Доступність посилання

ТОП новини

КСУ ухвалив рішення щодо «мовного закону»


Плакат під час одного пікетів Конституційного суду України, який у той час розглядав справу щодо конституційності так званого «мовного закону Ківалова-Колесніченка»
Плакат під час одного пікетів Конституційного суду України, який у той час розглядав справу щодо конституційності так званого «мовного закону Ківалова-Колесніченка»

Конституційний суд України повідомляє, що ухвалив рішення за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України закону «про засади державної мовної політики», так званого «закону Колесніченка-Ківалова».

За повідомленням, рішення ухвалили 28 лютого на пленарному засіданні Великої палати Конституційного суду.

Яке саме рішення ухвалили, на сайті КСУ не уточнюють.

У прес-службі суду Радіо Свобода повідомили, що рішення буде оприлюднене найближчим часом.

Тим часом, ВО «Свобода» з посиланням на голову партії Олега Тягнибока повідомляє, що КСУ визнав «мовний закон» неконституційним.

«Сьогодні останнє засідання Конституційного суду за ініціативи і поданням народних депутатів-свободівців щодо визнання скандального закону Ківалова-Колесніченка неконституційним. Доказова база стовідсоткова! Антиукраїнський закон визнано неконституційним і скасовано», – цитує «Свобода» Тягнибока.

КСУ не скасовує дію законів, а визначає їх відповідність Основному закону.

У грудні 2016 року Конституційний суд України повідомив, що перейшов до закритої частини пленарного засідання для подальшого обговорення й ухвалення рішення у цій справі. Перед цим на відкритому засіданні суд завершив дослідження матеріалів справи у формі усного слухання щодо конституційності закону.

Із клопотанням визнати цей закон неконституційним звернулися 57 народних депутатів України. Обґрунтовуючи неконституційність закону в цілому, вони стверджують, що були порушені процедура розгляду й ухвалення закону, процедура їхнього особистого голосування, право законодавчої ініціативи, їх було позбавлено права внести виправлення, уточнення, а також усунути помилки й суперечності у тексті законопроекту під час другого читання.

Крім того, на їхню думку, низка положень закону створює умови для домінування регіональної мови (мов) над державною. Також, звертають вони увагу, передбачений законом «вибірковий захист регіональних мов або мов меншин надає привілеї одним мовним групам (національним меншинам) і обмежує права інших, що має ознаки дискримінації, порушує принцип рівності громадян перед законом».

Народні депутати України зазначають, що закон встановлює можливість використання регіональної мови замість державної в роботі органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та в інших сферах публічного суспільного життя, фактично нівелюючи статус української мови як державної.

Верховна Рада України проголосувала за скасування «мовного закону» ще 23 лютого 2014 року, однак президент досі не підписав і не ветував законопроект про це, відтак закон далі чинний.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Міністр культури України намагається пересидіти мовні виклики в кущах​

Політика Кремля і вища освіта України. Як роз’єднати цей союз?​

Японський дипломат говорить українською, бо «аналізувати Україну треба не через Росію»​

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову

Суспільний запит на українську мову зростає. Влада відстає від народу

XS
SM
MD
LG