Доступність посилання

ТОП новини
29 лютого 2020, Київ 00:45

Між невизнаним дипломом і українським вишем: перспективи кримських студентів в умовах анексії


Ілюстраційне фото

Андрій Гевко

Голова російської влади в Криму Сергій Аксьонов повідомив, що в кримських вишах навчаються 40 тисяч студентів і ще 32 тисячі отримують профільну технічну освіту. Офіційний Київ попереджає, що дипломи, видані в вишах анексованого Криму, можуть вважатися недійсними у більшості країн світу і в самій Україні.

Тим часом уже упродовж декількох років кримчани можуть вступити до вишів материкової України за спрощеною процедурою. Щороку, приблизно з червня до кінця вересня, для цього працюють кілька десятків освітніх центрів «Крим ‒ Україна», причому надавати сертифікат про зовнішнє незалежне оцінювання, паспорт і атестат українського зразка не обов’язково. Про те, які вибори й виклики стоять перед кримськими абітурієнтами у світлі анексії, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Журналісти Крим.Реалії поспілкувалися з кримськими студентами так званого Кримського федерального університету імені Вернадського і виявили, що ті не збираються працювати за межами Криму або сусідньої Росії.

«Четвертий курс, видавнича справа. По-перше, хотілося навчатися в іншому місті. Я сам родом із Севастополя, і хотілося трошки самостійності, а з великих університетів у Сімферополі це єдиний такий. Потім поїду на материк (у Росію – ред.), у Краснодарський край».

«Я студент Таврійської академії КФУ, навчаюся на третьому курсі географічного факультету. Я з Золотого Поля, це Кіровський район. Виш просторий, великий, дуже розпіарений, врешті-решт, він федеральний (у насаджуваній у Криму російській системі – загальнодержавного рівня – ред.). Входить у десятку федеральних вишів ‒ все-таки престиж, я хотів сюди вступити. Я знаю, що він під санкціями, ну а що поробиш? Я приїхав здобувати освіту, а як вже там буде, подивимося. Я кримчанин, сильно з півострова не збираюся їхати».

Колишній декан факультету маркетингу і реклами російського Інституту галузевого менеджменту в Москві Олена Косарєва каже, що дипломи Московського державного університету, Вищої школи економіки або інших вишів столиці Росії котуються набагато вище, ніж документи про закінчення регіонального вишу, яким у російських реаліях вважається КФУ.

«Завжди приймався диплом МДУ, завжди були значущими дипломи «Бауманки» і Московського фізтеху. Але, думаю, для країн, що розвиваються, диплом російського навчального закладу теж досить значний. Я думаю, що у людини з таким документом і з її знаннями там є реальні перспективи знайти роботу, – каже вона.

У недавньому ефірі радіо «Спутник в Крыму» в листопаді 2019 року студентка з Конго Місамо Буконза Нюптія Одрі розповіла, що її відрядили навчатися на анексований півострів за розподілом.

«Це не було моє рішення, це держава мене відрядила. Я виграла конкурс на навчання російською мовою. Я побачила афішу в Конго, у російському культурному центрі, а починала вчити мову в Севастополі, вісім місяців. Після здобуття вищої освіти я хочу бути дипломатом, працювати в посольстві або в Міністерстві закордонних справ. Ця професія дозволить мені вивчити інші мови й познайомитися з іншими культурами», – сказала африканська студентка.

Побачила афішу в Конго, у російському культурному центрі
Студентка з Конго

Виконувач обов’язків голови департаменту вищої освіти Міністерства освіти та науки України Світлана Кретович стверджує, що після навчання в анексованому Криму іноземні студенти не мають права скористатися українською процедурою атестації для кримчан.

«Щодо дипломів, виданих на тимчасово окупованій території Криму, ще з 2016 року є відпрацьована процедура атестації для визнання отриманих кваліфікацій під час навчання. Вишам дозволяють проводити таку атестацію для кримчан ‒ їм влаштовують своєрідні іспити, і навчальний заклад ухвалює рішення: видати диплом українського зразка або ж зарахувати на курс, відповідний знанням претендента. Для іноземців такої процедури не може бути апріорі», – наголошує посадовець.

Ректор Таврійського національного університету імені Вернадського в Києві Володимир Казарін називає приблизну статистику кількості кримчан, які вважали за краще навчатися на українському материку, за останній рік.

Володимир Казарін
Володимир Казарін

«Якщо підходити формально, чітко за програмою «Крим ‒ Україна», то в 2019 році до нас вступили десь близько 200 студентів з Криму, плюс ще 150–180 з Донбасу (окупованої частини – ред.). Окрім програми, кримчани переводяться до нас на якийсь курс весь рік ‒ таке право є тільки у вихідців з півострова, це ще 80–90 осіб. По-третє, вони вступають до нас у коледж після дев’ятого класу ‒ 25–30 осіб. По-четверте, багато кримчан навчаються у школах на материку, отримують атестат і вступають до нас через зовнішнє незалежне оцінювання. Тобто вони не вказані як кримчани в документах, і це приблизно 30 абітурієнтів. Загальна кількість за рік виходить близько 400 студентів із Криму», – каже освітянин.

Голова українського Центру громадянської освіти «Альменда» Валентина Потапова вважає інформаційну кампанію для залучення кримчан в українські виші провальною.

«У Криму про гарантії української держави для вступу до вишів знає незначна частина населення. На превеликий жаль, інформаційно ми дуже сильно програємо. Через навіть п’ять років мені в месенджерах пишуть з Криму: «Випадково дізналася від сусідки, що кримські випускники можуть вступати за спрощеною процедурою». Непогано спрацювали білборди на адміністративному кордоні, але я сподіваюся, що після поновлення їх ми спробуємо попрацювати там трохи по-іншому. Друга причина, чому кримчани не їдуть на материк масово, ‒ у тому, що ці діти упродовж декількох років перебувають у зоні впливу російської пропаганди, яка не дуже любить Україну. Або образ країни подається в негативному світлі, або стверджують, що у нас неякісна освіта. Третя причина ‒ немає доступного транспортного сполучення для студентів», – каже вона.

За інформацією Валентини Потапової, сама процедура вступу до українських ВНЗ нерідко обертається для кримчан додатковими складнощами.

«До нас надходять звернення про те, що студентам часто пропонують комерційне місце навчання замість бюджетного, і це ще гроші. Такі ексцеси теж заважають молоді користуватися тим шляхом, який пропонує держава. На мій погляд, ми маємо говорити про перегляд порядку вступу кримчан, з огляду на нові виклики. Мені здається, Міністерство освіти має створити робочу групу, куди увійдуть представники різних громадських організацій і запропонують свої рішення», – вважає освітянка.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG