Китай і Росія під час голосування на засіданні Ради безпеки ООН 7 квітня наклали вето на резолюцію Бахрейну, яка передбачала заохочення країн до координації захисту комерційного судноплавства в Ормузькій протоці.
Рада безпеки, що складається з 15 членів, проголосувала 11 головами «за» резолюцію, двома – «проти» і двома «утрималися».
Проєкт резолюції був підготовлений Бахрейном і підтриманий Сполученими Штатами.
Міністр закордонних справ Бахрейну Абдуллатіф бін Рашид аль-Заяні заявив, що держави Перської затоки шкодують про відхилення документа.
Бахрейн, за підтримки Сполучених Штатів, також країн Перської затоки, витратив тижні на переговори щодо проєкту резолюції. Недавно запропонований Бахрейном текст резолюції змінили після опору країн-членів Радбезу ООН, які мають право вето – Китаю, Росії і Франції.
Вони заперечували проти попереднього формулювання, яке дозволяло б країнам використовувати «всі необхідні засоби» для забезпечення безпеки водного шляху. Агентства новин писали, що переглянута версія тексту дозволяла лише «оборонні заходи» для забезпечення безпечного проходу через протоку і прилеглі води.
Китай публічно виступає проти будь-якої резолюції, яка могла б легітимізувати застосування сили. Посол Пекіна в ООН Фу Цун заявив, що «будь-яке таке санкціонування неминуче призведе до подальшої ескалації та серйозних наслідків», і закликав членів ООН надати пріоритет політичному врегулюванню.
Росія зайняла аналогічну позицію, стверджуючи, що основна увага має бути зосереджена на припиненні воєнних дій, а не на розширенні мандатів безпеки на морі.
Тегеран раніше запропонував власну пропозицію щодо управління Ормузькою протокою, заявивши, що співпрацює із сусіднім Оманом над системою, яка вимагатиме від суден отримання дозволів та спеціальних ліцензій для транзиту водним шляхом.
Цю ідею відкинула голова зовнішньої політики Європейського Союзу Кая Каллас, заявивши в соціальних мережах, що «міжнародне право не визнає схем «плати за прохід».
Після початку 28 лютого військової операції США й Ізраїлю Іран фактично заблокував Ормузьку протоку, що з’єднує Перську затоку зі світовим океаном. Протока має стратегічне значення, оскільки через неї йдуть постачання нафти з нафтовидобувних країн Перської затоки на світовий ринок. Блокування руху суден Ормузькою протокою стало одним із головних факторів різкого зростання світових цін на енергоносії.
З початку війни на Близькому Сході Ормузькою протокою пройшла лише невелика кількість суден. Здебільшого це були судна, пов’язані з країнами, які Іран вважає дружніми. Зараз формується система, за якою Тегеран попередньо схвалює транзит маршрутом, що проходить близько до його узбережжя. Пакистан, зокрема, досяг угоди про перетин протоки під його прапором, інші азійські країни також забезпечили безпечний прохід.
Форум