В Україні 16 лютого проголошене Днем єднання. Президент України Володимир Зеленський підписав відповідний указ 14 лютого, про що розповів у своєму відеозверненні до українців на тлі нової загрози вторгнення Росії на територію України. Як відзначали День єднання у містах Приазов'я? Як ставляться до такої дати жителі південних міст? Чи залишається загроза нового вторгнення Росії на територію України і що про це думають жителі Приазов'я? Ці та інші питання обговорювали у програмі «Новини Приазов’я» на Радіо Свобода.
- В указі президента про нове свято визначено перелік заходів, «спрямованих на єднання та підтримку України» – підняття державного прапора на будинках і спорудах в усіх населених пунктах; виконання гімну України; проведення закордонними дипломатичними установами України в державах перебування відповідних іміджевих заходів.
- В Бердянську містяни пройшли урочистою ходою, яка супроводжувалася грою оркестру. Сотні людей несли маленькі прапорці і великі стяги. До ходи долучилися не лише пересічні бердянці, небайдужі до ситуації в країні, але й підприємства та установи.
- В Херсоні біля обласної бібліотеки імені Олеся Гончара пройшла церемонія підняття державного прапора. За інформацією Херсонської ОДА, почесне право зробити це надали військовослужбовцям військової частини 3056 Національної гвардії України.
- Захід до Дня єднання відбувся і у Генічеську біля Майданчику державності. Він розпочався патріотичною ходою, до якої долучилися керівництво громади і району, активісти, представники трудових колективів і організацій, закладів освіти і культури, громадськості і політичних партій.
- У Маріуполі за ніч комунальні служби прикрасили місто українськими прапорами. А вже зранку люди з національною символікою вийшли до меморіалу загиблих захисників на майдані Свободи.
Як українці єдналися в Маріуполі, Бердянську, Херсоні та Генічеську (фотогалерея)
«Необхідне свято»
Опитування, яке провели кореспонденти проєкту «Новини Приазов’я» серед жителів регіону щодо нового свята, показало, що люди більшою мірою позитивно ставляться до такої ініціативи і розуміють її важливість перед військовою загрозою з боку Росії.
За словами депутата Херсонської міської ради, військового капелана Андрія Калити, 16 лютого став для Херсона особливим: «Дуже багато людей зібралося, підняли прапор та заспівали гімн України. Вперше за останні кілька років зібралися абсолютно різні люди, щоб показати єдність. Це гарне свято, яке було необхідне. Треба об’єднувати народ, щоб люди відчували спільність та український дух».
Українці почнуть надавати єдності більше значенняАндрій Калита
Калита сподівається, що це свято «стане точкою відліку, з якої українці почнуть надавати єдності більше значення», адже над нею, на думку депутата, «ще треба багато працювати».
«Дуже класний задум. Це те, чого сьогодні не вистачає українському суспільству», – сказав про нове свято ветеран АТО, громадський діяч Максим Негров.
День єднання в Україні на тлі загрози нового російського вторгнення – фотогалерея
За його словами, херсонці заявляють про свій намір протистояти, боротися та відстоювати незалежність.
На відміну від 2014 року, ми точно знаємо, з ким будемо воюватиМаксим Негров
«Сьогодні, на відміну від 2014 року, ми точно знаємо, з ким будемо воювати», – зазначив у ефірі програми ветеран АТО.
Негров підкреслив, що головне наразі – єднання всередині країни.
«Коли вони (росіяни – ред.) чітко розуміли, що можна майже без єдиного пострілу окупувати півострів Крим, вони це зробили. Якщо сьогодні вони побачать, що в Україні немає централізованої влади, зрозуміють відсутність керування військ, вони зайдуть і це зроблять».
«Українці не тікають, а повертаються»
Моє повернення – це акт підтримки моєї батьківщиниАртем Петрик
Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії та археології Балтійського регіону Клайпедського університету Артем Петрик розповів в ефірі, що днями повернувся з Литви до України через нову військову загрозу з боку Росії.
«Моє повернення – це акт підтримки моєї батьківщини. Я не міг бути далеко від неї у момент чергового витка ескалації. В ці дні повернувся не тільки я, також це зробили колеги з різних міст. Наше покоління ровесників незалежної України готове стати на її захист», – поділився херсонець.
Він позитивно ставиться до нового свята, адже воно, на думку історика, консолідує населення. Разом з цим Петрик наголосив, що є й інші свята, які об’єднують українців – День Соборності (22 січня) та День Незалежності (24 серпня).
«Я за те, щоб свята, у першу чергу, мали змістовне наповнення. Найкраще свято, яке ми будемо відзначати у майбутньому, – це День перемоги України у її війні за незалежність», – зазначив Петрик.
День єднання в Ужгороді: об'єдналися через соцмережі і створили «живий ланцюг» (фоторепортаж)
За останній кризовий місяць люди демонструють єдність та готовність обороняти країнуАртем Петрик
Після повернення у рідне місто історик помітив, що українське суспільство значно змінилося: «Почала зароджуватися новітня українська політична нація. За останній кризовий місяць люди демонструють єдність та готовність обороняти країну».
Важливу роль у цьому, на його думку, грає історія.
«Історія – це ідеологічний базис виховання. Гібридна війна йде і за історичний дискурс. Боротьба з агресором відбувається і за історичну пам’ять. Це дуже актуально для півдня України, адже він був жертвою русифікації, як і інші території. У планах агресора він (південь України – ред.) – гіпотетична ціль. Виховане в українському дусі покоління буде однозначно себе ідентифікувати з Україною», – певен Петрик.
- Дата 16 лютого була обрана невипадково – саме у цей день, за розвідувальними даними західних країн, зокрема США, могло розпочатися повномасштабне вторгнення російської армії до України.
- Водночас офіційні особи наголошують, що, як і раніше, немає впевненості, що Росія справді зважиться на вторгнення. Лідери країн Заходу кажуть, що шлях дипломатії ще можливий.
- Росія заперечує плани вторгнення. Міністр оборони Сергій Шойгу 14 лютого на зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним сказав, що зараз відбуваються масштабні навчання, але більша їх частина невдовзі завершиться. 15 лютого Міноборони Росії заявило про початок повернення військ у місця постійної дислокації.
- Натомість президент США Джо Байден і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявили 15 лютого про відсутність ознак деескалації на українсько-російському кордоні, 16 лютого таку ж тезу в інтервʼю Бі-Бі-Сі висловив президент України Володимир Зеленський.
