Доступність посилання

ТОП новини
15 Червень 2019, Київ 23:56

Прем’єр Македонії хоче довести до кінця зміну назви країни попри провал референдуму


У Македонії проєвропейські сили прагнуть до ЄС і НАТО, консерватори – як і Росія – виступають проти

Прем’єр-міністр Македонії, соціаліст Зоран Заєв заявив, що його уряд має намір довести до кінця справу з перейменуванням країни попри те, що референдум про це не відбувся через низьку явку.

У своїх заявах він посилається на «волю народу» й нагадує, що серед учасників референдуму 91,46 відсотка проголосували за договір із сусідньою Грецією. Цей договір, укладений у червні, передбачає зміну назви держави на Північну Македонію, після чого Греція обіцяє розблокувати вже підготований вступ країни в НАТО і переговори про її вступ до Європейського союзу.

Натомість національно-консервативна опозиція звертає увагу, що явка на референдум склала лише 36,91 відсотка (для чинності референдуму було необхідно принаймні 50%), і заявляє зі свого боку, що треба «поважати волю народу», який підтримав бойкот референдуму, і що уряд країни «втратив легітимність». Схожої позиції дотримується і однодумець опозиції, президент Македонії Джорґе Іванов, який заявляє, що «народ відкинув» договір із Грецією.

У міжнародних колах закликають Скоп’є продовжити процес зміни назви країни і порозуміння з Афінами, так само, як і македонський уряд, посилаючись на високий відсоток голосів, відданих за договір серед учасників референдуму.

Серед інших, із таким закликом виступив генеральний секретар НАТО Антоніу Ґутерріш. «Той факт, що величезна більшість учасників голосування підтримали Преспинську домовленість, важливий», – заявив він про договір, який прем’єр-міністри Македонії і Греції підписали на березі прикордонного між країнами озера Преспа. Керівник ООН закликав усі політичні сили країни продовжити втілення домовленості через належні національні інституції.

«Історичною можливістю» для Македонії назвали договір із Грецією президент Європейської ради Дональд Туск і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ. У спільній заяві вони теж наголосили, що «величезна більшість учасників голосування підтримала цей шлях», який, за їхніми словами, «змінить життя народу країни і їхніх дітей на краще».

В уряді Греції заявили, що готові почекати, доки Македонія здійснить передбачену договором зміну назви, розуміючи, що після провалу референдуму з цим можлива певна затримка. «Було б ганьбою, якби така важлива можливість розв’язати питання, що непокоїть Балкани майже 30 років, була змарнована», – сказав речник грецького уряду.

Натомість у Росії, яка виступає проти членства Македонії в НАТО, Міністерство закордонних справ заявило, що «македонські виборці зволіли бойкотувати грубо нав’язувані ззовні Скоп’є й Афінам рішення», і звинуватило «провідних політиків із країн НАТО і Євросоюзу» у втручанні у внутрішні справи Македонії.

Для того, щоб договір із Грецією набув чинності, незалежно від результатів референдуму, парламент Македонії має внести зміну до Конституції країни про її назву принаймні двома третинами голосів законодавців.

На референдум було винесене питання: «Ви підтримуєте членство в ЄС і НАТО, приймаючи Договір між Республікою Македонією і Грецькою Республікою?» Референдум мав статус консультативного і не тягне прямих юридичних наслідків. Але депутати парламенту заявляли, що будуть поважати його результати. Провал референдуму означає, що опозиція почуватиметься вільною у своєму голосуванні.

У парламенті Македонії 71 законодавець зі 120 готовий проголосувати за зміну; мінімально необхідні дві третини становлять 80 голосів. 49 місць опозиції достатні, щоб заблокувати конституційну зміну.

Афіни від проголошення незалежності Республіки Македонії від колишньої Югославії 1991 року не визнають назви країни, бо так само називається традиційний регіон Македонія на півночі Греції; в Афінах заявляють, що така ж назва північного сусіда, мовляв, становить територіальну претензію Скоп’є на північ Греції.

Напередодні референдуму також лунали звинувачення на адресу Росії в тому, що вона фактично втручалася в передреферендумний процес у Македонії, щоб підтримати агітацію проти договору з Грецією чи за бойкот референдуму, щоб він був нечинний. Москва заперечувала їх.

Росія виступає різко проти будь-якої можливості розширення Північноатлантичного союзу; також відомо, що попередніми роками Москва багато разів втручалася у внутрішні справи інших держав – як то, за даними спецслужб США, було на президентських виборах у цій країні 2016 року. Також Росію звинувачують у спробі державного перевороту в іншій балканській країні, Чорногорії, восени 2016 року, з метою зірвати вже запланований було вступ цієї країни до НАТО (після провалу спроби країна стала членом союзу влітку 2017 року).

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG