У російському полоні перебували близько 900 військовослужбовців «Азову»
Адміністрація президента США Джо Байдена дозволить українському військовому підрозділу «Азов» використовувати американську зброю. Таке рішення було ухвалене після перевірки Державним департаментом США бригади, яка зараз входить до складу Національної гвардії України, пише з посиланням на джерела американське видання The Washington Post.
Видання зазначає, що військовому підрозділу заборонили використовувати американську зброю близько 10 років тому, оскільки американські чиновники вирішили, що деякі з її засновників сповідують расистські, ксенофобські та ультранаціоналістичні погляди. Заборону передбачав так званий «Закон Ліхі», який не дозволяє надання американської військової допомоги іноземним підрозділам, які, скоїли серйозні порушення прав людини. Він названий на честь колишнього сенатора США Патріка Ліхі, який написав цей закон.
«Після ретельної перевірки 12-та бригада спеціального призначення «Азов» пройшла перевірку Державного департаменту США», – йдеться у повідомленні відомства. Державний департамент не знайшов «жодних доказів» таких порушень, пише The Washington Post.
Представник Держдепартаменту не уточнив виданню, коли саме буде знята заборона і військові зможуть отримати озброєння.
Офіційно в Держдепартаменті це рішення не коментували.
Керівництво «Азову» і український уряд наразі не підтвердили цю інформацію.
Батальйон «Азов» був створений у травні 2014 року у Бердянську як підрозділ патрульної служби міліції особливого призначення. Першим командиром «Азову» був Андрій Білецький. У вересні 2014-го «Азов» реорганізували, він став полком міліції особливого призначення МВС, потім – загоном спеціального призначення Нацгвардії, а з лютого 2023 року – 12-ю бригадою спеціального призначення НГУ.
У російських ЗМІ це з’єднання називали «фашистським» і «нацистським» і частина цієї дезінформації просочилася на Захід, зокрема, її повторювали деякі американські політики.
У серпні 2022 року у РФ визнали «Азов» «терористичною організацією», його діяльність у цій країні заборонена. Згідно з російським законодавством, учасники таких організацій можуть бути засуджені на термін від 10 років і до пожиттєвого ув’язнення.
«Азов» був однією з центральних сил оборони Маріуполя. Станом на 24 лютого 2024 року, за даними Асоціації родин захисників «Азовсталі», у російському полоні перебували близько 900 військовослужбовців «Азову». Частину полонених бійців у Росії вже засудили або судять за начебто вчинення злочинів проти цивільного населення.
У глибинах «Азовсталі»: фотощоденник бойового медика з бункерів оточеного заводу (фотогалерея)
1/12Маріуполь, 2022 рік. В центрі на цьому знімку – бойовий медик Асан Ісенаджиєв, який надав Радіо Свобода ці фотографії. Він вийшов з «Азовсталі» у травні 2022 року з останніми українськими підрозділами, що залишалися на оточеному заводі. Разом з іншими бійцями він був ув’язнений в колонії в Оленівці і вижив після підриву бараку з полоненими. 31 грудня 2022 року Асана обміняли.
З ним на цій світлині позують бійці «Вишня», «Шпрот» та «Грян» (зліва направо). Вони прорвалися в оточений Маріуполь на гвинтокрилах. Із них трьох в живих залишився лише «Вишня» – він також пройшов російський полон, а після обміну повернувся у військо. «Шпрот» та «Грян» загинули в Маріуполі навесні 2022 року
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
2/12Військовий шпиталь в одному з бомбосховищ «Азовсталі». Асан розповідає, що іноді кількість поранених тут сягала пів тисячі: «Запах крові, ампутованих кінцівок, гною, калу, сечі, поту… І величезна вологість. Тому що, мінімум, 300 людей одночасно дихають в одному приміщенні у величезному підвалі»
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
3/12На «Азовсталі» Асан надавав допомогу пораненим військовим.
На фото – офіцер Нацгвардії Ренат Мусаєв, який отримав важке поранення ока. За словами Асана, тоді вони припускали, що боєць, скоріш за все, не виживе: його намагалися евакуювати, однак евакуаційний вертоліт не зміг потрапити в оточений Маріуполь.
Але військовий не тільки вижив, а й пройшов полон, обмін та реабілітацію і згодом повернувся у лави Нацгвардії
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
4/12Приміщення шпиталю на «Азовсталі».
Асан Ісенаджиєв розповів, що кількасот поранених лежали «буквально один на одному». Їхній одяг був просочений кров’ю, на декого одягали речі загиблих бійців. Продовольства на всіх не вистачало: часом одну тарілку їжі доводилося ділити на кількох людей
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
5/12Подружжя Алла і Максим з медичної служби полку «Азов» разом опинилися на «Азовсталі». Коли Максим отримав важке поранення, Алла не відходила від чоловіка і особисто його доглядала
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
6/12Медикаментів та засобів першої допомоги у шпиталі також бракувало: бинти для перев’язування поранень кип’ятили та використовували по кілька разів, або ж замість них застосовували розрізані білі простирадла. Антисептичні засоби розводили з водою.
При цьому, як каже Асан, шпиталь регулярно перебував під обстрілами російських військ: «Знаєте, як вібрує телефон, коли лежить на столі? Так само постійно вібрували стіни бункера»
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
7/12Операційна на «Азовсталі».
Сюди потрапляло все, що було максимально стерильним: наприклад, бинти, які ще не були використані. Інструменти стерилізували антисептиками або полум’ям, і зайвий раз в операційну не заходили, «щоб не підіймати пил».
Медикаменти та нові перев’язувальні матеріали військові періодично здобували під час вилазок у місто – забирали аптечки з покинутих автомобілів чи розбитих бойових машин російських військ
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
9/12Цей військовий помер на території «Азовсталі». Він отримав тяжкі поранення, потрапивши під вогонь армії РФ. Попри всі зусилля медиків, його не вдалося врятувати.
За словами Асана, військові помирали, зокрема й через те, що бракувало медикаментів та антисептиків
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
10/12«Азовсталь», 2022 рік.
Цю собаку військові забрали із заводської прохідної у бункер. Там вона і померла: під час одного з обстрілів «Азовсталі» на неї обвалилася стеля бункера
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
11/12Центральне бомбосховище «Джерело» на «Азовсталі», 2022 рік.
Військові смажать оладки з борошна та води. «Влаштували собі свято», – пригадує Асан. Звичайний раціон військових на оточеному заводі – пів склянки каші на добу
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
12/12На цій світлині – руки медика Асана Ісенаджиєва у крові на «Азовсталі». Опублікувавши її в інстаграмі, Асан написав: «Передайте моїй мамі слова – я побачив стільки болю, але не зламаюся ніколи».
Витримавши 83 дні оборони та 227 днів полону, Асан завершив військову службу. Зараз він проводить курси з надання домедичної допомоги
Форум