Вищий антикорупційний суд обрав для колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави 140 мільйонів гривень
Сторона обвинувачення просила суд взяти Єрмака під варту, призначивши заставу 180 мільйонів гривень. Таким чином, суд частково задовольнив клопотання прокуратури.
«Я буду продовжувати боротися. Я залишаюсь в Україні…Мені немає чого приховувати», – сказав після оголошення рішення суду.
Єрмак заявив, що подаватиме апеляцію і використовуватиме всі «законні підстави для того, щоб добитися справедливості, правди».
Колишній очільник ОПУ вважає, що процес відбувався «під тиском, який відбувався декілька місяців», а справу назвав «абсолютно пустою».
ВАКС 12 травня розпочав обирати запобіжний захід Єрмаку, якого підозрюють у справі про легалізацію 460 мільйонів гривень на елітному будівництві під Києвом.
Прокурорка Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Валентина Гребенюк, обґрунтовуючи клопотання щодо тримання під вартою з альтернативою застави, заявляла, що екскерівник ОП має достатньо ресурсів, щоб переховуватися як за кордоном, так і в Україні. У САП зазначають, що Андрій Єрмак нині має чотири дипломатичні паспорти, найновіший з яких чинний до 2030 року.
Єрмак вважає необґрунтованими висунуті проти нього звинувачення. На засіданні 13 травня він заявив, що не має 180 мільйонів гривень для внесення застави.
Захист Єрмака заявив, що просив суд обрати запобіжний захід у вигляді застави «в межах, які передбачені законом», а також не обмежувати пересування ексголови ОП Україною, бо це може негативно вплинути на його діяльність як адвоката.
НАБУ ввечері 11 травня повідомило про викриття «організованої групи, причетної до легалізації 460 млн грн на елітному будівництві під Києвом». За даними слідства, протягом 2021–2025 років підозрювані «відмили» понад 460 млн грн шляхом зведення котеджного містечка у селі Козин на Київщині – йдеться про будівництво на земельних ділянках загальною площею близько 8 га чотирьох приватних резиденцій із допоміжними будівлями та спорудами, а також окремої резиденції загального користування – спа-зони.
Зазначалось, що про підозру повідомили одному з імовірних учасників групи – колишньому керівнику Офісу президента України. Також у цій справі підозрюваними є ще шестеро людей – колишній віцепрем'єр, бізнесмен (одного з керівників злочинної організації, викритої у листопаді 2025 року в межах спецоперації «Мідас») та інші особи.
Адвокат Єрмака Ігор Фомін в етері «Суспільного» заперечив причетність колишнього очільника ОПУ до легалізації 460 мільйонів гривень на елітному будівництві під Києвом. Він вважає, що «ця вся ситуація є спровокованою оцим публічним тиском».
Читайте також: Зеленський не фігурував і не фігурує в розслідуванні щодо легалізації 460 млн гривень – НАБУ
У листопаді 2025 року президент України Володимир Зеленський повідомив, що керівник його Офісу Андрій Єрмак написав заяву про відставку. Це сталося на тлі обшуку в Єрмака. Національне антикорупційне бюро вранці 28 листопада підтвердило проведення слідчих дій у голови Офісу президента, хоча не уточнило деталей справи.
Після обшуку і відставки Андрій Єрмак заявив, що вирушає на фронт, а також сказав, що «готовий до будь-яких наслідків», підкреслив, що вважає себе «чесною та порядною людиною».
Перед тим народний депутат Ярослав Железняк заявив, що на записах НАБУ («плівках Міндіча») у справі «Мідас» Андрій Єрмак значиться як «Алі-Баба».
Наявність фігуранта із таким кодовим ім’ям у записах підтверджував керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко. За його словами, «Алі-Баба» на записах роздає завдання, щоб переслідувати детективів НАБУ, і він може також стояти за спробою ліквідувати незалежність НБУ і САП у липні 2025 року, чому завадили «картонкові протести».
Форум