Спільна українсько-польська експедиція завершила 27 березня пошукові роботи в селі Угли Сарненського району, що на Рівненщині. Масового поховання поляків, жертв Другої світової війни не виявлено. Про це Радіо Свобода повідомив керівник Львівського меморіально-пошукового центру «Доля» Святослав Шеремета.
Пошукові роботи проводила українська сторона за кошти української держави з 23 березня. Партнером був Поморський медичний університет у Польщі. Повністю дослідили всі локації, на які польська сторона вказала як такі, де можуть бути масові захоронення жертв Волинської трагедії.
Під час пошукових робіт були знайдені кілька людських останків на місці колишнього євангелістського німецького цвинтаря. Але це типові поодинокі поховання людей у могилі. Там ці останки й залишили.
Також на краю колишнього кладовища знайшли останки людини, яка була нетипово похована – лежала на боці. За попередніми оцінками українського і польського антропологів, знайдені рештки чоловіка віком 30-50 років.
«Але ці людські останки не належать до масового поховання. Навіть зможемо точно визначити дату поховання людини, чиї останки знайдені, якщо визначимо вік дерева, яке росте поруч», – каже Шеремета.
На місці пошукових робіт українська сторона провела благоустрій.
Пошуково-ексгумаційних робіт в селі Угли домагалася польська громадська діячка Кароліна Романовська, яка стверджувала роками, що в Углах у братській могилі спочивають члени її родини. За її словами, 18 людей були вбиті 12 травня 1943 року. Прадід Кароліни Романовської, який був війтом села Угли у час німецької окупації, за її розповідями, поховав близько 70 убитих поляків і українців на колишньому старому цвинтарі між дубами.
Після звернення польки Український інститут національної пам’яті (УІНП) дав згоду на пошуково-ексгумаційні роботи.
Як заявив сьогодні польським медіа керівник польської експедиції, професор Поморського медичного університету Анджей Оссовський, проведуть ідентифікацію останків людини, яка була похована нетипово. Тоді можна буде стверджувати, чи взагалі йдеться про тих жертв, яких шукає польська сторона.
Професор, член українсько-польської міждержавної групи з питань пошуку та ексгумації жертв Другої світової війни Богдан Гудь у коментарі Радіо Свобода наголосив, що українська сторона пішла назустріч і сприяла в усьому в проведенні пошукових робіт. УІНП виділив необхідні кошти на проведення цих робіт.
«Тепер, коли говорити про продовження пошуку, то виникає питання, на якій основі виділяти фінансування, якщо й далі немає конкретних даних про можливе масове поховання. Чому раніше не зроблено польською стороною аерофотозйомок, щоб встановити точне місце могили? Кароліна Романовська твердила, що є могила з масовим похованням і що екскаватором її виявлять за дві години», – каже Гудь.
Він зазначив, що окремі польські медіа в перший день пошуків подали інформацію про знайдені людські рештки, прив’язавши це до масового поховання жертв, і лише «у кінці дрібним шрифтом подали, що нічого очевидно стверджувати ще не можна».
«Також пишуть, що віднайдені останки людини могли бути підхованням до братської могили, але ж її не виявлено довкола цього місця. Така подача не сприяє об’єктивному інформуванню польського суспільства про реальний стан речей, і було б добре, якби надалі польська сторона уникала такого інформування, не чекаючи на експертні висновки», – додав Гудь.
Читайте також: Важке минуле впливає на ставлення поляків до українців і спричиняє конфлікти. Результати опитування
Угли, як і інші села в тодішньому Волинському повіті, з 1921 року польський уряд почав заселяти осадниками (польських колоністів переселяли на західні терени України і у три воєводства східної Галичини). Осадники, як стверджують історики, переважно були резервістами польської армії або ж учасниками українсько-польської війни. Польська держава надавала їм пільги для ведення господарства, надавала землі в оренду на роки чи продавала. В Углах була одна з польських колоній.
За даними українських дослідників, масові вбивства розпочалися на цих теренах, у Сарненському і Костопільському повітах. СРСР як у міжвоєнний час, так і в роки Другої світової війни вів антипольську пропаганду серед переважно православних українців і сіяв ворожнечу між поляками і українцями.
Організація українських націоналістів, яка була ініціаторкою створення УПА, прагнула відновлення української державності. Польський еміграційний уряд у Лондоні бачив Волинь у складі Польщі. СРСР мав на меті позбутися поляків, і тодішній радянський лідер Йосип Сталін, реалізуючи свої плани окупації цієї території, використав давню ворожнечу поляків та українців, прорахунки окупаційної політики німців, закинувши в ці райони диверсійні групи, які здійснювали терористичні акти.
Форум