Доступність посилання

ТОП новини
18 Липень 2019, Київ 09:36

Новини | Вибори 2019

Хакери підсилюють атаки на сервери ЦВК напередодні президентських виборів – Демедюк

Сергій Демедюк

Хакери, ймовірно, підконтрольні Росії, все частіше атакують сервери Центральної виборчої комісії України і комп’ютери її співробітників, намагаючись проникнути в електронні системи, щоб маніпулювати президентськими виборами, які заплановані на 31 березня 2019 року. Про це в інтерв’ю агентству Reuters повідомив начальник департаменту кіберполіції Національної поліції України Сергій Демедюк.

За його словами, хакери використовували заражені вірусом вітальні листівки, рекламні розсилки, пропозиції щодо оновлення програмного забезпечення і додатків, а також інші шкідливі фішингові матеріали, призначені для крадіжки паролів і особистої інформації.

До того ж спрямовували хакери атаки не тільки на виборчі сервери, але й на персональні комп ютери співробітників комісії, додав він: «Йдуть постійні атаки – від простого (програмного забезпечення) до підкладання додатків, які використовує той чи інший співробітник… Такі розсилки, спам-листи надсилають і їм та їхнім родичам, де міститься шкідливе ПО для контролю над їхньою комп’ютерною технікою. Це найпростіший спосіб, але він дієвий».

У ЦВК раніше заявили, що планують створити окремий підрозділ для гарантування кібербезпеки під час виборів у 2019 році.

У грудні 2018 року кіберполіція повідомила, що зафіксувала випадки розповсюдження вірусу, замаскованого під повідомлення від держустанов, націлене загалом на користувачів, які є приватними нотаріусами України.

У серпні 2018-го Сергій Демедюк в ефірі Радіо Свобода повідомляв, що українська кіберполіція постійно фіксує кібератаки з території Росії і запобігає їм.

Торік влітку в департаменті кіберполіції НПУ повідомили, що від початку 2018 року зареєстровано понад чотири тисячі кримінальних правопорушень у сфері протидії кіберзлочинності, які супроводжують українські правоохоронці.

Україна вже була об’єктом масштабних кібератак. Починаючи з 2014 року, хакери атакували енергетичні, транспортні та банківські системи України. Шкідлива програма NotPetya вразила тисячі комп’ютерів не тільки в Україні, яка була головною мішенню атаки, але і у всьому світі.

Українські чиновники заявили, що за атаками стоять російські спецслужби.

У тому, що Росія здійснює організовані кібернапади, заявляють і деякі країни Заходу. Зокрема, США розслідують імовірне втручання Росії у вибори президента у 2016 році. Російська влада ймовірну причетність до таких кібератак відкидає.

See all News Updates of the Day

Зеленський розмірковує над позачерговими місцевими виборами

Зеленський: я думаю, що може бути занадто багато виборів в ці терміни

Президент України Володимир Зеленський розмірковує над позачерговими місцевими виборами.

«Я не знаю, я думаю», – сказав Зеленський у відповідь на питання агентства «Інтерфакс-Україна» про доцільність проведення позачергових місцевих виборів.

За його словами, є аргументи як «за», так і «проти».

«Я думаю, що може бути занадто багато виборів в ці терміни. Мені так здається поки що. Але подивимося, як працюватимуть усі місцеві люди. Тому що я проїхав кілька областей і бачу, що з ними дуже складна ситуація, у мене дуже складний діалог», – заявив Зеленський.

Місцеві вибори мають відбутися в жовтні 2020 року. Керівник передвиборчого штабу «Слуги народу» Олександр Корнієнко в інтерв’ю Радіо Свобода розповів, що в партії наразі не бачать підстав проводити їх достроково.

Водночас представник президента у Верховній Раді та кандидат у народні депутати від «Слуги народу» Руслан Стефанчук виступає за позачергові місцеві вибори.

«Опора» назвала потенційно проблемні мажоритарні округи на дочасних виборах в Раду

Голова правління мережі «Опора» Ольга Айвазовська

Найбільш проблемними на позачергових виборах до Верховної Ради України можуть стати мажоритарні округи в Донецькій, Закарпатській та Дніпропетровській областях, повідомила агенству «Інтерфакс-Україна» голова правління громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська.

«Найбільш проблемними можуть бути округи в прифронтових районах Донецької області. Як уже показали оголошені підозри – в Закарпатській області, щодо підкупу, найбільш маніпулятивними є і округи в Дніпропетровській області, де майже десяток двійників кандидатів на округ», – сказала Айвазовська.

Вона зазначила, що у цих та інших регіонах працюють довгострокові спостерігачі «Опори».

15 липня поліція повідомила, що переходить на посилений режим роботи через парламентські вибори.

До варти в посиленому режимі перейшли також рятувальники.

Позачергові парламентські вибори в Україні відбудуться цієї неділі, 21 липня.

На Миколаївщині знайшли тіло кандидата в народні депутати з вогнепальним пораненням – поліція

Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею 115 (умисне вбивство), «як того вимагає процедура в подібних випадках»

У місті Первомайськ на Миколаївщині знайшли тіло кандидата в народні депутати з вогнепальним пораненням, повідомила поліція регіону. Тіло 56-річного чоловіка було в боксі його підприємства. За даними місцевих ЗМІ, мова йде про кандидата в народні депутати Василя Мосякіна, який балотувався у 132 виборчому окрузі від партії «Опозиційний блок».

Головна версія правоохоронців – самогубство. Поряд із тілом загиблого була мисливська рушниця. За попередніми даними, кандидат у народні депутати вистрелив собі в груди.

Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею 115 (умисне вбивство), «як того вимагає процедура в подібних випадках».

Дострокові вибори народних депутатів відбудуться 21 липня.

Поліція: депутат замовив смс-розсилку для дискредитації «Голосу» на користь партії ЄС

Очільник кіберполіції Сергій Демедюк: оформив СМС-розсилку з одним із операторів мобільного зв’язку у кількості від 5 до 25 тисяч упродовж місяця

На Львівщині депутат сільської ради замовив СМС-розсилку для дискредитації партії «Голос» Святослава Вакарчука на користь «Європейської солідарності» Петра Порошенка, повідомив начальник департаменту кіберполіції Національної поліції України Сергій Демедюк. У відповідь партія ЄС заявила, що кіберполіція «грубо втручається у виборчий процес».

Демедюк заявив, що упродовж 15 липня до поліції почали надходити повідомлення від жителів Львівщини про масову розсилку СМС-повідомлень. У них йшлося, що «Голос» не проходить п’ятивідсотковий бар’єр на виборах, а тому «людей провокували не голосувати за вказану партію», розповіли поліцейські.

«У рамках досудового розслідування працівники кіберполіції встановили, що фактично особа, яка використовує СМС-розсилку з альфа-іменем Peremoga, є одним із депутатів сільрад Львівської області. У вигляді фізичної особи-підприємця він оформив СМС-розсилку з одним із операторів мобільного зв’язку у кількості від 5 до 25 тисяч упродовж місяця», – повідомив Демедюк.

Очільник кіберполіції наголосив, що окрім контрагітації, порушник використовував СМС-розсилку задля агітації за політичну партію «Європейська солідарність».

Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею 157 Кримінального кодексу України (перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача).

Партія «Європейська солідарність» заявила, що обурена «політично заангажованими» діями департаменту кіберполіції Нацполіції України.

«Очевидно, це перший прецедент в історії українських виборів, коли відкривається кримінальне провадження за розсилку СМС-повідомлень, у яких містилася навіть не власна думка, а лише посилання на соцопитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) про те, що партія «Голос» нібито не долає прохідний бар’єр», – заявили в «Європейській солідарності» і звинуватили кіберполіцію у «грубому втручанні у виборчий процес».

Партія також наголосила, що «розбереться з індивідуальної ініціативою» депутата сільської ради.

Дострокові вибори народних депутатів відбудуться 21 липня.

ЦВК: майже 281 тисяча виборців змінили місце голосування

Процес тимчасової зміни місця голосування, який тривав від 24 травня, завершився 15 липня

280 922 громадян України змінили місце голосування на позачергових парламентських виборах, повідомляє Центральна виборча комісія.

Процес тимчасової зміни місця голосування, який тривав від 24 травня, завершився 15 липня.

Найбільшу кількість заяв подано від виборців Донецької області і Києва – понад 42,5 тисячі і більше ніж 21 тисяча відповідно.

«Відтепер відділи ведення Державного реєстру виборців розпочали друк уточнених списків виборців і передачу їх дільничним виборчим комісіям. Перевірити наявність виборця у Держреєстрі, а також адресу виборчої дільниці, до списку якої буде включено виборця, можна за посиланням», – додають у ЦВК.

Вибори в Раду: хроніка ключових подій
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:44 0:00

​Наприкінці травня ЦВК спростила процедуру зміни місця голосування – були потрібні лише відповідна заява і паспорт.

Позачергові парламентські відбудуться 21 липня.

На президентських виборах, що відбулися навесні, місце голосування змінювали понад 300 тисяч виборців.

МВС відрядить на виборчі дільниці 47 тисяч поліцейських

Позачергові парламентські вибори в Україні відбудуться цієї неділі

У Міністерстві внутрішніх справ повідомили, що на виборчих дільницях 21 липня працюватимуть 47 тисяч поліцейських.

«Ще понад 10 тисяч працівників поліції охоронятимуть порядок на вулицях міст і сіл України. Всього до охорони публічного порядку під час позачергових виборів до Верховної Ради залучать майже 74 тисячі поліцейських», – повідомив заступник голови Нацполіції Олександр Фацевич.

«Відсьогодні до України прибувають офіційні іноземні спостерігачі. Відтак поліцейські наряди будуть наближені до місць прибуття та проживання цих делегацій. Ще одним завданням поліції в рамках виборчого процесу є доставлення виборчої документації з окружних до дільничних виборчих комісій та у зворотному напрямку – після підрахунку голосів», – сказав Фацевич.

15 липня поліція повідомила, що переходить на посилений режим роботи через парламентські вибори.

До варти в посиленому режимі перейшли також рятувальники.

Позачергові парламентські вибори в Україні відбудуться цієї неділі, 21 липня.

Рятувальники перейшли на посилену варту через дострокові вибори

​​Позачергові парламентські вибори в Україні відбудуться цієї неділі

У Держслужбі з надзвичайних ситуацій повідомили, що до завершення процесу дочасних виборів в Україні рятувальники переведені на посилений режим несення служби.

«У будівлях, де розміщено виборчі дільниці, для забезпечення первинного реагування у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пожеж і небезпечних подій організовано чергування пожежних постів», – йдеться в повідомленні.

У ДСНС також повідомили про залучення до роботи піротехніків на випадок можливого пошуку вибухонебезпечних предметів. До чергувань залучили і авіацію, вказали у відомстві.

15 липня поліція повідомила, що переходить на посилений режим роботи через парламентські вибори.

Позачергові парламентські вибори в Україні відбудуться цієї неділі, 21 липня.

Терміни для зміни місця голосування завершені – встигли понад 233 тисячі громадян

15 липня був останнім днем для зміни місця голосування

Місце голосування на позачергових виборах до парламенту тимчасово змінили 233 347 громадян, вказує Державний реєстр виборців.

Згідно з повідомленням, найбільше українців скористалися такою можливістю, що діяла до 15 липня, в Донецькій області (понад 29 тисяч) та в Києві (понад 26 тисяч).

Позачергові вибори до Верховної Ради заплановані на 21 липня.

«Всім бажаю гарного настрою» – службовець часів Януковича виграв ще один суд щодо зняття з виборів

В СБУ раніше казали, що Кузьмін не проживав в Україні протягом п’яти років до виборів

Верховний суд України підтвердив рішення апеляційної інстанції про незаконність постанови Центральної виборчої комісії, яка скасувала реєстрацію ексзаступника генпрокурора Рената Кузьміна часів президентства Віктора Януковича кандидатом у народні депутати. Про це сам Кузьмін повідомив на сторінці у Facebook.

«Іменем України Верховний суд підтвердив законність скасування Шостим апеляційним адміністративним судом незаконне зняття з реєстрації кандидатом в народні депутати за списками «Опозиційною платформи – За життя». Всім бажаю гарного настрою», – написав Кузьмін.

Він прикріпив до допису копії рішення суду. Водночас сам Верховний суд наразі рішення не оприлюднив.

12 липня Шостий апеляційний адміністративний суд Києва визнав незаконною постанову ЦВК про скасування реєстрації Кузьміна кандидатом у народні депутати.

5 липня Центральна виборча комісія скасувала реєстрацію Кузьміна як кандидата в народні депутати за списком партії «Опозиційна платформа – За життя». У відомстві пояснили, що отримали від СБУ інформацію про те, що Кузьмін не проживав в Україні протягом п’яти років до виборів. Це, згідно з законодавством, є умовою для участі у парламентських виборах.

Верховний суд визнав законним скасування реєстрації Шарія кандидатом у депутати

Парламентські вибори в Україні заплановані на наступну неділю

Верховний суд України визнав законним рішення Центральної виборчої комісії скасувати реєстрацію кандидатом на вибори до Верховної Ради для блогера Анатолія Шарія та його «Партії Шарія». Як повідомляється на фейсбук-сторінці установи, таке рішення Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалив у результаті перегляду в апеляційному порядку справи за позовом Шарія до ЦВК.

«Суд першої інстанції, приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, виходив з того, що підставою для вирішення питання щодо скасування реєстрації позивача кандидатом у депутати є лист СБУ, в якому була зазначена додаткова інформація щодо останнього місця проживання Шарія А.А., а саме те, що позивач 24 січня 2012 року виїхав за межі України та після цього на територію України не в’їжджав. Верховний Суд погодився з цим рішенням», – зазначається у повідомленні.

За даними суду, позивачі не надали достатніх доказів повернення Анатолія Шарія в Україну після 24 січня 2012.

Спікер Верховної Ради Андрій Парубій 3 липня закликав Держприкордонслужбу, Генпрокуратуру і СБУ надати дані про проживання на території України протягом останніх п’яти років ексзаступника генерального прокурора Рената Кузьміна, ексголови Адміністрації президента часів Віктора Януковича Андрія Клюєва і блогера Анатолія Шарія, зареєстрованих кандидатами на виборах президента. Спікер також закликав Центральну виборчу комісію переглянути своє рішення про реєстрацію цих осіб.

Того ж дня Служба безпеки України надіслала Центральній виборчій комісії документи, в яких вказала, що Шарія не було в Україні з 2012 року.

Згідно з Конституцією України, народним депутатом може стати громадянин, який на день виборів досяг 21 року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п’яти років.

В МЗС занепокоєні можливим втручанням Угорщини у внутрішні справи України перед виборами

У Берегові на Закарпатті, де місцеві угорці становлять значну частку населення, прапор Угорщини (с) висить просто на будівлі міської ради, поруч із прапорами України і ЄС (фото 2017 року)

У Міністерстві закордонних справ України висловили занепокоєння останніми діями угорської влади, які мають ознаки втручання у внутрішньополітичне життя України, заявив тимчасовий виконувач обов’язків міністра, заступник голови МЗС Єгор Божок (міністр Павло Клімкін нині перебуває у відпустці).

Як повідомили у прес-центрі міністерства, на зустрічі в МЗС із послом Угорщини в Україні Іштваном Ійдярто він повідомив, що стурбованість української сторони викликають нещодавня зустріч прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана з головою Товариства угорської культури Закарпаття, народним депутатом України Василем Брензовичем у Будапешті, низка візитів у Закарпатську область України офіційних осіб Угорщини і публічних заяв агітаційного характеру з боку угорських чинників на підтримку Брензовича і деяких інших кандидатів на позачергових виборах до Верховної Ради України 21 липня 2019 року.

Водночас, мовиться в повідомленні, «МЗС України з подивом дізналось, що, попри відповідну рекомендацію української сторони, 15 липня 2019 року в Закарпатську область України, користуючись дипломатичним паспортом, із неофіційним візитом прибув голова адміністрації прем’єр-міністра Угорщини Ґерґей Ґуяш для участі в публічному заході в Ужгородському районі».

«Вважаємо такі дії угорської сторони порушенням дипломатичних канонів та духу добросусідства. Українська сторона залишає за собою право на кроки для запобігання втручанню Угорщини у внутрішні справи України. Зважаючи на великий суспільний резонанс, що викликали в українському суспільстві згадані вище дії, угорській владі наполегливо рекомендовано до завершення виборчого процесу утриматись від подальших поїздок до Закарпаття та інших заходів, що можуть розцінюватись як агітація», – заявив чинний керівник МЗС України послові Угорщини.

Єгор Божок: «Наголосив послові Угорщини, що Будапешт має бути обачним і дотримуватися «червоних рис» при взаємодії з громадянами України угорського походження в Закарпатській області України»

Угорсько-українські відносини вкотре загострилися після того, як Верховна Рада України 25 квітня ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». В Угорщині негативно відреагували на ухвалення цього закону.

Раніше угорська сторона також різко критикувала ухвалення в Україні закону про освіту 5 вересня 2017 року, який, серед іншого, передбачає ширше впровадження навчання українською державною мовою також у навчальних закладах національних меншин.

Попри численні спроби угорської й української сторін врегулювати спірні питання дипломатичним шляхом, повного порозуміння досягти не вдалося. На відплату офіційний Будапешт намагається блокувати євроатлантичні ініціативи Києва.

Із 16 липня політична агітація повинна бути україномовною – Нацрада

Із 16 липня набуває чинності закон про державну мову, зокрема ті його положення, які стосуються політичної агітації

Із 16 липня набуває чинності закон про державну мову, в тому числі ті його положення, які стосуються політичної агітації, нагадує Національна рада з питань телебачення і радіомовлення.

Зокрема йдеться про статтю 18 цього закону, яка передбачає, поміж іншого, що матеріали передвиборної агітації в усіх її форматах (телебачення, радіо, зовнішня реклама, листівки і газети, інтернет-реклама), повинні бути українською мовою.

Крім того, в порядку, передбаченому законодавством щодо реалізації прав національних меншин та корінних народів, в окремих населених пунктах україномовна політична реклама може дублюватися мовами меншин.

Читайте також: У «Слузі народу» пояснили, чому партія відмовилася від логотипу з велосипедом і булавою​

«Національна рада звертає увагу ліцензіатів на ці норми і нагадує телерадіоорганізаціям, що вони зобов’язані дотримуватися законодавства України щодо мови передвиборної агітації під час кампанії з позачергових виборів народних депутатів України, що відбудуться 21 липня 2019 року», – йдеться в заяві Нацради.

Верховна Рада України 25 квітня 278 голосами ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Перед тим депутати кілька тижнів розглядали понад дві тисячі правок, внесених до закону. Президент України 15 травня підписав закон про функціонування української мови як державної. Наступного дня закон був опублікований в офіційній пресі. Він має набути чинності – за винятком окремих положень – за два місяці з тієї дати, 16 липня.

ЦВК зареєструвала понад 1700 міжнародних спостерігачів на виборах

Серед міжнародних організацій, які спостерігатимуть за виборами, немає Парламентської асамблеї Ради Європи, яка в червні 2019 року дозволила повернутися делегації Росії

Центральна виборча комісія 15 липня завершила реєстрацію спостерігачів на позачергових парламентських виборах. Як повідомляє прес-служба комісії, всього зареєстровано 1 719 офіційних спостерігачів на виборах. З них 1 602 – від 22 міжнародних організацій і 117 – від 12 іноземних держав.

Зокрема 15 липня ЦВК зареєструвала 306 офіційних спостерігачів від міжнародних організацій, серед них – представники Світового конгресу українців, ГУАМ, Український конгресовий комітет Америки, Європарламент, ОБСЄ.

За даними ЦВК, від українських громадських організацій на виборах буде 7 482 спостерігача, від іноземних держав – 117 людей.

Серед міжнародних організацій, які делегуватимуть своїх представників на вибори Верховної Ради, немає Парламентської асамблеї Ради Європи (на відміну від виборів у 2014 році).

2 липня голова Верховної Ради України Андрій Парубій заявив, що відкликав своє запрошення для спостерігачів Парламентської асамблеї Ради Європи на дострокові парламентські вибори в Україні, призначені на 21 липня.

Читайте також: Україна не зобов’язана запрошувати спостерігачів ПАРЄ – речниця МЗС​

Вже 3 липня делегація парламентаріїв ПАРЄ, які прибули в Україну для оцінки ситуації перед виборами, вирішила достроково залишити країну. Президент Парламентської асамблеї Ради Європи Ліліан Морі-Паск’є висловила жаль з приводу рішення українського парламенту і додала, що Україна, «як член Ради Європи, перебуває під процедурою моніторингу асамблеї і має зобов’язання запрошувати асамблею спостерігати за президентськими і парламентськими виборами».

26 червня Парламентська асамблея Ради Європи погодилася повернути делегацію Росії без жодних санкцій. Після дебатів депутати ПАРЄ відхилили всі поправки, запропоновані представниками України, Грузії, Великої Британії, Латвії та інших держав. На знак протесту залу засідань ПАРЄ залишили делегації з України, Польщі, Грузії, Латвії, Литви, Естонії і Словаччини.

Позачергові парламентські вибори в Україні призначені на 21 липня.

Поліція переходить на посилений режим роботи у зв’язку з парламентськими виборами – Фацевич

Поліцейська на одній з виборчих дільниць у Києві під час виборів президента України, 21 квітня 2019 року

Національна поліція працюватиме в посиленому режимі з 15 по 28 липня у зв’язку з парламентськими виборами, повідомляє заступник голови Національної поліції Олександр Фацевич.

За словами Фацевича, переведення особового складу на посилений режим починається на наступний день після початку завезення бюлетенів на окружні виборчі дільниці 14 липня.

«Завдання Нацполіції – це збереження всієї документації, яка знаходиться на окружних виборчих дільницях. Крім того, поліцейські забезпечують публічну безпеку та правопорядок під час перевезення бюлетенів. Також наголошую на співпраці зі спостерігачами, які беруть участь у виборчому процесі, та оперативному реагуванні на будь-які порушення у сфері виборчого процесу», – наводить слова заступника голови відомства прес-служба Нацполіції.

Читайте також: Гумористи, телеведучі і зірки шоу-бізнесу: люди творчих професій, які можуть пройти в Раду​

Як повідомив Фацевич, з початку передвиборчої кампанії правоохоронці зареєстрували 4 157 заяв та повідомлень, пов’язаних із виборами: 2 587 з них стосуються незаконною агітації, ще 422 – підкупу виборців.

«Загалом з початку передвиборчої кампанії поліція внесла відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань по 210 фактам. Зокрема, 157 кримінальних проваджень стосуються порушень виборчого законодавства, ще 53 кримінальних проваджень – пов’язані із проведенням виборчої кампанії. Також складено 817 адміністративних протоколів», – йдеться в повідомленні поліції.

Позачергові парламентські вибори в Україні заплановані на 21 липня.

Порошенко заявив про 90% ймовірності, що полонені моряки будуть звільнені до 21 липня

П’ятий президент України Петро Порошенко

П’ятий президент України Петро Порошенко заявив, що володіє інформацією про високу ймовірність повернення в Україну до дня виборів, 21 липня, утримуваних Росією українських моряків.

«Маю інформацію, що на 90% що наші моряки можуть бути звільнені до дня виборів, до 21 липня. Молюся, щоб це було, і мені байдуже, хто на це натягне ковдру, і на кого Путін покладе у зв’язку з виборчими процесами причину або позитив. Я дуже прагну, щоб вдома опинилися наші герої», – сказав Порошенко в інтерв’ю програмі «Сьогодні.Підсумки» на телеканалі «Україна».

Жодних деталей, зокрема щодо того, звідки у нього така інформація, Порошенко не вказав.

11 липня президент України Володимир Зеленський мав телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним. Пізніше в Офісі українського президента заявили, що ключовим в у бесіді було питання про звільнення полонених українських військових моряків, захоплених Росією в листопаді 2018 року. У Кремлі заявили, що це була перша розмова Зеленського і Путіна «з ініціативи української сторони».

25 листопада 2018 року військовослужбовці Росії біля берегів Криму таранили, обстріляли та захопили артилерійські катери «Бердянськ» і «Нікополь» та буксир «Яни Капу». На борту перебували 24 українські моряки. Москва звинувачує українських військовослужбовців у «незаконному перетині кордону». Україна наполягає, що зіткнення відбулося в нейтральних водах, і вважає захоплених моряків військовополоненими.

Міжнародний трибунал з морського права 25 травня зобов'язав Росію негайно звільнити військові кораблі і повернути їх під контроль України. У Міністерстві закордонних справ Росії заявляли, що у Трибуналу ООН немає юрисдикції розглядати цю справу.​

У «Слузі народу» пояснили, чому партія відмовилася від логотипу з велосипедом і булавою

Презентація логотипу партії «Слуга народу», Київ, 27 травня 2019 року

Партія «Слуга народу» поки відмовилася від нового логотипу з велосипедом і булавою та вирішила залишитися із перевіреним на президентських виборах «зе-дизайном», заявив очільник передвиборчого штабу Олександр Корнієнко.

«Це на майбутнє такий стиль. Ми його презентували, показали, що він у якийсь момент буде такий. Поки що ж вирішили залишитися з нашим «зе-дизайном», який нас привів до перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах. Ми подивилися: раз він привів нас одного разу до перемоги, то, може, вдруге приведе. Вирішили поки що на цьому дизайні зупинитися», – сказав Корнієнко.

Наприкінці травня «Слуга народу» представила логотип, на якому зображений силует чоловіка на велосипеді з піднятою до гори булавою.

Дострокові вибори до Верховної Ради відбудуться 21 липня.

Зеленський закликає облаштувати КПВВ на адмінмежі з Кримом до 20 грудня

КПВВ «Чонгар» на адмінкордоні з анексованим Росією Кримом

Президент України Володимир Зеленський закликає до 20 грудня облаштувати контрольні пункти в’їзду-виїзду на адмінкордоні з анексованим Росією Кримом. В іншому випадку він погрожує звільнити новопризначеного голову Херсонської обласної державної адміністрації Юрія Гусєва.

Голова ОДА зазначив, що завершення першого етапу облаштування КПВВ (створення режимних зон) планується до 15 листопада.

Натомість президент України наголосив, що реалізувати другий завершальний етап проекту – створення сервісних центрів з автовокзалами та центрами надання адміністративних послуг – необхідно до 20 грудня цього року.

«Давайте в 20 числах грудня – цього буде достатньо. Якщо ні – новий голова ОДА залишиться в минулому. Це – чесно», – заявив Зеленський.

Як повідомляє сайт Офісу президента, учасники наради з питань реалізації проектів облаштування КПВВ «Чонгар» і КПВВ «Каланчак» розповіли Зеленському, що для реалізації першого етапу проекту буде достатньо вже виділених для цього 100 мільйонів гривень. Натомість поки у держбюджеті не передбачені 70 мільйонів гривень для другого етапу. Президент пообіцяв посприяти, щоб облаштування КПВВ профінансовали повністю.

У «Слузі народу» розповіли, що думають про позачергові місцеві вибори

«Слуга народу»: «поки що» місцеві вибори, як і планувалося, відбудуться у 2020 році

Керівник передвиборчого штабу «Слуги народу» Олександр Корнієнко в інтерв’ю Радіо Свобода розповів, що в партії наразі не бачать підстав проводити дострокові місцеві вибори.

Тож, за його словами, «поки що» місцеві вибори, як і планувалося, відбудуться у 2020 році.

«У нас зараз немає такої позиції, що їх треба терміново проводити. Почнемо з того, що поки що законодавчо немає підстав, щоб Верховна Рада призначила всі місцеві вибори. Немає такого. Якщо якась місцева рада вирішить, це її право... Якщо будуть окремі випадки, ми будемо їх розглядати. У цілому ми поки що орієнтуємося в графіку їх провести. І за цей час довести адміністративно-територіальну реформу до її логічного завершення», – сказав Корнієнко в інтерв’ю Радіо Свобода.

Корнієнко зауважив, що «Слуга народу» продовжуватиме реформу децентралізації, замінюючи адміністрації на префектури.

Читайте також: Керівник штабу партії «Слуга народу» Корнієнко про себе, кандидатів, люстрацію і Зеленського

«Ми вважаємо реформу децентралізації однією з вдалих. Ми про це завжди говоримо. Але її треба довести до пуття. У нас в програмі написана позиція, що децентралізацію ми будемо продовжувати і з заміною адміністрацій на префектури в сучасному європейському значенні. Зрозуміло, що це потребуватиме змін до Конституції. Тому, якщо потребуватиме, їх будемо робити», – зазначив він.

Позачергові парламентські вибори в Україні заплановані на 21 липня.

У «Слузі народу» сподіваються розпочати роботу оновленого парламенту у серпні

Олександр Корнієнко підтримує ідею початку роботи Ради з прив'язкою до Дня Незалежності

У «Слузі народу» сподіваються провести перше засідання новообраного складу Верховної Ради у серпні, розповів в ефірі Радіо Свобода керівник передвиборчого штабу партії Олександр Корнієнко.

За його словами, у партії планують не чекати крайнього терміну, який передбачає закон.

«Ми плануємо раніше, ніж закон це визначає. Це точно. 15-е (серпня – ред.) – це так, може, ще рано… До речі, гарна ідея, прив’язати це до Дня Незалежності», – сказав Корнієнко.

Читайте також: Керівник штабу партії «Слуга народу» Корнієнко про себе, кандидатів, люстрацію і Зеленського

Відповідно до Конституції, на своє перше засідання Рада має зібратися до 9 вересня 2019 року включно, тобто «не пізніше ніж на тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів».

Позачергові парламентські вибори в Україні заплановані на 21 липня.

У «Слузі народу» не вважають проблемою кумівство члена виборчого списку Холодова і дружини Медведчука

Корнієнко (на фото) про «тіньовий» бізнес Холодова: нам з того розслідування не було зрозуміло, чи це правда, чи це знову якісь махінації

Кумівство дружини співзасновника партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука і кандидата в депутати Андрія Холодова не є підставою для виключення останнього із виборчого списку «Слуги народу». Про це в ефірі Радіо Свобода заявив керівник передвиборчого штабу партії Олександр Корнієнко.

«Такі, навіть не родинні, а релігійно-традиційні зв’язки, і вони не між паном Андрієм і паном Медведчуком, а вони між дружиною пана Андрія і дружиною пана Медведчука», – зазначив в ефірі Радіо Свобода Олександр Корнієнко.

На питання, чи брало до уваги керівництво партії повідомлення журналістів-розслідувачів про цигарковий «тіньовий» бізнес Холодова у Києві, Корнієнко відповів, що ця інформація потребує перевірки.

«Це взагалі інформація, яку треба дуже ретельно перевіряти і дуже... Нам з того розслідування не було зрозуміло, чи це правда, чи це знову якісь махінації», – відповів він.

Читайте також: Керівник штабу партії «Слуга народу» Корнієнко про себе, кандидатів, люстрацію і Зеленського

Також він додав, що вілла у Відні за 6 мільйонів євро, яку має у власності Холодов, також не викликає питань у керівництва партії.

«Ну, розслідувачі щось про якісь вілли казали за кордоном. Якщо у нас це вже проблема, що вілла за кордоном...» – сказав він.

Андрій Холодов залишається кандидатом в депутати від партії і вже не може бути вилучений зі списку, резюмував керівник штабу партії «Слуга народу».

«Ми вже не можемо вилучати. Вже процедура скінчилася. Тобто до 8-го (липня – ред.) можна було», – зазначив він.

Джерела журналістів серед учасників ринку називають Андрія Холодова «тіньовим бізнесменом», який заробляє на роздрібній торгівлі цигарками у столичних кіосках. Зокрема, активісти руху «Чесно» прослідкували і формальний зв’язок Андрія Холодова з підприємствами, види діяльності яких пов’язані з утриманням МАФів. Це зв’язок через дружину та брата Андрія Холодова.

Офіційно Андрій Холодов є бенефіціаром заводу «Ефкон-вікна» в столиці. Цей завод виробляє алюмінієвий профіль та інші будівельні конструкції з цього металу.

Його дружина Катерина Шаховська, на яку записана вілла у Відні, є дизайнеркою одягу та кумою Оксани Марченко – дружини співзасновника партії «Опозиційна платформа – За життя», кума російського президента Володимира Путіна Віктора Медведчука.

Також журналісти дослідили, що Холодов мешкає поміж двома країнами, Україною та Австрією. При цьому сукупна тривалість його перебування за кордоном більша, ніж дозволено вимогами законодавства щодо безперервного проживання кандидата в депутати в Україні протягом останніх п’яти років.

ЦВК відмовила в реєстрації 17 спостерігачам від БДІПЛ ОБСЄ – громадянам Росії

У ЦВК додали, що станом на 12 липня зареєстрували 1 413 офіційних спостерігачів на позачергових виборах народних депутатів України

Центральна виборча комісія України відмовилася реєструвати 17 офіційних спостерігачів від Бюро демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки і співпраці в Європі (БДІПЛ ОБСЄ), які є громадянами Росії.

Рішення ухвалили на засіданні ЦВК 12 липня, повідомляє прес-служба відомства.

Дивіться також: Сила регіонів: скільки депутатів може відправити у Раду кожна область (інфографіка)

«Комісія відмовила в реєстрації 17 офіційних спостерігачів від Бюро демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки і співпраці в Європі. Рішення ухвалили у зв’язку з тим, що вказані особи є громадянами Російської Федерації, які згідно із вимогами закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» не можуть бути офіційними спостерігачами», – йдеться в повідомленні.

Вибори в Раду: хроніка ключових подій
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:44 0:00

У ЦВК додали, що станом на 12 липня зареєстрували 1 413 офіційних спостерігачів на позачергових виборах народних депутатів України. Зокрема: від 10 іноземних держав зареєстровано 58 офіційних спостерігачів, від 15 міжнародних організацій – 1 355 офіційних спостерігачів.

Позачергові парламентські вибори в Україні заплановані на 21 липня.

МВС зареєструвало близько 3,4 тисячі заяв про порушення виборчого процесу

Позачергові парламентські вибори в Україні відбудуться 21 липня

Поліція зареєструвала 3383 заяв про правопорушення під час передвиборної кампанії, повідомляє Міністерство внутрішніх справ України.

Як заявив 12 липня радник міністра внутрішніх справ – голова координаційного штабу МВС Іван Стойко, кількість повідомлень про порушення виборчого законодавства щодня зростає в різних регіонах України.

«З початку передвиборчої кампанії позачергових парламентських виборів поліція вже зареєструвала 3383 звернення про порушення виборчого законодавства. Відкрито 167 кримінальних проваджень і складено 695 адмінпротоколів. Тільки за минулу добу, 11 липня, зафіксовано 324 повідомлень, відкрито 25 кримінальних проваджень і складено 101 адміністративний протокол. Це говорить про те, що за ці 10 днів, судячи з учорашньої доби, ми будемо проходити пік кампанії, яка закінчиться вже наступної п’ятниці», – цитує Стойка прес-служба МВС.

Дивіться також: Сила регіонів: скільки депутатів може відправити у Раду кожна область (інфографіка)

Радник міністра внутрішніх справ додав, що найбільше повідомлень стосуються незаконної агітації, підкупу виборців, хуліганства. Лідерами з реєстрації правопорушень є Київ, Запорізька, Харківська, Одеська, Донецька і Луганська області.

За словами Стойка, з 15 липня правоохоронці всіх органів системи МВС: Національна поліція, Національна гвардія, Державна служба з надзвичайних ситуацій, Державна прикордонна і міграційна служби переходять на посилений варіант несення служби.

Позачергові парламентські вибори в Україні відбудуться 21 липня.

Вибори в Раду: хроніка ключових подій
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:44 0:00

Парубій закрив останнє пленарне засідання Верховної Ради 8-го скликання

З 15 по 19 липня народні депутати працюватимуть у комітетах, комісіях і фракціях, нагадав голова Верховної Ради

Голова Верховної Ради 8-го скликання Андрій Парубій завершив останнє пленарне засідання 10-ї сесії цього складу парламенту.

Наприкінці пленарного засідання він нагадав, що 12 липня – останній день роботи народних депутатів 8 скликання в сесійній залі.

«Нагадую всім, що наступного тижня, з 15 по 19 липня, народні депутати працюють у комітетах, комісіях і фракціях. Шановні народні депутати, 10-а сесія Верховної Ради України 8-го скликання завершить свою роботу 19 липня 2019 року, а останнє пленарне засідання 10-ї сесії Верховної Ради України 8-го скликання оголошую закритим», – сказав він.

Народні депутати завершили засідання, заспівавши гімн України.

Верховна Рада 8-го скликання була обрана на позачергових парламентських виборах восени 2014 року. Народні депутати цього скликання офіційно набули своїх повноважень 27 листопада 2014 року.

Чергові вибори парламенту за законом мали б відбутися 27 жовтня 2019 року, але новообраний президент Володимир Зеленський заявив про розпуск Верховної Ради в день своєї інавгурації 20 травня.

Вже 24 травня в Україні розпочалася виборча кампанія до Верховної Ради. ​Позачергові вибори парламенту України відбудуться 21 липня.

Суд скасував постанову ЦВК, яка зняла Кузьміна з виборів до Ради – адвокат

​​5 липня Центральна виборча комісія скасувала реєстрацію Кузьміна як кандидата в народні депутати за списком партії «Опозиційна платформа – За життя»

Шостий апеляційний адміністративний суд Києва визнав незаконною постанову Центральної виборчої комісії, яка скасувала реєстрацію колишнього заступника генерального прокурора Рената Кузьміна кандидатом у народні депутати, повідомив адвокат Артем Захаров у Facebook.

Відповідне рішення суду оприлюднене на сторінці Кузьміна.

5 липня Центральна виборча комісія скасувала реєстрацію Кузьміна як кандидата в народні депутати за списком партії «Опозиційна платформа – За життя». У відомстві пояснили, що отримали від СБУ інформацію про те, що Кузьмін не проживав в Україні протягом п’яти років до виборів. Це, згідно з законодавством, є умовою для участі у парламентських виборах.

ЦВК скасувала реєстрацію кандидата від «Слуги народу» Куницького

ЦВК: Куницький був поза межами України 264 дні у 2015 році

Центральна виборча комісії України скасувала реєстрацію кандидата в народні депутати від «Слуги народу» по 169 округу у Харкові Олександра Куницького.

Відповідна скарга надійшла від іншого кандидата по 169 округу – Олега Петриченка.

ЦВК пояснила, що за даними Державної прикордонної служби, у період з 15 березня до 5 грудня 2015 року Куницький виїжджав за межі України на 264 дні. Відповідно, він не дотримався вимоги Конституції України та закону щодо проживання в Україні протягом останніх п’яти років.

«Доводи Куницького щодо його тривалої відсутності у 2015 році на території України у зв’язку з перебуванням у службових відрядженнях, які стосувалися виконання редакційних завдань ІП «1+1 продакшн» та його громадської діяльності як члена громадської організації «Всеукраїнське студентське братство «Еліта нації», комісією не приймаються до уваги», – заявили в ЦВК.

У відомстві наголошують, що службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв’язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства). Куницький не надав підтвердження трудових відносин.

Сам екскандидат у Facebook заявив, що членів ЦВК «замотивував» інший кандидат у народні депутати в 169 окрузі – Олександр Грановський, який зараз є народним депутатом від «Блоку Петра Порошенка». Він стверджує, що оскаржить рішення комісії в суді.

Грановський ці звинувачення не коментував.

Олександр Куницький – блогер, автор YouTube-каналу ZPsanek.

Дострокові парламентські вибори відбудуться 21 липня.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG