Доступність посилання

ТОП новини
21 Травень 2018, Київ 16:23

Екс-керівник «Беркута» Кусюк потрапив до «списку Магнітського» США


Колишній командир спецпідрозділу «Беркут» Сергій Кусюк у формі ОМОНу на мітингу в Москві

Колишній керівник київського спецпідрозділу «Беркут» Сергій Кусюк, який в Україні є фігурантом розслідування злочинів проти Майдану і втік до Росії, внесений до санкційного списку США порушників прав людини.

«Сергій Кусюк був командувачем елітного підрозділу української міліції «Беркут». Український департамент спецрозслідувань, який розслідує злочини проти активістів, називає Кусюка головним під час нападу на мирних демонстрантів 30 листопада 2013 року. Під його керівництвом перебували 290 офіцерів «Беркута», які брали участь у побитті активістів. Генеральна прокуратура України заявляє, що Кусюк брав участь у вбивствах активістів на майдані Незалежності в Києві в лютому 2014 року. Кусюк наказав знищити документи, що стосувалися тих подій, і втік з України. На даний час він переховується в Москві, Росія, де його бачили при розгоні демонстрантів у складі російського ОМОНу в червні 2017 року», – йдеться в повідомленні Міністерства фінансів США 21 грудня.

Загалом в оприлюдненому 21 грудня списку – 52 людини й організації, яких влада США вважає порушниками прав людини. Обмеження стосуються представників різних країн, зокрема Узбекистану, Росії, Пакистану.

Так, Міністерство фінансів США внесло в «список Магнітського» Артема Чайку – одного з синів генерального прокурора Росії Юрія Чайки. Крім того, у списку дочка колишнього очільника Узбекистану Іслама Каримова Гульнара.

Напередодні стало відомо, що в «список Магнітського» внесений голова російського регіону Чечні Рамзан Кадиров.

У Генпрокуратурі України в листопаді заявили, що Росія відмовила в екстрадиції колишнього керівника київського спецпідрозділу «Беркут» Сергія Кусюка, пояснивши це тим, що він став громадянином Росії.

У 2012 році Конгрес США ухвалив так званий «акт Магнітського» – закон про санкції проти російських посадовців, яких вважають винними в порушенні прав людини. 2016 року дію цього закону поширили й на посадовців інших країн за такі порушення. Схожі закони про санкції проти порушників прав людини, зокрема в Росії, ухвалили також Велика Британія, Естонія, Литва й Канада.

Закон отримав назву за іменем Сергія Магнітського, російського юриста, який працював для інвестиційного фонду британсько-американського інвестора Вільяма Браудера в Росії і помер за ґратами в Москві. Він потрапив за ґрати за звинуваченням у тому, ніби розробив для фонду схему уникнення сплати податків. Це сталося по тому, як Магнітський повідомив, що викрив протилежне: схему, за якою посадовці Міністерства внутрішніх справ, податкової адміністрації та інших державних органів Росії викрали з російського державного бюджету суму в 230 мільйонів доларів – податки, сплачені фондом.

2009 року Магнітський помер у слідчому ізоляторі в Москві у віці 37 років від серцевих проблем. Російські правозахисники стверджують, що представники влади свідомо ігнорували поганий стан його здоров’я, щоб змусити його замовкнути.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG