вказується його реальна адреса проживання. І це не може бути адреса будинку культури чи приміщення магазину. Людина дійсно має проживати за цією адресою. При будь-яких сумнівах чи ризику зловживань це можна буде перевірити», – запевняє експертка.

При цьому Тетяна Дурнєва та інші експерти визнають, що минула версія Виборчого кодексу дуже обмежувала можливості вимушених переселенців голосувати на українських виборах: не кожен з них міг надати один з документів, які передбачав закон для підтвердження місця проживання. Окрім того, у дуже складній ситуації опинялися люди, які наразі не мають реєстрації.

Відтепер вони можуть скористатися своїм виборчим правом, як і решта громадян України, свідчить нинішній порядок зміни «виборчої адреси.

  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG