Загострення відносин між Україною та Польщею «не несе користі ані українцям, ані полякам», заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга 3 червня.
Таким чином він прокоментував критику з боку Варшави щодо найменування підрозділу Сил спеціальних операцій на честь Української повстанської армії. Міністр вказав на те, що протягом останніх двох років Україна й Польща вибудовували конструктивний діалог, розблокувавши пошукові та ексгумаційні роботи:
«З гідністю і християнськими традиціями у декількох місцях провели перепоховання жертв. Відновили конгрес істориків, у рамках якого перевели обговорення складних сторінок спільної історії у вимір фахової, науково-обʼєктивної дискусії. На основі не політичних гасел, а архівних документів, матеріалів, наукових досліджень – що відкрило дорогу до діалогу з чутливих питань та дозволило врешті-решт почути один одного».
За словами дипломата, такий підхід «взаємної поваги, визнання та чесності» не можна підважувати, надто на тлі загрози з боку Росії. Він закликав «знизити градус емоцій», залишити історію на розгляд фахівців і сфокусуватися на протидії спільному ворогу й зміцненні європейської безпеки.
Сибіга зазначив, що назва підрозділу ССО була вибором самих військових.
«Наші захисники заслуговують на безумовну повагу. Сьогодні саме вони, ціною свого здоровʼя і часто життя тримають лінію фронту та захисту всієї Європи від російської загрози. І платять за це найвищу ціну. Я точно знаю, що наші військові навіть близько не мали нічого антипольського на думці. Для них йшлося про вшанування тих, хто так само багато років тому боровся проти імперської Москви, більшовицько-комуністичної окупації та репресій», – заявив він.
Голова МЗС подякував Польщі за провідну роль у підтримці України під час війни й висловив прагнення обговорювати всі питання в дусі взаєморозуміння та відкритості.
«Закликаємо до діалогу та зміцнення наших відносин відповідно до пріоритетів безпеки й благополучного майбутнього наших держав», – додав Сибіга.
Віцеспікер парламенту Польщі та лідер правопопулістської партії «Конфедерація» Кшиштоф Босак закликав блокувати вступ України до Європейського Союзу через присвоєння українському підрозділу «імені Героїв УПА».
26 травня президент Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ почесне найменування «імені Героїв УПА». Як йдеться в документі, це зробили «з метою відновлення історичних традицій національного війська, зважаючи на зразкове виконання покладених завдань під час захисту територіальної цілісності й незалежності України».
Президент Польщі Кароль Навроцький розкритикував це рішення. За його словами, через це він ініціюватиме позбавлення Зеленського Ордена Білого Орла.
УПА: коротко про головне
Українська повстанська армія (УПА) – військово-політичне формування, що діяло на території України в 1942–1956 роках.
Метою створення УПА було об’єднання розрізнених збройних груп націоналістів під керівництвом ОУН(б). Своїм головним завданням УПА декларувала створення національної української армії для відновлення незалежної Української держави і підготовку повстання після того, як комуністичний СРСР і нацистська Німеччина виснажать одне одного у кровопролитній війні.
УПА виступала за створення самостійної соборної Української держави, яка мала включати в себе всі етнічні українські землі.
Часом заснування вважають 14 жовтня 1942 року, а одним із останніх боїв УПА з військами НКВС був бій із метою заблокувати радянські військові колони до Угорщини для придушення антикомуністичного повстання 1956 року. За деякими даними, все ж останній бік вояки УПА дали аж в 1967 році.
Із травня по листопад 1943 року головним командиром УПА був Дмитро Клячківський, з 1944 по 1950 рік – Роман Шухевич, з 1950 по 1954 рік – Василь Кук.
Для УПА була характерна партизанська тактика, все озброєння було трофейним – німецьким, радянським, угорським та австрійським (ще з Першої світової війни). Окрім українців, у складі УПА воювали євреї, росіяни та бійці інших національностей.
УПА воювала на два фронти – проти нацистської Німеччини і згодом проти радянської влади, а діяльність УПА визнавали антинімецьким повстанням німецькі окупаційні керівники, зокрема Еріх Кох. Напади частин УПА на німецькі військові підрозділи, як випливає з німецьких документів, тривали до серпня 1944 року, про збройний конфлікт німців і УПА свідчать і звіти радянських партизанів.
Радянська пропаганда очорнювала УПА як структуру, що співпрацювала з нацистською Німеччиною.
У Росії УПА визнали екстремістською організацією рішенням Верховного суду у 2014 році.
У Польщі теж переважає негативне ставлення до УПА. У 2016 році парламент Польщі кваліфікував дії солдатів УПА проти польського населення на Волині як геноцид.
Радіо Свобода розповідає про Волинську трагедію у спецпроєкті
На Волині діяла не лише УПА, а й мережі й загони «Бульби»-Боровця, «мельниківців» та різних отаманів. Діяли також німецькі каральні частини та поліцаї, в лавах яких служили і українці, і поляки, – а також радянські партизани.
На основі документів СБУ встановлено, що в Західній Україні польські втрати становили 30 327 осіб та 240 знищених населених пунктів, а українські – 16 523 та 115 відповідно. Натомість Інститут національної пам’яті Польщі вважає, що УПА та інші загони націоналістів причетні до загибелі близько 100 тисяч поляків.
Ставлення до УПА в українському суспільстві після здобуття незалежності коливається між позитивним (борці за незалежність) і негативним («німецькі колаборанти»), після Революції гідності почало переважати визнання заслуг.
Із 2015 року вояки УПА мають статус борців за незалежність України у ХХ столітті. 2018 року було ухвалено закон, що надає солдатам УПА статус учасників бойових дій.
Згідно з соцопитуванням, проведеним восени 2023 року, для понад двох-третин населення України УПА стала символом захисту незалежності.
«Ми спостерігаємо серйозну переоцінку минулого. Історія УПА стає одним із ключових елементів нашої національної памʼяті. ...Для понад 70% українців ця історія стала досвідом і заклала традицію спротиву агресору та захисту незалежності», – сказала на презентації досліженння Ярина Ясиневич, програмна директорка Центру досліджень визвольного руху.
Форум