Доступність посилання

ТОП новини

Лідери ЄС схвалили санкції проти представників влади Білорусі, Лукашенка в списку немає


Як повідомив президент Європейської ради Шарль Мішель, який головував на саміті ЄС у Брюсселі, 2 жовтня буде запущена спеціальна процедура для запровадження санкцій, що включатимуть замороження рахунків і візові обмеження

Лідери країн Європейського союзу погодили запровадження санкцій проти майже 40 посадових осіб Білорусі, відповідальних за порушення на президентських виборах, що відбулися в країні в серпні, і жорстокі дії силовиків проти протестувальників.

Після переговорів, що затягнулися до раннього ранку 2 жовтня, лідери ЄС змогли подолати заперечення Кіпру й погодити пакет санкцій.

Як повідомив президент Європейської ради Шарль Мішель, який головував на саміті ЄС у Брюсселі, 2 жовтня буде запущена спеціальна процедура для запровадження санкцій, що включатимуть замороження рахунків і візові обмеження.

Олександра Лукашенка, який заявляє, що переміг на виборах президента 9 серпня, немає в списку. Дипломати ЄС заявили, що його можуть додати пізніше.

Велика Британія і Канада вже запровадили санкції проти білоруських посадовців, зокрема і Лукашенка.

ЄС не визнає результати виборів президента в Білорусі, на яких, за даними білоруської ЦВК, ушосте переміг Лукашенко, і засуджує переслідування протестувальників і опозиції в країні.

«Імунітету для тих, хто відповідає за переслідування демонстрантів й опозиційних політиків, не буде», – заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Шарль Мішель наголосив на важливості продемонструвати «надійність» ЄС після того, як Кіпр заблокував санкції проти Білорусі – про які домовилися в серпні – через суперечку з Туреччиною про її діяльність щодо розвідки запасів газу в східному Середземномор’ї.

Кіпр вимагав від ЄС послідовних дій у відповідь на порушення основних принципів і вимагав санкцій проти Туреччини. Запровадження санкцій ЄС вимагає одностайної згоди держав-членів, тому дії Кіпру були ударом по іміджу ЄС.

Щоб подолати суперечку з Кіпром, лідери ЄС погодили заяву про підтримку Кіпру і попередження про те, що Туреччині загрожуватимуть санкції, якщо вона продовжить розвідку у спірних водах.

Дії Туреччини ще раз оцінять на саміті ЄС у грудні.

Протести у Білорусі: коротко про головне

Президентські вибори у Білорусі відбулися 9 серпня 2020 року, на той момент Олександр Лукашенко вже 26 років керував країною.

Перші акції протесту розпочалися ще до дня голосування – через арешти та недопущення до участі у виборах опозиційних кандидатів.

9 серпня, у день президентських виборів, перші офіційні екзит-поли повідомили, що, за їхніми даними, Олександр Лукашенко набрав майже 80% голосів, а Світлана Тихановська – менше від 7%.

У відповідь на це, у Мінську та інших містах Білорусі, люди вийшли на вулицю, висловлюючи недовіру до оголошених результатів.

Влада одразу вдалася до інформаційного блокування протестів: обмежили інтернет та мобільний зв'язок, а увечері перестали працювати новинні сайти.

ОМОН та внутрішні війська почали розганяти протестувальників водометами, сльозогінним газом і світлошумовими гранатами, а також, за повідомленнями правозахисників, були вистріли гумовими кулями і навіть із вогнепальної зброї;

За різними даними, силовики затримали у містах Білорусі до семи тисяч людей.

Затриманих принижували, погрожували зґвалтуванням, били, утримували у нелюдських умовах, не надавали медичної допомоги.

У відповідь на застосування сили 11 серпня протестувальники оголосили загальнонаціональний страйк, до якого приєдналися понад 20 підприємств, серед них найбільші заводи – МАЗ та БелАЗ.

Влада вдалася до адміністративного тиску на працівників підприємств і бюджетників і почала влаштовувати «акції на підтримку» Олександра Лукашенка,

Силовики змінили тактику – перестали розганяти акції, а почали хапати людей на вулицях у різних містах, намагаючись посіяти страх;

Опозиціонерка Світлана Тихановська виїхала до Литви.

8 серпня опозиція створила Координаційну раду із трансферу влади, члени якої ведуть переговори із представниками керівництва різних європейських країн.

23 вересня таємно відбулася інавгурація Олександра Лукашенка.

США, ЄС, Велика Британія та інші країни не визнали результати виборів і легітимність інавгурації Лукашенка.

Українську позицію озвучив очільник МЗС Дмитро Кулеба, за його словами, «інавгурація» Лукашенка не робить його легітимним президентом Білорусі.

Велика Британія, Канада, країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка та інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі та жорстокого придушення акцій протесту.

Сам Олександр Лукашенко звинувачення у фальсифікації виборів та узурпації влади відкидає, він шукає підтримку у президента Росії Володимира Путіна.

Правозахисники заявляли про, загалом, 12 тисяч затриманих людей, щонайменше шестеро загиблих та сотні важко травмованих.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG