Доступність посилання

ТОП новини
27 січня 2020, Київ 15:30

Крим і закордонний паспорт: чи очікувати нововведень із 1 березня?


Із 1 березня 2020 року громадяни України зможуть перетинати кордон із Росією тільки за паспортом для виїзду за кордон, повідомив український прем’єр-міністр Олексій Гончарук. Він пояснив такий захід припиненням дії відповідних угод із Росією.

При цьому, за словами Олексія Гончарука, залишиться можливість в’їхати з Росії в Україну за внутрішнім паспортом громадянина України або свідоцтвом про народження. Анексований Крим, згідно з українським законодавством і міжнародними нормами, є територією України. У Херсонській області розташований адміністративний кордон із окупованим півостровом, де встановлені пункти пропуску, і громадяни проходять паспортний і митний контроль. Про те, що нововведення означатиме для кримчан, а також про проблеми перетину адміністративного кордону, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Експерт Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов висловив Крим.Реалії переконаність, що нові прикордонні заходи не мають торкнутися кримчан і тих, хто їде на анексований півострів.

Не треба буде надавати закордонний паспорт при в’їзді на півострів
Олександр Сєдов

«Зміни стосуються державного кордону, а це все-таки адміністративний кордон між Кримом і Херсонською областю, тому зміни у сфері відвідувань Росії не торкнуться Криму, адже це територія України. Тобто не треба буде надавати закордонний паспорт при в’їзді на півострів. Якщо ми говоримо про ситуацію, коли кримчанин втратив внутрішній український паспорт, то, за інформацією Держприкордонслужби, він може надати будь-які інші документи ‒ свідоцтво про народження, диплом, водійські права ‒ і в’їхати на материкову частину України. Але для того, щоб виїхати назад, йому доведеться надати паспорт. У зв’язку з нестачею документів це може створити проблеми. Ще ситуація: мати з дитиною виїхала з Криму зробити українське свідоцтво про народження, а назад може повернутися тільки з довіреністю від другого з батьків», – каже експерт.

Олександр Сєдов
Олександр Сєдов

Олександр Сєдов відзначає, що проблеми виникають також у тих кримчан, які вирішили оформити український внутрішній паспорт після досягнення 18 років.

«За нормою з постанови Кабінету міністрів, людина може повернутися назад до Криму, якщо вона подала документи для отримання паспорта, з довідкою Державної міграційної служби (ДМС). Але щоб отримати довідку, треба подати документи, а в міграційній службі просто відмовляються брати документи у людей, старших за 18 років, бо це вимагає процедури підтвердження особи. Треба це робити через суд, приводити туди свідка. Причому в ДМС часто вимагають привести не кого-небудь, а батьків, родичів, колег, або ж тих, хто прописаний у тому ж будинку. Це буває досить складно, тим більше, якщо це студент, який виїхав навчатися. Якщо не виходить, він не може виїхати назад до Криму без довідки. Для отримання дуже багатьох документів потрібно йти до суду, хоча теоретично процедура відпрацьована й має відбуватися упродовж доби», – каже правозахисник.

Олександр Сєдов вважає, що урядові потрібно чітко виписати процедуру ідентифікації особи людей на тимчасово окупованих територіях, бо Державна міграційна служба України, на його думку, зловживає розпливчастістю чинних норм.

Керівник відділу з питань взаємодії із засобами масової інформації Держприкордонслужби України Андрій Демченко дає офіційне пояснення щодо основних випадків перетину адміністративного кордону з Кримом.

«Підтверджую, що нова норма стосується тільки державного кордону з Росією і ніяким чином не торкається адміністративного кордону між Україною й тимчасово окупованою територією Криму. Щодо випадків втрати документів, у законодавстві чітко прописано, що жодному громадянинові України не може бути відмовлено у в’їзді в країну. Зокрема, це стосується поїздок із Криму на материк. Якщо немає взагалі ніяких документів, співробітники Держприкордонслужби передають людину Національній поліції, і ті вже встановлюють його особу й пропускають. Хочу підкреслити, що потрапити до Криму, згідно з українським законодавством, можна тільки через адміністративний кордон із контрольними пунктами, інші пункти закриті за рішенням уряду», – каже посадовець.

Адміністративна відповідальність за незаконний перетин кордону ‒ штраф від 3400 до 8500 гривень або адміністративний арешт на 15 діб

Андрій Демченко пояснює: якщо громадянин виїхав до Росії через закритий Україною пункт пропуску (наприклад, через Керченський міст) і потім повертається в країну через офіційний кордон, це тягне за собою адміністративну відповідальність за незаконний перетин кордону ‒ штраф від 3400 до 8500 гривень або адміністративний арешт на 15 діб.

«У нас працює автоматична база даних, яка виявляє в’їзд і виїзд українців. Якщо буде зафіксовано, що людина не виїжджала з України в установленому порядку, то база спрацює, і її притягнуть до відповідальності», – застерігає представник ДПСУ.

Юрист громадської ініціативи «КримSOS» Ольга Куришко розповідає про проблеми, з якими стикаються кримчани при перетині адміністративного кордону з Херсонською областю.

«Основні питання пов’язані з переміщенням товарів. Велика частина звернень у нас стосується того, як перетнути адмінкордон, що можна з собою брати. Один із найяскравіших прикладів ‒ переміщення тіла. Жінка телефонувала нам і з’ясовувала, як можна перевезти померлого родича з Криму на підконтрольну Києву територію. На жаль, це не можна ніяк зробити, законодавством це не врегульоване. При цьому в Крим тіло ввезти можна. Є проблеми з ліками й медичним обладнанням: немає зрозумілого порядку, як ввозити їх із материкової України на півострів. Якщо людина везе велику кількість, це підлягає декларуванню, і якщо ціна цих ліків перевищує певну суму, треба ще й заплатити податок. Все це не вирішується досі», – розповідає юрист.

Експерт Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов радить кримчанам не оформляти українські паспорти через посередників на півострові, бо це незаконно й такі документи можуть бути вилучені як підроблені. До того ж правозахисник вказує на те, що українські прикордонники не можуть вимагати від кримчан надати російський паспорт, якщо такий є, бо Україна не вважає дійсними видані в Криму російські документи.

Адмінкордон між материковою Україною і Кримом

Після анексії Криму Росією на початку 2014 року між материковою Україною і півостровом проліг формально адміністративний, але фактично – справжній кордон. У Херсонській області на адмінкордоні з Кримом працюють три контрольні пункти в’їзду/виїзду – «Каланчак», «Чонгар» і «Чаплинка».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG