Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний заявив, що війна зараз переходить на новий етап, а це може піти на користь Росії. Про це він розповів у статті The Economist.
«Війна зараз переходить на новий етап: те, що ми у військових називаємо «позиційною» війною статичного та виснажливого бою, як у Першій світовій війні, на відміну від «маневрової» війни руху та швидкості. Це піде на користь Росії, дозволяючи їй відновити свою військову міць, що зрештою загрожуватиме збройним силам України та самій державі», – пише генерал.
За його словами, щоб вийти з цього етапу, Україні потрібні ключові військові можливості та технології, а найважливіше – повітряна сила.
«Контроль над небом необхідний для масштабних наземних операцій. На початку війни у нас було 120 бойових літаків. З них лише одна третина була придатна до використання. Військово-повітряні сили Росії зберігають значну перевагу над нами та продовжують створювати нові ударні ескадрильї. Ця перевага ускладнила нам просування вперед», – зазначає Залужний.
Головнокомандувач ЗСУ радіоелектронну боротьбу (РЕБ) називає другим пріоритетом.
«РЕБ – ключ до перемоги у війні безпілотників. За останнє десятиліття Росія модернізувала свої РЕБ, створивши новий рід армії та створивши 60 нових видів техніки. У цьому вона нас перевершує: 65% наших платформ на початку війни були вироблені ще за радянських часів. Ми вже створили багато власних електронних систем захисту. Але нам також потрібен більший доступ до електронної розвідки від наших союзників і розширення виробничих ліній для наших систем протидронної РЕБ в Україні та за кордоном», – додає він.
Читайте також: «Україна веде контрнаступ із однією рукою, зав’язаною за спиною». Інтерв’ю з Куртом Волкером
Третім Залужний виокремив контрбатарейний вогонь. За його словами, коли минулого року українські військові вперше отримали західну зброю, досить успішно виявили російську артилерію та вразили її, але ефективність такої зброї як Excalibur (американський снаряд із GPS-наведенням) різко знизилася через удосконалення російської радіоелектронної боротьби, а контрбатарейний вогонь Росії покращився.
«Незважаючи на зневажливу думку деяких військових аналітиків, ми не можемо применшувати ефективність російської зброї та розвідки. Нам потрібно ширше застосовувати безпілотники-камікадзе для ударів по російській артилерії. І нам потрібно, щоб наші партнери надіслали нам більш якісне артилерійсько-розвідувальне обладнання, яке може виявляти російські гармати», – пояснює він.
Головнокомандувач ЗСУ додає, що четверте завдання – технологія розмінування, оскільки західні поставки техніки для розмінування виявилися недостатніми з огляду на масштаби російських мінних полів, які місцями простягаються на 20 км – «коли ми прориваємо мінні поля, Росія швидко їх поповнює, випускаючи нові міни на відстані».
«Мій п’ятий і останній пріоритет – нарощувати наші резерви. Росія не змогла використати свою величезну перевагу в силі. Проте наші можливості для підготовки резервів на власній території теж обмежені. Ми намагаємося вирішити ці проблеми. Ми запроваджуємо єдиний реєстр призовників, маємо розширити категорію громадян, які можуть бути призвані на збори чи за мобілізацією. Також ми запроваджуємо «бойове стажування», яке передбачає розміщення новомобілізованих та навчених особового складу в досвідчених передових підрозділах для їхньої підготовки», – пише Залужний, додаючи, що Росію не варто недооцінювати, оскільки вона буде мати перевагу в озброєнні, техніці, ракетах і боєприпасах протягом значного часу.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум