Доступність посилання

ТОП новини
04 серпня 2020, Київ 21:08

Відставка голови НБУ Смолія завдає удару по реформах в Україні – Ослунд (західна преса)


  • Українські реформи під загрозою через відставку керівника Національного банку – Андерс Ослунд у статті для «Атлантичної ради»
  • Турецький верховний суд відклав рішення про те, чи Свята Софія в Стамбулі знову стане мечеттю – що стоїть за цим рішенням, аналізує видання Politico
  • В африканській Ботсвані масово гинуть слони – чому провалилися зусилля природозахисників, розбирається британський часопис The Guardian

Програма реформ в Україні зазнала серйозного удару 1 липня, коли високоповажаний керівник Національного банку України (НБУ) Яків Смолій подав у відставку через те, що він назвав «систематичним політичним тиском», пише відомий економіст Андерс Ослунд на сайті Atlantic Council («Атлантичної ради»), дослідницького інституту у Вашингтоні, який пильно стежить за подіями в Україні.

Відхід Смолія ставить важливі запитання щодо майбутнього напрямку країни
Андерс Ослунд

У той час, коли багато українських реформ припиняється або розвертається назад, Смолій і його колеги-реформатори з НБУ були одними з останніх реформаторів, які намагалися вистояти. «Відхід Смолія ставить важливі запитання щодо майбутнього напрямку країни», – вважає американський дослідник.

Він наводить думку голову фінансової компанії Dragon Capital Томаша Фіали, який каже, що це була «червона лінія», і додає, що багато інвесторів із цим погоджується і припинять інвестувати в Україну.

«Упродовж останніх п’яти місяців влада робила прямо протилежне тому, що інвестори, як внутрішні, так і міжнародні, очікують від неї і їй радять
Томаш Фіала

«Упродовж останніх п’яти місяців влада робила прямо протилежне тому, що інвестори, як внутрішні, так і міжнародні, очікують від неї і їй радять. Це остання соломинка. Можна лише здогадуватися, які мотиви за цим стоять. Це або повна некомпетентність, або саботаж, мотивований Росією», – наводить слова інвестора Андерс Ослунд у своїй публікації.

Автор нагадує, що Смолій прийшов до центрального банку в команді Валерії Гонтаревої у 2014 році. Її команда провела реформу банківської системи, закривши понад 100 з тодішніх 180 банків в Україні в той час, коли звичайною справою для власників банків було «позичити» у свого ж банку 80–90% активів і ніколи їх не повернути.

Серед таких банків був і найбільший банк країни – «Приватбанк», який державі довелося націоналізувати. Але могутні власники банку олігархи Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов чинили на Гонтареву такий тиск, що, можливо, саме через нього їй довелося піти у відставку у 2017 році. Потім вона стала жертвою кількох тривожних інцидентів – на неї наїхало авто в Лондоні, згорів її заміський будинок під Києвом і машина її невістки.

Смолій залишився в Національному банку і продовжував програму реформ її команди, пише Ослунд. За його словами, цій команді вдалося досягти макроекономічної стабільності, зменшити інфляцію до найнижчого рівня в історії України, поповнити золотовалютні резерви з 5 до 28 мільярдів доларів і стабілізувати обмінний курс.

Автор побоюється, що відставка Смолія може означати, що президент Володимир Зеленський не може сказати «ні» Ігорю Коломойському, хоча незалежність центрального банку є ключовою для співпраці України з Міжнародним валютним фондом і для фінансової стабільності України.

Я досить добре знаю Смолія особисто. Він – історія успіху України. Протягом усієї своєї кар’єри він робив добре і робив добро
Андерс Ослунд

«Я досить добре знаю Смолія особисто. Він – історія успіху України. Протягом усієї своєї кар’єри він робив добре і робив добро», – каже Ослунд. За словами Смолія, його відставка є «попередженням про спроби підірвати інституційні основи центрального банку в Україні», і до цього попередження потрібно ставитися серйозно, вважає Ослунд.

«Якщо Зеленський хоче зробити добро для своєї країни, він повинен відхилити відставку Смолія і благати його залишитися», – пише Андерс Ослунд на сайті «Атлантичної ради».

Андерс Ослунд: Звичайно, Україна зараз не може продати ніяких єврооблігацій, як було заплановано, бо адміністрація Зеленського просто виштовхнула шанованого голову НБУ Якова Смолія. Просто божевілля!

Верховний суд Туреччини відклав рішення про повернення Святої Софії в Стамбулі для використання як мечеті після того, як протягом майже 80 років вона була музеєм. На засіданні суду, що тривало 17 хвилин, було вирішено відкласти розгляд на два тижні. Американське видання Politico у статті, що вийшла напередодні цього засідання, аналізує, що стоїть за прагненням влади скасувати рішення засновника сучасної турецької держави Мустафи Кемаля Ататюрка ще 1934 року.

Цей крок ризикує погіршити стосунки з сусідньою Грецією й іншими західними країнами, які кажуть, що архітектурний шедевр VI століття належить усьому людству
Politico

«Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган хоче перетворити Айю-Софію, об’єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, на мечеть, виконуючи мрію багатьох своїх консервативних прихильників. Але цей крок ризикує погіршити стосунки з сусідньою Грецією й іншими західними країнами, які кажуть, що архітектурний шедевр VI століття належить усьому людству», – пише авторка статті.

Рішення Ататюрка свого часу розглядалося як жест доброї волі щодо Заходу. Свята Софія, що грецькою мовою означає «мудрість Господня», була головним храмом християнства протягом майже всього першого тисячоліття, відколи її збудував візантійський імператор Юстиніан у 537 році.

Сьогодні це головний туристичний об’єкт у Туреччині, який минулого року відвідало понад 3,7 мільйона туристів, які хотіли помилуватися його золотими мозаїками, що вважаються шедеврами середньовічного мистецтва, і куполами, що височіють на 30 метрів над землею.

Після завоювання Візантії турецьким султаном Мехметом у 1453 році Свята Софія була перетворена на мечеть і, за його словами, мала залишатися нею довіку.

Про ці слова нині нагадують численні ісламісти при влади, які вже понад десятиліття намагаються розвернути назад світські реформи Ататюрка. Їх підтримують, згідно з опитуваннями, три чверті турецького населення.

За кордоном цю ідею не вітають. Проти виступив державний секретар США Майк Помпео, Греція звернулася зі скаргою до ЮНЕСКО. Суперечка навколо Святої Софії відбувається на тлі іншої – за видобуток енергоносіїв у Середземному морі, де Греція скаржиться, що Туреччина порушує грецькі й кіпрські морські кордони. Європейський союз став на бік своїх країн-членів і погрожує Туреччині санкціями.

Досі Ердоган пручався внутрішньому тискові ісламістів із вимогою повернути Святій Софії статус мечеті. Він казав, що не розуміє, для чого вірянам Айя-Софія, якщо більшість із 3 200 мечетей Стамбула стоять порожніми. Під час виборів мера міста минулого року він змінив свою думку, бо його партія програла ці перегони, поступившись світським опозиціонерам. Навіть обіцянка подбати про те, що Айя-Софія знову стане мечеттю, не змогла додати необхідну кількість виборців. Нині, коли через коронавірус турецька економіка стрімко уповільнюється, а влада втрачає підтримку, Ердоган, на думку оглядача Politico, знову шукає спосіб мобілізувати своїх прихильників.

Деякі оглядачі вказують на те, що чиновники Ердогана вже перетворили кілька інших стародавніх церков у Туреччині, що мають таку ж назву, на мечеті і закрили їхні мозаїки щитами, щоб не ображати почуттів мусульман, чия релігія забороняє їм дивитися на зображення живих істот.

З іншого боку, недобрим провісником може стати рішення іншого суду щодо церкви Хора, або храму Христа-Спасителя, знаменитої візантійської пам’ятки зі збереженими оригінальними мозаїками у Стамбулі, яка також була перетворена на мечеть, а потім на музей. Щодо неї суд вирішив, що вона не може використовуватися інакше як мечеть.

Масова загибель найбільших живих істот на Землі привернула увагу журналістів британського видання The Guardian. За їхніми даними, понад 350 слонів загинуло нещодавно на півночі Ботсвани. Вчені не можуть відповісти на питання про причини цієї масової загибелі, але називають її «катастрофою для природоохоронців».

Перше місце, де виявили масову смерть слонів, було в дельті річки Окаванго. Це сталося на початку травня, а до кінця місяця загинуло 169 особин. До середини червня їхня кількість зросла більш ніж удвічі, 70% смертей були скупчені навколо водойм. Поки результатів досліджень немає, існує дві версії – отруєння або природний патоген.

Місцеві жителі кажуть, що спостерігали, як слони дивно ходили колами, що могло свідчити про неврологічне враження. Британський вчений Ніалл МакКанн каже, що дивується, що місцевий уряд не приділив цьому достатньої уваги і не послав проби до серйозної лабораторії, щоб з’ясувати причини масової загибелі слонів у той час, як докладаються великі міжнародні зусилля, щоб їх зберегти.

Гинуть слони обох статей і різного віку – деякі падають вниз головою, що може свідчити про раптову смерть, інші вмирають повільніше, але без очевидної причини, каже вчений.

Слони – це надбання країни. Вони – алмази, що блукають навколо дельти Окаванго
Ніалл МакКанн

У дельті живе близько 15 тисяч слонів, що складає 10% від загального числа слонів у Ботсвані. Еко-туризм дає 10–12% ВВП Ботсвани, поступаючись лише алмазам. «Слони – це надбання країни. Вони – алмази, що блукають навколо дельти Окаванго», – сказав МакКанн. «Це природоохоронна катастрофа, яка погано говорить про країну, яка не в змозі захистити свій найцінніший ресурс».

Природоохоронці кажуть, що найчастішою причиною смерті слонів є браконьєри, які інколи отруюють тварин ціанистим калієм, але у цьому випадку бивні померлих слонів залишилися недоторканими. Представник уряду Ботсвани, відповідальний за природні парки й заповідники, сказав в інтерв’ю британському часопису, що через коронавірусну пандемію було складно вислати проби з країни, але запевнив, що це вже зроблено. Хоча він відмовився назвати, до якої саме лабораторії відправили зразки, він сказав, що результати мають прийти через два тижні.

  • Зображення 16x9

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG